Рішення № 8049022, 25.02.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2-653-2010

РІШЕННЯ

іменем України

про задоволення позову про стягнення аліментів на дитину

у зв’язку з його визнанням у попередньому судовому засіданні

25 лютого 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Шиліна А.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

встановив:

01.02.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на те, що з останнім вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 04.08.2007 року, від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачем так як відповідач проживає від сім’ї окремо.

Позивач зазначає, вона утримує сина сама, так як відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. На підставі викладеного позивач прохає суд, стягнути з відповідача по справі, аліменти на її користь, на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини його заробітку (доходу), але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі в суд позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до вимог ст.367 ч.1 п.1 ЦІІК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги. При цьому позивач вказала, що з відповідачем по даній справі вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 04.08.2007 року, від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з нею та знаходиться на її утриманні, так як відповідач проживає від сім’ї окремо. Відповідач надає матеріальну допомогу на утримання сина починаючи з вересня 2009 року в розмірі 500 гривень щомісячно.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав та надав відзив на позов в якому зазначив, що він позов визнає в повному обсязі, інших осіб та неповнолітніх дітей, які за законом можуть перебувати на його утриманні він не має, працює провідником пасажирських вагонів вагонного депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» та отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі 2000 гривень, пільгами з держави не користується, стягнення за виконавчими листами з відповідача не проводяться.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що позивач з 04.08.2007 року знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі (а.с.2).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у шлюбі у позивача та відповідача, народився син – ОСОБА_3, 12 липня 2008 року, який мешкає з позивачем, про що свідчить довідка з місця реєстрації (а.с.12).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач надає матеріальну допомогу позивачу на утримання їх спільної дитини починаючи з вересня 2009 року в розмірі 500 гривень щомісячно (а.с.23).

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 Постанови Верховного суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне положення дитини, стан здоров’я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та останній призначена державна допомога сім’ям з дітьми в розмірі 130 гривень щомісячно, починаючи з 01.10.2009 року і до 12.07.2011 року.

Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача, працює, має задовільний стан здоров’я та те, що з нього не проводиться стягнення за виконавчими листами.

Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі ? частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 130, 169, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180,181,182,183, 191 Сімейного кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п.17 Постанови Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер №2716119352, працюючого в вагонному депо Луганськ Державного підприємства «Донецька залізниця» (адреса знаходження: 91023, м.Луганськ, вул.Українська, 86 ) на посаді провідника пасажирських вагонів на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду – 01 лютого 2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень (одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Ткаченко