
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
15 березня 2019 р. Справа № 120/261/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з 17.10.2005 року отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі 90% заробітної плати по інвалідності.
У 2008 році на підставі постанови КМУ від 09.03.2006 року №268 та змін до постанови КМУ від 06.02.2008 року №34, згідно довідки ДПА у Вінницькій області №05-02/57 від 05.02.2008 року відповідачем було проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, але без урахування інших виплат, а саме: сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації та винагороди за вислугу років.
Позивач зазначила, що 11.12.2018 року звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати за період з листопада 2004 року по жовтень 2006 року на які було нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Листом № 392/І-1 від 22.12.2018 року управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці повідомило, що перерахувати пенсію з урахуванням матеріальних допомоги, індексації та інших виплат немає законних підстав.
На переконання позивача такі дії відповідача є неправомірними у зв'язку з чим, остання звернулася до суду.
Ухвалою суду від 28.01.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за правилами, визначеними ст. 263 КАС України. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема у відзиві зазначено, що на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про перерахунок пенсії, на законодавчому рівні перерахунок пенсій державним службовцям не передбачено та не врегульовано.
25.02.2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, з якої доводи відзиву позивач вважає протиправними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Окремо зазначає, що відповідно до довідки від 30.11.2018 року №617/05-00-27 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії, увійшли надбавки, премії та інші виплати за період з 2004 року до 2006 року в загальному розмірі - 18991 грн. 05 коп. та, зокрема, винагорода за вислугу років - 9128,00 грн., матеріальна допомога - 6756,00 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань – 3069,37 грн., індексація у сумі 37,68 грн.
У зазначеній довідці вказано, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, довідка видана на підставі особових рахунків про нараховану та сплачену заробітну плату за 2004 - 2006 роки.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
11.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про проведення перерахунку пенсії із врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати за період з листопада 2004 року по жовтень 2006 року на які було нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Листом № 392/І-1 від 22.12.2018 року управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці повідомило, що перерахувати пенсію з урахуванням матеріальних допомоги, індексації та інших виплат немає законних підстав.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Законом України "Про державну службу" (№3723-ХІІ, чинного, на час спірних правовідносин) врегульовано суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. ОСОБА_3 визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працювали в державних органах та їх апараті.
За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу при перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" не були враховані всі складові заробітної плати.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 2 цього Закону та наказу Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.
Частинами 2, 6 статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - ОСОБА_3 №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Підпунктом 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця та враховується при обчисленні розміру пенсії.
Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11, у постановах Верховного суду від 10.04.2018 року у справі №695/3489/16-а, від 21.02.2018 року у справі № 234/10573/17, від 05.06.2018 року у справі №442/4543/16-а.
Дослідивши наявну у матеріалах справи довідку №617/05-00-27 від 30.11.2018 року Про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу», судом встановлено, що з усіх виплат, які до них включені, нараховані страхові внески, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідні виплати мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що перерахунки пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу» на даний час не проводяться, з огляду на те, що у межах спору позивачем не ставилося питання про перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця. Натомість позивач просить здійснити перерахунок пенсії, врахувавши до заробітку, з якого розраховувався її розмір, суми, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії із врахуванням сум матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок та пенсії з 05.03.2008 року, то суд зазначає наступне.
Кодекс адміністративного судочинства є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення є ОСОБА_3 України "Про державну службу", ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення".
При визначення терміну перерахунку пенсії, суд враховує межі позовних вимог, а також правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 01.07.2014 у справі №21-244а14, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
В даному випадку, таким - є момент перерахунку пенсії, тобто дата виникнення права, без обмеження строком, що дає підстави для висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей
З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини ("Спорронг та Льонрот проти Швеції") до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування "мирного володіння майном".
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
З огляду на викладене, враховуючи те, що при проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії позивача, змінено порядок нарахування пенсії державному службовцю, суд доходить висновку, що позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі довідки № 617/05-00-27 від 30 листопада 2018 року.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підстави для відшкодування судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 із складових заробітної плати, визначених у довідці № 05-20/57 від 05.03.2008 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації та винагороди за вислугу років, відповідно до довідки Головного управління ДФС у Вінницькій області №617/05-00-27 від 30.11.2018 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації та винагороди за вислугу років, відповідно до довідки Головного управління ДФС у Вінницькій області №617/05-00-27 від 30.11.2018 року, із складових заробітної плати, визначених у довідках № 05-20/57 від 05.03.2008 року у розмірі 90% з 05.03.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексації та винагороди за вислугу років, відповідно до довідки Головного управління ДФС у Вінницькій області №617/05-00-27 від 30.11.2018 року, із складових заробітної плати, визначених у довідках № 05-20/57 від 05.03.2008 року, у розмірі 90% з 05.03.2008 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)
Відповідач: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 15.03.2019 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна
Судове рішення № 80487775, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/261/19-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: