Ухвала суду № 80486738, 11.03.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/1088/2019

Справа № 243/2136/19

УХВАЛА

11 березня 2019 року м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О.В, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

05 березня 2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, суд приходить до висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Так, за правилами частини 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог закону позивачкою до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість в своєму позові, ОСОБА_1, зазначає, що є звільненою від сплати судового збору на підставі положень ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються , зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, від сплати судового збору звільняються позивачі у справах, зокрема, про стягнення заробітної плати.

Разом з тим, як видно із позовної заяви ОСОБА_1, нею окрім стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, заявлено також вимогу про стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно із висновками наведеними в постанові ВСУ у справі № 910/4518/16 від 30 січня 2019 року, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

У зв’язку із наведеним, розглянувши подані суду матеріали, су приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до роз’яснень, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».

За змістом частини 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення позивача до суду), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 2 п.1 ч. 2 вказаної статті, за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2019 року становить – 1921,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що середній заробіток позивачка просить стягнути з відповідача за період з 16 травня 2017 року по день ухвалення рішення у справі, а також суму грошових коштів, яка на думку позивачки має бути присуджена до стягнення за кожен день затримки розрахунку при звільненні, а саме 243,64 грн., суд вважає за можливе попередньо визначити суму судового збору за вказану вимогу в розмірі – 1023,30 грн.

Частинами 1,2 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, із наданням позивачці строку для усунення недоліків.

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Одночасно суд роз’яснює, що в разі перебування позивачки у скрутному матеріальному положенні, вона має право подати відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення, або звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно із частиною 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі – залишити без руху та надати позивачці строк в 10 (десять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для надання суду:

- документів, що підтверджують сплату судового збору в сумі – 1023 грн. 30 коп., якщо документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону відсутні.

Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на р/р 31218206005075, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - Слов’янське УК/м. Слов’янськ/22030101, код ЄДРПОУ - 37803368, МФО – 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Роз’яснити в цій ухвалі, що в разі перебування позивачки у скрутному матеріальному положенні, вона має право подати відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення, або звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачці.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 15 березня 2019 року.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2