Рішення № 80486363, 15.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 р. Справа № 480/4646/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:

1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки про додаткові види грошового забезпечення від 19.10.2018 №11/594;

2) зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1, починаючи з 22.06.2012 року у розмірі 90% заробітку, визначеного у довідці від 19.10.2018 №11/594, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно, всупереч Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», відповідно до його запиту відмовив у перерахунку пенсії за вислугу років з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації.

Вважає, що призначений йому розмір пенсії є заниженим, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він фактично отримував протягом останніх 24 календарних місяців перед звільненням з військової служби, оскільки до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням, які були подані до органу Пенсійного фонду України для розрахунку його пенсії, уповноваженим органом не включено допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, та індексацію, з яких утримувався і був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою суду від 08.01.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду у відповідача та Управління МВС України в Сумській області було витребувано додаткові докази у справі.

04.02.2019 від відповідача поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.32-33), в якій представник ГУ ПФУ в Сумській області просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 і зазначив, що розмір пенсії був обрахований на підставі поданих для її призначення документів, а саме – грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням, як і передбачено чинним законодавством, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення.

Стверджує, що розмір пенсії обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки ті виплати, які носять постійний характер та мають виплачуватись щомісячно, а матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація відносять до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців, а тому не можуть включатися до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія.

При цьому, витребуваних ухвалою суду від 08.01.2019 доказів відповідачем надано не було, у з в’язку з чим ухвалою суду від 05.02.2019 у відповідача було повторно витребувано додаткові докази у справі (а.с.35).

За результатами частково наданих суду витребуваних доказів, ухвалою суду від 18.02.2019 відповідача було зобов’язано надати суду оригінал пенсійної справи позивача для огляду суду (а.с.44).

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.47-87).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу з 01.01.2004 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон від 09.04.1992 №2262-ХІІ) (а.с.48). З 01.01.2007 позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, що підтверджується копією протоколу при призначення пенсії (а.с.57), копією витягу з наказу Управління МВС України в Сумській області від 30.12.2003 №94о/с (а.с.67).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 15.04.2010, в якій просив призупинити виплату пенсії за вислугу років у зв’язку з поновленням на військовій службі (а.с.39,40,64).

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 21.06.2012 №523о/с позивача було звільнено у відставку (зі зняття з військового обліку) за п.65 «а» (за віком) (а.с.68).

З 22.06.2012 позивачу відновлено виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що підтверджується копією протоколу про призначення пенсії (а.с.12,72).

При розрахунку пенсії відповідачем було взято розмір грошового забезпечення обчисленого, зокрема, на підставі грошового атестату від 26.06.2012 №19 (а.с.69), а також довідки про виплату додаткових видів грошового забезпечення від 26.06.2012 №11/248 з червня 2010 року по травень 2012 року (а.с.70).

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 отримав довідку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 19.10.2018 №11/594 про одноразові додаткові види грошового забезпечення за період з 12.04.2010 по 31.07.2012 (а.с.10), відповідно до якої позивачеві було нараховано та виплачено за період з 12.04.2010 по 31.07.2012 матеріальну допомогу на оздоровлення у листопаді 2010р., червні 2011р. та березні 2012р., в загальному розмірі 28743,15грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань – у грудні 2011р. у розмірі 10266,70грн. та індексацію за період листопад 2010р. – листопад 2011р. у загальному розмірі 983,81грн.

Судом встановлено, що запит позивача про долучення довідки від 19.10.2018 №11/594 до його пенсійної справи та здійснення перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки, листом від 03.12.2018 №12083/08-29 (а.с.9), відповідачем не був задоволений, а довідка повернена ОСОБА_1

Позивач не погодився з такими діями відповідача та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову та надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

При цьому однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон від 09.04.1992 №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону від 09.04.1992 №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Вказані висновки узгоджуються з позицією ОСОБА_2 Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.

Судом встановлено, що згідно довідки про одноразові додаткові види грошового забезпечення від 19.10.2018 №11/594 (а.с.10), позивачу до складу грошового забезпечення було включено матеріальну допомогу на оздоровлення у листопаді 2010 року, у червні 2011 року та у березні 2012 року - в загальному розмірі 28743,15грн., а у грудні 2011 року - матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 10266,70грн., з яких було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також за період листопад 2010р. - листопад 2011р. до складу грошового забезпечення була включена індексація, в загальному розмірі 983,81грн., на яку, як вбачається з листа Управління Міністерства внутрішніх справ України від 28.01.2019 №11/52 (а.с.30), страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховувались і не утримувались відповідно до законодавства.

Таким чином, враховуючи, що вказані виплати не здійснювалась щомісячно, а на суми індексації страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховувались і не утримувались, суд визнає, що виплати, зазначені у довідці від 19.10.2018 №11/594 не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, у зв’язку з чим відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки від 19.10.2018 №11/594 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, такі його дії відповідають критеріям правомірності, визначених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У зв’язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми,вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.03.2019.

Суддя І.Г. Шевченко