Рішення № 80486358, 15.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000031

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Львівської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівської митниці ДФС (далі – Львівська митниця ДФС, позивач) до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС ГТУЮ, відповідач) з вимогою скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 18.12.2018 ВП № 56937560, винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 Відповідно до доводів позовної заяви, позивач (боржник у виконавчому провадженні) вважає постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що ще до відкриття виконавчого провадження № 56937560 (08.08.2018) Львівська митниця ДФС вчинила всі необхідні дії для виконання рішення суду (провела розрахунок, підготувала висновок про призначення одноразової грошової допомоги, пакет документів скерувала до ДФС України). Оскільки позивач (божник у виконавчому провадженні) вжив усіх заходів щодо добровільного виконання рішення суду, а затримка у виплаті коштів відбулась не з його вини, то виконавчий збір з Львівської митниці ДФС стягненню не підлягає.

Відповідач, територіальний орган державної виконавчої служби, позов не визнає, вважає дії державного виконавця при винесені оскаржуваної постанови законними. Доводи представника відповідача зводяться до того, що виконавче провадження відкрите ще 08.08.2018, а фактично Львівська митниця ДФС виконала рішення суду (виплатила кошти стягувачу) лише 13.12.2018, тому повинна сплатити виконавчий збір. На вимогу суду відповідач надав суду належну копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 56937560.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив зміст та підстави позовної заяви, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Львівський окружний адміністративний суд 11.12.2017 прийняв постанову у справі № 813/1575/17 та серед іншого зобов’язав ДФС України та Львівську митницю ДФС здійснити нарахування і виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв’язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб. Це рішення набрало законної сили.

На виконання рішення у справі № 813/1575/17 Львівський окружний адміністративний суд 17.07.2018 видав виконавчий лист № 813/1575/17, відповідно до якого боржником є Львівська митниця ДФС, а стягувачем – ОСОБА_2; зобов’язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв’язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб з урахуванням ступеня втрати працездатності (а.с. 64).

Державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ на підставі заяви стягувача від 06.08.2018 (а.с.63) про примусове виконання цього виконавчого листа прийняв постанову ВП № 56937560 про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2018 (а.с. 67), в якій вказано про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 14892 грн. (чотири розміри мінімальної заробітної плати).

12.10.2018 державний виконавець прийняв постанову ВП № 56937560 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання без поважних причин рішення Львівського окружного адмін6істративного суду наклав на боржника (Львівську митницю ДФС) штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.73). При прийнятті цієї постанови державний виконавець керувався статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» та врахував, що станом на 12.10.2018 рішення суду в частині виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги не виконано, а причин поважності невиконання рішення суду боржник не надав.

Постанову про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560 Львівська митниця оскаржила в судовому порядку. Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення № 1340/5200/18 від 12.12.2018, суд визнав протиправною та скасував постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ ОСОБА_1 ВП №56937560 про накладення штрафу від 12.10.2018. У цій справі суд дійшов висновку, що Львівська митниця здійснила заходи для виконання рішення суду в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 Разом з тим, в частині виплати такої допомоги позивач рішення суду не виконав, оскільки не були внесені зміни до кошторисних призначень Львівської митниці. Суд дійшов висновку, що Львівська митниця мала поважні причини для затримки виконання судового рішення в частині виплати ОСОБА_2 допомоги, а саме – відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів, а тому постанова про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560 прийнята відповідачем передчасно (а.с. 12-18).

Львівська митниця фактично виконала рішення суду 13.12.2018, оскільки цього дня виплатила ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в сумі 103350 грн., про що повідомила державного виконавця (а.с 83).

18.12.2018 державний виконавець прийняв постанову ВП № 56937560 про стягнення виконавчого збору, відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» постановив стягнути з боржника (Львівської митниці ДФС) виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 14892 грн. (а.с. 81).

Державний виконавець також надав суду докази того, що виконавче провадження ВП №56937560 закінчене у зв’язку із виконанням рішення суду, а постанова про стягнення виконавчого збору від 18.12.2018 виділена в окреме провадження (а.с. ).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Стаття 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень статей 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України):

- судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

- судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – ОСОБА_3 № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ).

Згідно з частиною п’ятою статті 26 Закону № 1404-VІІІ, в редакції Закону № 2275-VІІІ від 17.06.2018, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VІІІ, в редакції Закону № 2491-VІІІ від 10.11.2018, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частини друга, третя статті 27 Закону № 1404-VІІІ).

Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII внесено зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ, зокрема частину четверту цієї статті викласти в новій редакції, визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Підстави, за яких виконавчий збір не стягується наведені в частині п’ятій статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Згідно з частиною дев’ятою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Стаття 40 Закону № 1404-VІІІ визначає наслідки закінчення виконавчого провадження. Так, згідно з частиною третьою цієї статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

При вирішенні спору та оцінці аргументів сторін суд керується такими міркуваннями:

На примусове виконання рішення суду у справі № 813/1575/17, що 22.05.2018 набрало законної сили, Львівський окружний адміністративний суд 17.07.2018 видав виконавчий лист № 813/1575/17. Рішення суду має зобов’язальний характер – Львівську митницю ДФС зобов’язано вчинити на користь ОСОБА_2 певні дії. Державний виконавець на підстави заяви стягувача 08.08.2018 відкрив виконавче провадження ВП № 56937560. У цій постанові відповідно до норм статті 26 Закону № 1404-VІІІ державний виконавець зазначив про стягнення з боржника 14892 грн. судового збору (оскільки це рішення зобов’язального характеру, то сума виконавчого збору з боржника – юридичної особи становить чотири розміри мінімальної заробітної плати). Боржник (Львівська митниця ДФС) виконавчий збір добровільно не сплатила. Рішення суду фактично виконане 13.12.2018, після чого державний виконавець оформив постанову про стягнення виконавчого збору окремим документом, закінчив виконавче провадження ВП №56937560 та виділив постанову про стягнення виконавчого провадження в окреме провадження.

ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02.06.2016 №1404-VIII) істотно змінив підходи до правового регулювання різних етапів виконавчого провадження. Так, ОСОБА_3 більше не пов’язує питання періоду нарахування та суму виконавчого збору з питанням фактичного виконання виконавчого документа зусиллями державного виконавця, як це передбачала попередня редакція цього Закону. Більше того, на виконання чинних положень Закону №1404-VIII виконавець зобов’язаний зазначити про нарахування виконавчого збору вже на стадії відкриття виконавчого провадження, - тобто у постанові про відкриття виконавчого провадження. Отже, виконавчий збір став своєрідною платою за відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа та нерозривно пов’язаний з моментом відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий лист № 813/1575/17 видано на виконання рішення суду зобов’язального характеру, що не стосується стягнення періодичних платежів чи інших випадків, визначених частинами п’ятою статті 27 Закону № 1404-VІІІ, тому підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору за його примусове виконання суд не встановив.

Іншою підставою, що може звільнити боржника від сплати виконавчого збору та бути підставою для скасування постанови про стягнення виконавчого збору, є добровільне виконання рішення суду до дати відкриття виконавчого провадження (частина дев’ята статті 27 Закону №1404-VІІІ). Суд розцінює такий підхід законодавця як адекватний захід для захисту прав стягувача та стимулювання боржника добровільно виконати рішення суду у стислі строки; задіяння механізму примусового виконання покладає на боржника адекватну фінансову відповідальність – необхідність сплатити виконавчий збір.

Доводи позивача зводяться до того, що ще до відкриття виконавчого провадження Львівська митниця вчинила всі заходи для добровільного виконання рішення суду (провела розрахунок, підготувала висновок про призначення одноразової грошової допомоги, пакет документів скерувала до ДФС України). Поряд з тим, суд встановив, що станом на дату відкриття виконавчого провадження (08.08.2018) Львівська митниця виконала рішення суду лише в частині. Фактично (повністю) це рішення суду виконане 13.12.2018, коли Львівська митниця ДФС виплатила ОСОБА_2 103350 грн. одноразової грошової допомоги.

Наведені позивачем обставини свідчать про те, що затримка з виконанням рішення у справі № 813/1575/17 зумовлена об’єктивними причинами, які суд при розгляді справи 1340/5200/18 визнав поважними. Саме ця обставина і була підставою для скасування постанови державного виконавця про накладення на Львівську митницю ДФС штрафу, оскільки цей захід впливу застосовується до боржника, який не виконує рішення суду без поважних причин. Поряд з тим, як вже зазначив суд, ця обставина (поважність причин невиконання рішення суду, що є підставою не накладати на боржника штрафи) жодним чином не звільняє боржника від сплати виконавчого збору, оскільки станом на дату відкриття виконавчого провадження рішення суду не було виконано.

Оскільки рішення суду у справі № 813/1575/17 фактично виконане Львівською митницею 13.12.2018, тобто через чотири місяці після відкриття виконавчого провадження, суд не встановив підстав для скасування постанови стягнення виконавчого збору від 18.12.2018.

Суд також враховує, що з огляду на положення ст.ст. 27, 40 Закону № 1404-VІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за умови фактичного виконання виконавчого документа (що є підставою для закриття виконавчого провадження) і несплати боржником виконавчого збору державний виконавець повинен був винести постанову про стягнення виконавчого збору та виділити таку в окреме провадження. Надалі законодавець спростив правове регулювання цього питання: Законом від 03.07.2018 №2475-VІІІ, що набрав чинності 28.08.2018, частину четверту статті 27 Закону № 1404-VІІІ викладено в новій редакції, що передбачає винесення постанови про стягнення виконавчого збору у формі окремого документа одночасно з відкриттям виконавчого провадження, а не перед його завершенням.

Оскільки вимоги виконавчого листа № 813/1575/17 Львівська митниця ДФС виконала в повному обсязі 13.12.2018, а виконавчий збір в сумі 14892 грн. (відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2018) станом на цю дату не був сплачений, державний виконавець мав визначені законом підстави 18.12.2018 оформити питання про виконавчий збір окремим процесуальним документом, який надалі виділити (вже як виконавчий документ) в окреме виконавче провадження.

З огляду на викладене суд вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 56937560 від 18.12.2018 є такою, що відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені Львівською митницею судові витрати не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Львівської митниці ДФС (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 39420875) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, Львівська область, місто Львів, пл. Шашкевича, буд. 1; ідентифікаційний код 34942940) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.12.2018 ВП №56937560, - відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складання. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.