Рішення № 80486351, 15.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/498/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до вимог Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», частин 3, 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 07.11.2008 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року « 393»;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області провести перерахунок, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, які входили при нарахуванні пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, провести виплату різниці між фактично отриманою та належної до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року, та стягнути на користь ОСОБА_1 у відповідності до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», частин 3, 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Кіровоградській області від 18.03.2018 року №9133, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження строків перерахунку і виплати, у розмірі 82 % грошового забезпечення із включенням до пенсійного розрахунку основних і додаткових видів грошового забезпечення, які станом на 01.01.2016 року були чинними та виплачувались відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 07.11.2007 року№1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 13 лютого 2008 року№45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», а саме: посадовий оклад – 1800,00 грн., оклад за спеціальним званням – 1000,00 грн., процентна надбавка за вислугу років – 40% - 1120,00 грн., премія – 596,62 (15,22 %); розмір пенсії за вислугу років 82% (вислуга років 29);

- у разі виникнення підстав, передбачених статтею 267 КАС України прийняти рішення про встановлення контролю за його виконанням.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30 грудня 2008 року йому призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” як пенсіонер звільнений з органів внутрішніх справ у відставку за вислугою років, станом здоров’я. Відповідачем призначено йому пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», однак при обчисленні розміру пенсії відповідач не взяв до розрахунку складові частини грошового забезпечення, тому наполягає на задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 22.02.2019 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с.1).

Вказана ухвала направлена учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, та учасниками справи отримана (а.с.25-26,40).

Представник відповідача своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов скористався подавши його до суду, за змістом якого позивач не погоджується із поданим адміністративним позовом, наполягає на правомірності дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.27-30).

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, національний паспорт серії ЕВ 364638, виданий Кіровським РВ у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області 24.06.2014 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як пенсіонер (а.с.20-21).

В матеріалах справи наявний протокол за пенсійною справою НОМЕР_2 (МВС) від 16.01.2009 року про призначення пенсії за вислугу років – 29 років ОСОБА_1 пенсійного забезпечення яке складає 82% грошового забезпечення та становить 1637,31 грн. із складових грошового забезпечення (1693,06 грн.): посадовий оклад – 580,00 грн., підвищення посадового окладу (особливі умови служби – 87,00 грн.; оклад за військове звання – 65,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 35% - 256,20 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці – 704,86 грн. (надбавка за особливо важливі завдання – 50%) (а.с.31).

Також, згідно довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 18.03.2018 року №9311 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та 11.11.2015 року№988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського командира автотранспортного відділення роти міліції особливого призначення «Беркут» при УМВС України в Кіровоградській області становить 4516,62 грн. (посадовий оклад 1800,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням ст. сержант поліції – 1000,00 грн., надбавка за стаж служби 40%-1120,00 грн., премія 15,22% 596,62 грн. (а.с.37 зворот.)

При цьому, в матеріалах справи наявний перерахунок пенсійного забезпечення за вислугу років позивача з 01.04.2018 року з якого вбачається, що основний розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_1 становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 29 років) із сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, премія) (а.с.36 зворот.)

Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою з вимогою здійснити належний перерахунок (а.с.17).

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 19.12.2018 року №23827/03-19 повідомило ОСОБА_1, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до вказаної статті, не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому при здійсненні перерахунку пенсії, застосуванню підлягають вказані норми статті 13 Закону. Тому, оскільки на момент проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (а саме на січень 2016 року та січень 2018 року) Законом визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, в органі Пенсійного фонду немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсій виходячи із розміру вищому ніж 70% грошового забезпечення. Разом з тим, вказує, що застосування іншої редакції статті 13 Закону, (не чинної) суперечитиме нормам статті 58 Конституції України (а.с.18).

За таких обставин, вважаючи, що відповідачем невірно обраховано розмір його пенсійного забезпечення із порушенням норм діючого законодавства, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначено Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Абзацом 22 ст. 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, виплата грошової допомоги здійснюється, зокрема, за умови, що особа працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, за наявності відповідного страхового стажу на таких посадах.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (у подальшому Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262-XII від 09.04.1992 (далі Закон №2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З аналізу частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” у взаємозв’язку з частиною другою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” вбачається, що пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення. Склад грошового забезпечення визначається частиною другою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Оскільки до складу грошового забезпечення входять одноразові види грошового забезпечення, такі як премія, надбавки різного роду, доплати, то до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія мають входити також одноразові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що надбавки різного роду та премія, входили до системи оплати праці грошового забезпечення військовослужбовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 року №1788-XII, врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяли на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 року № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Зі змісту наведених норм вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неврахування складових грошового забезпечення, на підставі якого встановлюється пенсія, здійснюється перерахунок пенсії, запроваджених нормативно-правовими актами, які фактично виплачувались військовослужбовцям під час проходження ними державної служби, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, а саме Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 року № 1058-IV.

Поряд з тим, суд зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23.12.2015 №900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», яким ст. 63 Закону №2262-ХІІ доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Статтею 102 вказаного Закону передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02.12.2015 року, встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром є більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року.

Перерахунок пенсій колишнім працівникам міліції здійснюється відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (у подальшому Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв’язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 2 Порядку №45 передбачено, що на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п’ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п’ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм.Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Відповідач отримавши довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, всупереч п. 4 Порядку №45 не здійснив перерахунок пенсії позивача.

Отже, право позивача на перерахунок його пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком №45 для перерахунку пенсії, позивач має законні підстави на перерахунок його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення, тому бездіяльність відповідача щодо здійснення такого перерахунку є протиправною.

Оскільки перерахунок пенсії позивача не проведено з вини відповідача, який є державним органом, його право на такий перерахунок з 01.01.2016 року є абсолютним та не може бути обмеженим будь-яким строком в силу вимог частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 р. у справі №592/8793/17 (адміністративне провадження №К/9901/501/17) та у справі №711/9229/17 (адміністративне провадження № К/9901/815/17).

Крім того, у рішенні Конституційного суду України від 06.07.1999 р. №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний суд зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Умови виплати пенсії за минулий період передбачені статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262, згідно з якою нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пунктом 3 Постанови №103 передбачено виплату пенсій, перерахованих особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), з 01 січня 2018 року, а виплату сум перерахованих пенсій за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обчислених органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року, після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України, від 21.02.2018 року №103 встановила обмеження на виплату пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), перерахованих відповідно до статті 63 Закону №2262, які не відповідають умовам виплати нарахованих пенсій, не отриманих пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, що передбачені статтею 55 Закону №2262.

Також суд зазначає, що стаття 55 Закону №2262 не передбачає повноважень Кабінету Міністрів України визначати строки виплати пенсії, яка не виплачена з вини органу Пенсійного фонду України.

Згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Відтак, при вирішенні питання про визначення строку виплати перерахованої пенсії застосуванню підлягають норми статті 55 Закону №2262 як закону, який має вищу юридичну силу.

Судом встановлено, що перерахунок та виплата пенсії позивача не здійснені з вини відповідача, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення позивача отримана ним. З огляду на вказане, в даних правовідносинах, безпідставним є посилання відповідача щодо норм статті 58 Конституції України, в частині положень про дію закону в часі.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача виплатити пенсію починаючи з 01.01.2016 року без обмеження строків перерахунку і виплати, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично просить зобов’язати відповідача здійснити виплату різниці перерахованої пенсії з 01.01.2016 року.

Умови виплати пенсії за минулий період передбачені статтею 55 Закону №2262, згідно з якою нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відтак, позовна вимога про виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року є законною.

При цьому, суд зазначає, що згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини, з посиланням на закріплений в законодавстві України принцип in dubio pro tributario, зазначив, що органи державної влади віддали повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянина тлумаченню національного законодавства.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

Відтак, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, аналіз вищевказаних положень чинного законодавства у системному їх зв’язку, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Поряд з тим, на виконання положень статті 371 КАС України суд вважає за належним допустити до негайного виконання дане рішення в межах стягнення платежу за один місяць.

Також, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с.2).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування заходів судового контролю за виконанням даного рішення суду.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, національний паспорт серії ЕВ 364638, виданий Кіровським РВ у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області 24.06.2014 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 25031) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до вимог Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», частин 3, 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 07.11.2008 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року « 393».

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області провести перерахунок, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, які входили при нарахуванні пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку, провести виплату різниці між фактично отриманою та належної до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року, та стягнути на користь ОСОБА_1 у відповідності до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», частин 3, 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Кіровоградській області від 18.03.2018 року №9133, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження строків перерахунку і виплати, у розмірі 82 % грошового забезпечення із включенням до пенсійного розрахунку основних і додаткових видів грошового забезпечення, які станом на 01.01.2016 року були чинними та виплачувались відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 07.11.2007 року№1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 13 лютого 2008 року№45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», а саме: посадовий оклад – 1800,00 грн., оклад за спеціальним званням – 1000,00 грн., процентна надбавка за вислугу років – 40% - 1120,00 грн., премія – 596,62 (15,22 %); розмір пенсії за вислугу років 82% (вислуга років 29).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, національний паспорт серії ЕВ 364638, виданий Кіровським РВ у м. Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області 24.06.2014 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 20632802) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) грн. 40 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення платежу за один місяць пенсійного забезпечення ОСОБА_1.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2