Рішення № 80486346, 15.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/415/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та скасувати відмову №679/03-19 від 14.01.2019 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника згідно пункту «б» статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: 28009, АДРЕСА_1) недоплачену пенсію за період з лютого 2017 року по жовтень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Кіровоградській області та отримує пенсію по втраті годувальника. Водночас, позивач наголошує, що у період переходу з одного виду пенсії (за віком) на інший (по втраті годувальника), а саме, 16.01.2018 року звернулась до Олександрійського військового комісаріату із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак, відповідно до листа управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області від 01.02.2018 року, повідомлено, що їй було припинено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку із переходом на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Позивач наголошує, що протягом десяти місяців вона не отримувала пенсійного забезпечення взагалі, потім була виплачена соціальна пенсія за період з 01.02.2018 року по жовтень 2018 року у сумі 15 554, 35 грн. Не погоджуючись із такими діями звернулась до управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області, на що листом отримала відповідь, в якій повідомлено, що підстави для призначення її пенсії по втраті годувальника з 16.01.2018 року відсутні, оскільки в цей час отримували пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за таких обставин просить суд задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду від 13.02.2019 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін (а.с.1).

Вказана ухвала направлена учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України, та учасниками справи отримана, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с.24-26).

Представник відповідача своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов скористався подавши до суду відзив на адміністративний позов, за змістом якого позивач не погоджується із поданим адміністративним позовом, наполягає на правомірності дій посадових осіб ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.27-29).

Позивачем на виконання законодавчих положень Кодексу адміністративного судочинства України подано відповідь на відзив (а.с.34-36).

Відповідно до вимог ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕА 360970, виданий Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області від 26.11.1997 року; ідентифікаційний код НОМЕР_1 перебуває на обліку у ОСОБА_2 управлінні пенсійного фонду у Кіровоградській області як пенсіонер (а.с.9).

Так, ОСОБА_1, має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що посвідчується відповідним посвідченням серії Г №389466 виданим управлінням праці та соціального захисту населення Олександрійською міською радою (а.с.8).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_4, що посвідчується відповідним свідоцтвом про народження (а.с.10).

ОСОБА_3 є ветераном війни та учасником бойових дій, має пільги гарантовані законодавством України, що підтверджується відповідним посвідченням серія ЮА №006977 (а.с.12).

17 жовтня 2015 року ОСОБА_3 помер у віці 45 років, що зафіксовано відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.11).

Згідно витягу із протоколу засідання Військово-лікарської комісії південного регіону по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №321 від 10.08.2017 року захворювання матроса у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, призвело до смерті, так як, пов’язане із захистом батьківщини (а.с.13).

16.01.2018 року матір ОСОБА_1 звернулась із відповідною заявою до командира військової частини А2062 для призначення пенсії в разі втрати годувальника (а.с.14-15).

В свою чергу, Кіровоградський обласний військовий комісаріат надіслав лист від 18.09.2018 року до командувача Військово-морських Сил Збройних Сил України з проханням посприяти у вирішенні питання щодо оформлення грошового атестата та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії (а.с.16).

В матеріалах справи наявна довідка ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області в місті Олександрія та районі від 20.12.2018 року №4870/02-26, яка видана ОСОБА_1 та з якої вбачається, що позивач перебуває на обліку у ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду у Кіровоградській області та отримує пенсію за віком при повному стажі, так з даної довідки вбачається, що позивач отримувала пенсію за віком у період з лютого 2018 року по жовтень 2018 року у розмірі 15 554, 35 грн. (лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень 2018 року по 1740,74 грн. за кожний місяць; за жовтень 2018 року – 1628,43 грн.) (а.с.20).

Позивачем також надано довідку Олександрійського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.12.2018 року №4697/02-26 з якої встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію у разі втрати годувальника, сума пенсії за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року складає 6922,74 грн. (жовтень 2018 року – 213,95 грн.; листопад 2018 року – 3316,21 грн.; грудень 2018 року – 3392,58 грн.) (а.с.19).

Не погоджуючись з таким обрахунком її пенсійного забезпечення та переводом на пенсію по втраті годувальника з жовтня 2018 року, позивач звернулась із заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області, в якій просила нарахувати їй пенсію по втраті годувальника з 16.01.2018 року та доплатити різницю між пенсією за віком та пенсією в разі втрати годувальника (а.с.21).

В свою чергу, головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області на вказану заяву, листом від 14.01.2019 року №679/03-19 надало відповідь, в якій із посиланням на статтю 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» вказало на право особи на одну із пенсій за її вибором. Виплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивачу припинено з 01.02.2018 року у зв’язку із переходом на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону. Пославшись на статтю 48 Закону та пункт 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вказало, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсію, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви та документів поштою - дата їх відправлення. Управління також вказало, що Кіровоградським обласним військовим комісаріатом, 30 жовтня 2018 року до ОСОБА_2 управління було надано документи для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до яких заява про призначення пенсії надана ОСОБА_1 29.10.2018 року, тому ГУПФУ України у Кіровоградській області пенсію призначено з 30.10.2018 року. Також повідомлено, що управлінням надано довідку на ім’я ОСОБА_1 із зазначенням дати призначення пенсії до Олександрійського відділу обслуговування громадян. Згідно атестату від 11.12.2018 року №1423, наданого відділом з питань виплати пенсії №16 головного управління, за період з 01.02.2018 року по 29.10.2018 року ОСОБА_1 проведено нарахування та здійснено доплату пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Наголошено, що призначити пенсію у разі втрати годувальника з 16.01.2018 року немає законних підстав, оскільки в цей час отримували пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Одночасне отримання двох видів пенсії чинним законодавством не передбачено (а.с.22).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи невірно обрахований період призначення пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб’єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено поняття пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно положень статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку із втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 даного Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 1 статті 36 вказаного Закону, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

За визначенням пункту 1 частини 2 зазначеної статті непрацездатними членами сім'ї вважаються, серед інших, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Абзац 2 частини 3 цієї ж статті передбачає, що члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень частини 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону- довічно.

За змістом абзацу 1 частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Виходячи з послідовного аналізу наведених правових норм, слід зазначити, що призначення особі пенсії по втраті годувальника можливе за одночасної наявності двох таких умов у їх сукупності - непрацездатність цієї особи (наявність інвалідності або досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону) та перебування на утриманні померлого годувальника (перебування на повному утриманні померлого годувальника або одержання від нього допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів до існування). При цьому, обидві ці умови мають існувати саме на момент смерті годувальника.

Отже, непрацездатний член сім'ї померлого годувальника, для якого його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, та який й сам одержує пенсію, має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, подавши при цьому відповідну заяву, документи про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших додаткових документів.

Як було зазначено судом вище, ОСОБА_1 згідно поданої нею заяви, Управлінням ПФУ в Кіровоградській області переведено з пенсії за віком, на пенсію по втраті годувальника з 30.10.2018 року - з дня подання заяви.

В матеріалах справи наявна копія заяви позивачки від 29.10.2018 року подана до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області з метою здійснення відповідного переведення з одного виду пенсії на інший (а.с.31).

Кіровоградським обласним військовим комісаріатом надіслано до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області документи ОСОБА_1 як матері померлого військовослужбовця ЗСУ для призначення пенсії в разі втрати годувальника, що посвідчується відповідним листом із вхідним штампом про отримання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (а.с.30).

Проте, як вважає позивач, її пенсія підлягає перерахунку та виплаті із 16.01.2018 року, відповідно до частини 2 статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.21).

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії відповідно до цього Закону призначаються:

а) військовослужбовцям строкової служби - з наступного дня після виписки з госпіталю, але не раніше ніж з наступного дня після звільнення з військової служби, якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше ніж через три місяці з наступного дня після виписки з госпіталю або з наступного дня після звільнення з військової служби, а сім'ям військовослужбовців строкової служби та пенсіонерів із числа цих військовослужбовців - з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Батькам або дружині (чоловікові) зазначених військовослужбовців і пенсіонерів, які набули право на пенсію в разі втрати годувальника, пенсія призначається з дня звернення за пенсією;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення;

в) особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту "б" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби;

г) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, поновленим у військовому (спеціальному) званні, - з дня поновлення;

д) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які звільнені зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин без позбавлення військового (спеціального) звання з правом на пенсію за вислугу років, - з дня звернення за пенсією;

е) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю після закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби чи внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення їх зі служби, - з дня встановлення їм інвалідності;

є) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які набули право на пенсію за цим Законом у зв'язку із внесенням зміни в раніше виданий наказ або інший розпорядчий акт про оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби, - з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.

Членам сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Аналогічні норми вказаного Закону визначені статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець розмежовує поняття призначення пенсії та переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому зазначаючи з якого часу здійснюється призначення пенсії та переведення на інший вид пенсії.

Тобто, якщо непрацездатний член сім'ї померлого годувальника, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії по втраті годувальника, не перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та не отримує пенсії, та звернувся вперше за призначенням пенсії по втраті годувальника, то така особа має право на призначення такої пенсії за 12 місяців, що передують дню звернення (дню подання заяви про призначення).

Якщо ж непрацездатний член сім'ї померлого годувальника на момент його смерті перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію, та має бажання отримувати пенсію по втраті годувальника, звернувшись із відповідною заявою, то в такому випадку є зміна виду пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому таке переведення проводиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, на момент звернення позивача із заявою від 29.10.2018 року про перехід на пенсію у разі втрати годувальника, ОСОБА_1 перебувала на обліку в ОСОБА_2 управлінні ПФУ в Кіровоградській області та отримувала пенсію за віком.

Вказана обставина не заперечується позивачем.

Таким чином, Управління ПФУ в Кіровоградській області при зверненні позивача 29.10.2018 із відповідною заявою, здійснило переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, на пенсію по втраті годувальника, так як така особа виявила бажання змінити вид пенсії та таке право визначене положеннями абзацу 2 частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, відповідачем здійснено з 30.10.2018 року, з дня подання позивачем відповідної заяви, тобто у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника з 16.01.2018 року, діяло правомірно, згідно норм чинного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За сукупністю наведених обставин, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відтак, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕА 360970, виданий Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області від 26.11.1997 року; ідентифікаційний код НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_2, 28009) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25001) про визнання дій протиправними, скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_5