Ухвала суду № 80485373, 11.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/6731/19

Провадження № 1-кс/760/3956/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Антипова І.Л., при секретарі Коржі А.А., за участю прокурора Яровою О.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисників Шапова С.О., Ніколаєнка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Литвиненка Д.І., погоджене прокурором п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Сидоренком В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ромни, Сумської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні за №52017000000000889 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Детектив, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовував своє клопотання тим, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017, у якому повідомлено про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_1.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 09.04.2009 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством «Спецтехноекспорт» (далі - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт») та компанією-нерезидентом Global Marketing SP LTD укладено Консультаційну (Агентську) угоду № STE-1-17-A-09, відповідно до умов якої компанія Global Marketing SP LTD, як комерційний посередник, бере на себе зобов'язання здійснити від імені, в інтересах, за рахунок та під контролем ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» заходи (надати послуги) з метою укладання (організації укладання) та подальшого виконання зовнішньоекономічних угод з інозамовником.

02.03.2015 до Консультаційної (Агентської) угоди № STE-1-17-A-09 укладено додаткову угоду № 9.

У подальшому в рамках виконання вказаної додаткової угоди, у тому числі на підставі підписаних ОСОБА_1 акта виконання робіт від 07.11.2016 № 147, а також платіжних доручень: від 20.10.2015 № 318, від 05.04.2016 № 102, 17.11.2016 № 302, від 30.11.2016 № 325, з рахунку ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на рахунок компанії

Global Marketing SP LTD перераховано належні ДП «Завод 410 ЦА» державні кошти в сумі 2 225 059,41 дол. США.

Досудовим розслідуванням встановлені дані, які свідчать про те, що компанія Global Marketing SP LTD будь-яких послуг пов'язаних з укладання (організацією укладання) або подальшим виконанням зовнішньоекономічних угод

ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» не надавала, що підтверджується, серед іншого показами: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших свідків, довідкою спеціалістів Держаудитслужби від 08.05.2018, іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Таким чином, внаслідок протиправних дій службових осіб ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», у тому числі ОСОБА_1, з рахунку зазначеного держаного підприємства протиправно перераховано на рахунок компанії

Global Marketing SP LTD грошові кошти в сумі 2 225 059,41 дол. США.

Через вищевказані дій ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших, не встановлених на теперішній час, осіб держава в особі ДП «Завод 410 ЦА» недоотримала грошових коштів за договором комісії від 08.01.2009 № STE-1-2-Д/К-09-ОМ/09-01 у сумі 2 225 059,41 дол. США, що, за офіційним курсом Національного банку України, становить 55 457 117,73 грн., чим спричинено матеріальні збитки на вказану суму, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Окрім цього, вчинення ОСОБА_1 та його спільниками вказаних протиправних дій завдало нематеріальних збитків у вигляді підриву авторитету України як надійного партнера у сфері військово-технічного співробітництва.

Безпосередньо ОСОБА_1 для реалізації вказаного вище спільного умислу групи осіб, шляхом використання наданих йому як заступнику директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» повноважень, забезпечив вчинення злочину шляхом: підписання актів виконання робіт за консультаційною (агентською) угодою № STE-1-17A-09 та платіжних (розрахункових) документів, необхідних для перерахування належних ДП «Завод 410 ЦА» за договором комісії

№ STE-1-2-Д/К-09-ОМ/09-01 від 08.01.2009 грошових коштів на користь компанії «Global Marketing SP LTD», а також, необхідних для приховування спільної злочинної діяльності групи звітів комісіонера за договором комісії № STE-1-2-Д/К-09-ОМ/09-01 від 08.01.2009.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи службовою особою, своїми вищезгаданими протиправними діями, які полягали в умисному, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, у період часу з 02.03.2015 по 01.12.2016, маючи єдиний умисел на розтрату чужого майна, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших, не встановлених на теперішній час, осіб, вчинив розтрату шляхом зловживання своїм службовим становищем чужого майна - грошових коштів на суму 2 225 059,41 дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 55 457 117,73 грн., що є особливо великим розміром, оскільки більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у результаті чого державі в особі ДП «Завод 410 ЦА» спричинено збитки на суму 2 225 059,41 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України, становить 55 457 117,73 грн., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 5

ст. 191 КК України, - розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

04.03.2019р. о 11.49 год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

04.03.2019 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

В клопотанні детективом зазначається, що обгрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: платіжними дорученнями в іноземній валюті № 318 від 20.10.2015, № 102 від 05.04.2016, № 302 від 17.11.2016, № 325 від 30.11.2016; актом виконання робіт № 147 від 07.11.2016 за агентською (консультаційною) угодою № STE-17-A-09 від 09.04.2009; звітами комісіонера від 26.10.2015, від 18.11.2016, від 01.12.2016 за договором комісії № STE-1-2-Д/К-09-04/09-01 від 08.01.2009; довідкою спеціалістів Держаудитслужби від 08.05.2018 з додатками до неї; висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 08.05.2018 № 19/17-3/1/115-СЕ/18 з додатками до нього; висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 9950/18-72 від 19.07.2018 з додатками до нього; показами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших свідків; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

У клопотанні детективом постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у сумі 55 457 349грн., оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисники та підозрюваний категорично заперечували проти задоволення клопотання, вважають пред'явлена органами досудового розслідування підозра є необґрунтованою, крім того, органами досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Характеризуючи особу підозрюваного, адвокати зазначили, що ОСОБА_1 має родину, реєстрацію та визначене місце проживання в м. Києві.

Крім того, сторона захисту просили передати ОСОБА_13 на поруки колективу ДП ДК «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «Спецтехноекспорт».

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017, у якому повідомлено про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_1.

04.03.2019р. о 11.49 год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

04.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_1

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, один із яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, стан здоров'я підозрюваного, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється вчинений без застосуванням насильства чи погрози його застосування, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи, позицію Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.

У даній справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.

Натомість Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Окрім того Європейський суд з прав людини суд зазначив «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Таким чином, визначаючи розмір застави, слідчий суддя приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, який має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_4, 18.03.2013р. народження та сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює, стан його здоров'я, а також майновий стан підозрюваного ОСОБА_1, якому на праві приватної та сумісної власності належать машиномісце АДРЕСА_3; машиномісце АДРЕСА_4; земельна ділянка площею 2023 м2 (кадастровий номер: НОМЕР_1; квартира (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16016480000) за адресою: АДРЕСА_1; транспортний засіб марки: Skoda, моделі: Superb, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова: НОМЕР_2.

Окрім цього, відповідно до щорічної декларації ОСОБА_1, останній є власником готівкових коштів в сумі 70 000 доларів США, які під час обшуку його житла добровільно видані ОСОБА_1 та, відповідно, вилучені детективами не були. Вказані кошти на даний час перебувають у володінні та розпорядженні підозрюваного.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 3 644 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до дтетктива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 11 годин 49 хвилин 04 березня 2019 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заходу у виді тримання під вартою - 01 травня 2019 включно.

Розмір застави визначити у межах 3 644 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов'язки:

- прибувати до дтетктива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя І.Л. Антипова