Ухвала суду № 80484653, 12.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/16222/18

Провадження №: 1-кс/755/795/19

"12" березня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю представника ТОВ «ОРІЗОН» - Оберемка Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Оберемко Романа Анатолійовича на бездіяльність слідчого у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2018 за № 12018100040007518, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом України строк, встановив :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

Оберемко Р.А., в інтересах ТОВ «ОРІЗОН» звернувся зі скаргою до слідчого судді цього місцевого суду, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого у рамках указаного кримінального провадження, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом України строк, оскільки після отримання 10.01.2019 суб'єктом оскарження клопотання від 09.01.2019, що були подане, у порядку ст. 220 КПК України, останнє, у строки регламентовані вказаною статтею зазначеного Кодексу, не розглянуто.

Позиція сторін

У судовому засіданні Оберемко Р.А. скаргу підтримав, з передумов відображених в останній.

Інші сторони у судове засідання будучи повідомленими про нього, згідно положень ст. 135 КПК України, не прибули, тож слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 даного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті за такої явки сторін.

Встановлені обставини із посиланням на докази

Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві розслідується кримінальне провадження унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2018 за № 12018100040007518.

10.01.2019 суб'єктом оскарження, а саме особисто слідчим Балюк О., було отримано клопотання ТОВ «ОРІЗОН» від 09.01.2019 про арешт майна, яке ним подане у порядку ст.ст. 55-56, 220 КПК України.

Дані про розгляду звернення суб'єктом оскарження, на час розгляду скарги слідчим суддю, не установлені.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Діюче кримінальне процесуальне законодавство України,зокрема його ст. 220 КПК України, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

З урахуванням того, що при подачі заяви про злочин ТОВ просило визнати його потерпілим у провадженні,а тому у контексті наведеного, з урахуванням даних відображених в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» ВССУ, та думки суду апеляційної інстанції (Апеляційний суд м. Києва справа № 755/1246/17, ухвала від 29.05.2017), які беруться слідчим суддею до уваги з огляду на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слід зазначити, що КПК не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, оскільки згідно з ч. 2 ст. 55 КПК права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, отже, з цього моменту така особа, за відсутності постанови про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 220 КПК може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті.

Також Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.

У цьому випадку, як убачається з матеріалів провадження суб'єктом оскарження було отримано клопотання особи, яка подала скаргу, однак, на цей час, у особи, що подала скаргу відомості про результати розгляду зазначеного клопотання суб'єктом оскарження відсутні.

Суб'єкт оскарження будучи вільним у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, правом на надання письмових заперечень до суду, з зазначенням належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 84-86 КПК України, які б в той чи інший спосіб спростовували або ж підтверджували доводи особи, що подала скаргу, не скористався.

Що вказує на те, що, у цій справі, заявнику у користуванні засобами захисту чиняться перешкоди бездіяльністю органів влади держави, що є неприпустимим.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню шляхом зобов'язання вчинити дію за клопотанням згідно ст. 220 КПК України, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдино ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 даного Кодексу.

З цих підстав слідчий суддя, керуючись ст. ст. 303-307, 369-372, 376, 534 КПК України, постановив:

скаргу - задовольнити.

Зобов'язати слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100040007518, вчинити одну з дій передбачених ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити або відмовити у його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотанням ТОВ «ОРІЗОН» від 09.01.2019 про проведення процесуальних дій (надійшло до УП 10.01.2019) в строки визначені ст. 220 даного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13:00 год. 15.03.2019.

Слідчий суддя: О.В. Бірса