Рішення № 80484354, 22.02.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16478/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: Астахової О.О.,

при секретарях Неділько Л.Л., Томіленко В.В., Якименко Т.С.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Грабовського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, поданого в особі представника ОСОБА_2 до Управління державної охорони України, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и в :

У листопада 2017 року позивач в особі представника звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заподіяну матеріальну шкоду внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, у розмірі 199 272,92 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 500,00 грн., витрати по евакуації транспортного засобу - 1 380,00 грн., моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн., та сплачені судові по оплаті судового збору.

Мотивуючи вимоги тим, що 08 квітня 2017 року о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 по мосту «Московському» між електроопорою №2 та №3 у м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті чого автомобіль «Toyota Auris», отримав механічні пошкодження.

Автомобіль «Volkswagen Passat» державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 № НОМЕР_6 від 22 грудня 2005 року належить на праві власності відповідачу Управлінню державної охорони України.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до полісу № АІ/9844497 цивільно-правова відповідальність власника «Volkswagen Passat» застрахована у ПрАТ «СК «Провідна». Ліміт шкоди заподіяної майну становить 100 000,00 грн.

10 квітня 2017 року позивач звернувся до страхової компанії ПрАТ «СК «Провідна» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту № 5934/2 від 24 квітня 2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2 складає 299 272,92 грн.

ПрАТ «СК «Провідна» здійснила виплату на користь позивача в межах ліміту страхової суми у розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином, невідшкодована сума збитків, завданих позивачу в результаті ДТП складає 199 272,92 грн.(299 272,92грн. -100 000,00грн.).

Крім того, внаслідок ДТП, позивач поніс витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП на суму 530,00 грн. та 850,00 грн. для надання автомобіля на огляд експерту для проведення оцінки матеріального збитку. Витрати за проведення автотоварознавчого дослідження склали 1500,00 грн., а сплачена сума судового збору за подання позову до суду - 2121,52 грн., які він просить стягнути на його користь з відповідача.

Більше того, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні права власності позивача, завдання переживань та страждань через небажання винної особи добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки.

Позивач є інвалідом першої групи та тричі на тиждень йому необхідно проходити процедури у лікарні, а пошкодження автомобіля спричинили багато незручностей та проблем, вимушених змін у його життєдіяльності, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Вказані обставини спричинили ряд негативних наслідків, моральних втрат та страждань позивачу, які він оцінює у 10000,00 грн.

Виходячи з того, що водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 на момент ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем, а досудове врегулювання спору виявилось не можливим, позивач змушений звернутись із даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1, поданої в особі представника ОСОБА_2 до Управління державної охорони України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишено без руху та надано представнику позивача строк для усунення вказаних недоліків який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду (Т.1 а.с.68).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у означеній цивільній справі та надано відповідачу строк для подання письмових заперечень проти позову в строк до 27.03.2018 року. (Т.1 а.с. 72).

15 грудня 2017 року набрав чинності Цивільний процесуальний кодекс України у редакції Закону України «2147-VІІІ від 03.10.2017 року.

Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 березня 2018 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача зі змісту якого убачається, що ОСОБА_5 проходить військову службу в Управлінні державної охорони України з 25 грудня 2007 року на посаді водія-механіка групи чергування 4 відділу 3 служби ДМТЗ УДО України (Т.1 а.с.90-94).

08 квітня 2017 року, рухаючись у місті Києві на просп. С.Бандери по Московському мосту в крайній лівій смузі, ОСОБА_5, керуючи службовим автомобілем Управління державної охорони України марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки і допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

19 травня 2017 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільна відповідальність Управління державної охорони України, як власника службового автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована у Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Провідна».

У позовній заяві позивач зазначив, що за заявою позивача ПрАТ « СК «Провідна» призначила експертизу транспортного засобу та здійснила виплату у межах страхової суми у розмірі 100 000 грн., але документів, які б це підтвердити позивачем не додано до позовної заяви.

Також у позовній заяві зазначено, що фізична особа підприємець ОСОБА_8 провів огляд транспортного засобу «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2, та склав звіт автотоварознавчого дослідження № 5934/2 від 24 квітня 2017 року, який є неповним, необґрунтованим та здійснений в супереч вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, а саме.

Крім того, відповідача не було повідомлено про дату, місце та час проведення огляду колісного транспортного засобу для надання можливості заінтересованій особі Управлінню державної охорони України взяти участь у огляді означеного автомобіля.

У вказаному звіті не визначено автомобіль якої саме модифікації досліджено, що безпосередньо впливає на ринкову вартість та розрахунок матеріального збитку досліджуваного автомобіля.

У матеріалах звіту відсутня копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначив, що позивачем не надано будь-якого розрахунку розміру моральної шкоди, не наведено підстави визначення саме такого розміру моральної шкоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння означеної шкоди, наявності вини Управління державної охорони України та наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями Управління державної охорони України.

З огляду на означене представник відповідача просить відмовити у позові у повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_5 тапризначено по справі за позовом ОСОБА_1, поданої в особі представника ОСОБА_2 до Управління державної охорони України, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди судову авто-товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення проведення експертизи (Т.1 а.с.158-159, 160).

Постановою апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, залишено без змін (Т.1 а.с.202-203).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, поданої в особі представника ОСОБА_2 до Управління державної охорони України, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Призначено справу до підготовчого засідання (Т. 1 а.с. 238).

31 січня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (Т.2 а.с.1-2).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позовних вимог ОСОБА_1, поданого в особі представника ОСОБА_2 до Управління державної охорони України, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - в частині позовних вимог до Управління державної охорони України про стягнення моральної шкоди та закрито провадження у справі в цій частині.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав, якими обґрунтовується відзив на позовну заяву, просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень на позов до суду не надійшло.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України, визначено способи захисту цивільних прав чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним і вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Зі змісту постанови суду убачається, що ОСОБА_5 03.04.2017 року о 12 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 по мосту «Московському» між електроопорою №2 та №3 у м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п.13.1, 12.1, 2.3(б) Правил дорожнього руху України (Т.1 а.с. 14).

Згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відповідач є власником автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 (Т.1 а.с. 101).

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ №9844497 цивільно - правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», термін дії з 28 серпня 2016 року по 27 серпня 2017 року включно. Ліміт відповідальності за завдану майнову шкоду - 100000,00 грн. (Т.1а.с. 15).

Отже, 08 квітня 2017 року стався страховий випадок.

Позивач, являється власником автомобіля «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

За даними звіту №5934/2 про визначення вартості матеріального збитку, здійсненого ФОП ОСОБА_8 на замовлення ОСОБА_1, матеріальний збиток КТЗ «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 299 272,92 грн. (Т.2 а.с. 16-61).

Інших доказів на підтвердження вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП суду не надано.

Згідно умов договору № 5934/2 від 13.04.2017 року укладеного між ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вартість проведення експертного дослідження становить 1500,00 грн. Факт оплати якої позивачем підтверджується квитанцією №243 від 27 квітня 2017 року (Т.1, а.с. 62, 65).

Витрати пов'язані з евакуацією транспортного засобу «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2 для проведення його огляду склали 850,00 грн., факт оплати яких позивачем підтверджується квитанцією № 010910. (Т. 1 а.с. 64).

Також, в результаті ДТП, яке мало місце 08.04.2017 року транспортний засіб «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2 підлягав евакуації, що не заперечується сторонами. Витрати пов'язані з евакуацією з місця ДТП становили 530,00 грн., факт оплати яких позивачем підтверджується квитанцією 007063 від 08.04.2017 року. (Т.1 а.с.64).

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачу ПрАТ «Страховою компанією «Провідна» сплачена страхова сума у розмірі 100 000,00 грн. Дана обставина визнається сторонами та не викликає у суду обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За таких обставин розмір матеріального збитку завданого ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля «Toyota Auris», державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка сталась 08 квітня 2017 року становить 199 272,92 грн. (299 272,92 грн. - 100 000,00 грн.), витрати пов'язані з евакуацією транспортного засобу 1380,00 грн. (850,00 грн. + 530,00 грн) та 1500,00 грн. вартості автотоварознавчого дослідження.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1 березня 2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наказом Управління державної охорони України № 172-ос від 28 грудня 2007 року прапорщика запасу Збройних сил України ОСОБА_5, який уклав контракт про проходження військової служби строком на 5 років, призначено водієм 3 класу, 9 т.р., 2 відділу Автотранспортної служби (Т.1 а.с. 87)

Наказом Управління державної охорони України № 128-ос від 21 липня 2010 року призначено прапорщика ОСОБА_5 водієм - механіком 10 т.р., групи чергування 4 відділу Автотранспортної служби, звільнивши його з посади водія 3 класу 2 відділення 2 відділу цього ж підрозділу (Т.1 а.с.88).

Згідно із ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В процесі розгляду справи позивачем доведено факт завдання шкоди відповідачем, що стороною відповідача не заперечувалося, на відповідача в силу закону (ст. 1172 ЦК України) покладено обов'язок відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Під час судового розгляду відповідачем не заперечувалось, що ОСОБА_5 потрапив у ДТП 08.04.2017 року на службовому автомобілі, під час виконання трудових обов'язків. Вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАп підтверджується постановою суду, яка в установленому законом порядку не оскаржувалась і на момент розгляду справи набрала законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у відшкодуванні позивачу завданих збитків в результаті ДТП їхнім працівником були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок. А тому відповідач відповідно до закону зобов'язаний відшкодувати шкоду. Оскільки ПрАТ «Страховою компанією «Провідна» здійснила позивачу страхову виплату в межах ліміту відповідальності у сумі 100 000,00 грн., то різниця між завданими ОСОБА_1 збитками і виплаченим страховим відшкодування підлягає стягненню з Управління державної охорони України. Суд відхиляє твердження представника відповідача щодо порушення Методики під час визначення вартості завданого збитку в результаті ДТП, оскільки стороною відповідача не спростовано в установленому законодавством порядку докази позивача щодо розміру завданого матеріального збитку незважаючи на те, що судом було задоволено клопотання Управління державної охорони України про призначення судової автотоварознавчої експертизи, яка не була проведена з підстав відмови з боку відповідача (їхнього працівника) здійснити оплату її вартості.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 09 грудня 2015 року) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки ( ст. 29 цього Закону).

А тому, понесені позивачем витрати пов'язані з евакуацією транспортного засобу 1380,00 грн. (850,00 грн. + 530,00 грн) також підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Згідно із ч. 1 ст.80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати пов'язані із залученням спеціалістів.

А тому, на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем за за подання позову до суду підлягає стягненню з відповідача у сумі 2661,50 грн. (2 121,52 грн. + 540,00 грн). та 1500,00 грн., вартості автотоварознавчого дослідження.

Керуючисьст. 129 Конституції України, ст.ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 15,16, 22, 979, 993,1166, 1187,1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, поданого в особі представника ОСОБА_2 до Управління державної охорони України, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Управління державної охорони України, код ЄДРПОУ 00037478, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богомольця, 8, МФО 820172, р/р № 35213001016253 в ДКС України м. Київ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Гостомель, Київської області, паспорт серії НОМЕР_7, виданий Ірпінським РУГУ МВС України в Київській області 10 грудня 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, збитки завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 199 272,92 грн., витрати пов'язані з евакуацією транспортного засобу - 1380,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження - 1500,00 грн., судовий збір - 2661,50 грн., а всього 204 814, (двісті чотири тисячі вісімсот чотирнадцять) 42 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного задовольнити.

Cуддя О.О. Астахова

Повний текст рішення виготовлений 04.03.2019 року