Вирок № 80478750, 13.03.2019, Біловодський районний суд Луганської області

Справа №408/11046/18-к

Провадження №1-кп/408/288/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Кускової Т.В.

за участю секретаря Сіпаковій Л.А.

сторони кримінального провадження:

прокурор Окопний С.В.

захисник ОСОБА_1

обвинувачена ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодськ кримінальне провадження № 22018130000000376від 20.11.2018 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.110 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи у с. Сотенне (колишнє с. Червоний Жовтень), Станично-Луганського району Луганської області, маючи умисел на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вступив в злочинну змову з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження і вчинив дії, спрямовані на організацію та проведення 11.05.2014 на території с. Сотенне Станично-Луганського району Луганської області так званого «Референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки» з метою порушення територіальної цілісності України.

Так, 11.05.2014 обвинувачений ОСОБА_2, діючи згідно відведеній йому ролі, отримав виборчі бюлетені разом з скринькою для голосування від невстановленої особи, та в подальшому організував виборчі дільниці на вулицях с. Сотенне Станично-Луганського району Луганської області.

11.05.2014 в період часу з 09.00 до 14.00 години обвинувачений ОСОБА_2, на автомобілі марки ВАЗ 2110, їздив по вулицях с. Сотенне Станично-Луганського району Луганської області та упродовж дня роздавав мешканцям села бюлетені, щодо підтримки «Акту про державну самостійність «Луганської народної республіки» з метою порушення територіальної цілісності України.

11.05.2014, після проведення голосування, обвинувачений ОСОБА_2, віддав всі бюлетені невстановленій особі для оголошення результатів «Референдуму» та подальшого створення так званої «Луганської народної республіки».

20.11.2018р. відносно ОСОБА_2, складено обвинувальний акт, скеровано до суду з угодою про визнання винуватості.

При цьому 20.11.2018 р. між прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони кримінального провадження повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 110 КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний в повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в обсязі підозри.

Вищевказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням із визначенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім цього, пунктом 2 ч.2 даної угоди визначено, що обвинувачений ОСОБА_2, зобов’язується сприяти у викритті та кримінальному переслідуванні інших учасників вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про обставини організації та проведення так званого «Референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки», що мав місце 11.05.2014 р. у с. Сотенне Станично-Луганського району Луганської області.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначили, що сторонами остаточно узгоджені істотні обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, міра покарання.

Судом роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_2, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідивши угоду про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника обвинуваченого, приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як визначено пунктом 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Абзацом 2 п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, підтвердив суду, що він беззаперечно визнає вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України, злочин ним вчинений за викладених в обвинувальному акті обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, оскільки він приймаючи участь у організації та проведенні «Референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «ЛНР», умисно вчинив дії, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 110 КК України, тобто посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 20.11.2018 року, і узгоджену сторонами міру покарання, вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, у вчиненому щиро кається.

Цивільний позов у справі не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 20.11.2018 р., укладену між прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1 про визнання винуватості.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України та призначити йому покарання у вигляді у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну проживання та роботи;

-періодично з’являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя Кускова Т.В.