
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2019 р. № 520/11556/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
представника позивача - ОСОБА_1С,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати дії Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області стосовно проведення інспекційного відвідування ОСОБА_3 протиправними;
- скасувати постанову про накладення штрафу №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ТД-ФС від 05 жовтня 2018 року;
- скасувати постанову про накладення штрафу №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ІП-ФС від 05 жовтня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області стосовно проведення інспекційного відвідування та оскаржувані постанови є протиправними, оскільки направлення на здійснення заходу державного нагляду (контролю) пред'явлено позивачу лише 01 вересня 2018 року, тобто вже після того, як інспекційне відвідування було фактично повністю здійснено та зупинено у зв'язку з прийняттям акту про неможливість його проведення. Крім того, зазначив, що у зв'язку із чим і постанови, складені за результатами такого відвідування підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 16.10.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою судді від 28.02.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що інспекційне відвідування відносно позивача було проведено на підставі звернення ОСОБА_4, електронне звернення ОСОБА_5, звернення ОСОБА_6І та наказу №01.01 - 07/1212 від 28.08.2018. На підставі наказу було оформлено направлення №01.01-94/02.04/2284 від І8.08.2018. При виході 29.08.2018, 30.08.2018 державних інспекторів за місцем здійснення діяльності Таbассо Ваr за адресами: м. Харків, вул. Сумська, буд. 24 та м. Харків, вул. Пушкінська, 58 опитано працівників, які повідомили, що позивачем допущено до виконання роботи без укладення трудового договору, оформленого наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу 10 (десять) працівників, без належного оформлення, чим порушено частину 3 статті 24 КЗпП України. У зв'язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі наказу № 01.01-07/1212 від 28.08.2018 та направлення № 01.01-94/02.04/2284 від 28.08.2018 проведено інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за наслідками якого складено акт № ХК1645/1064/НД/АВ від 17.09.2018.
Згідно висновків акту перевірки було встановлено порушення частини 3 статті 24 КЗпП, яке виявилось у тому, що до роботи були допущені працівники без укладання трудового договору, а саме: ОСОБА_7, 29.08.2018 знаходився в Таbассо Ваr за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 24, особисто надав письмові пояснення, що працює у ФОП ОСОБА_3, з 28.08.2018, на посаді робітника залу, з робочим часом 12 годин, з нормальною оплатою праці; ОСОБА_8, 29.08.2018 знаходився в Таbассо Ваr за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 24, особисто надав письмові пояснення, що працює у ФОП ОСОБА_3 директором - керуючим закладом по трудовій книжці, з робочим часом за вимогою, з оплатою праці 4000 грн однак, згідно трудових договорів та повідомлень до ДФС про прийняття працівників на роботу у ФОП ОСОБА_3В, працівник ОСОБА_8 не значиться; 3; ОСОБА_9, 30.08.2018 знаходився в Таbассо Ваr за адресою: м, Харків, вул. Сумська, буд. 24, особисто надав письмові пояснення, що працює у ФОП ОСОБА_3, з 18.08.2018, на посаді бармена, з робочим часом 12 годин з 08-00 до 20-00, заробітну плату ще не отримував, запис в трудову книжку не вносили; ОСОБА_10, 29.08.2018 та 30.08.2018 знаходився в Таbассо Ваr за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 58, особисто надав письмові пояснення що працює у ФОП ОСОБА_3 з 26.08.2018, на посаді заступника адміністратора, з вільним графіком роботи, на підставі трудового договору, однак, згідно трудових договорів та повідомлень до ДФС про прийняття працівників на роботу у ФОП ОСОБА_3 працівник ОСОБА_10 не значиться; ОСОБА_11, 30.08.2018 знаходився в Таbассо Ваr за адресою: м, Харків, вул. Пушкінська, 58, особисто надав письмові пояснення, що допомагає брату ОСОБА_10 пофарбувати куточок споживача, однак згідно трудових договорів або будь - яких других договорів, які мають місце підтвердження виконання визначеної роботи ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_3 не надано; ОСОБА_12, 29.08.2018 та 30.08.2018 знаходився в Таbассо Ваr за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 58, особисто надав письмові пояснення, що працює у ФОП ОСОБА_3, з 29.08.2018, стажується на посаду бармена, робочий час з 12-00 до 20-00, однак, згідно трудових договорів та повідомлень до ДФС про прийняття працівників на роботу у ФОП ОСОБА_3 працівник ОСОБА_12 не значиться; ОСОБА_13, 29.08.2018 знаходилася в Таbассо Ваr за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 58, особисто надала пояснення в усній формі, що працює у ФОП ОСОБА_3 на пристрої відеофіксації зафіксовано, що дана особа, яка представилась ОСОБА_13, виконує роботу прибиральниці та мийниці посуду. Крім того, працівників ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 було допущено до роботи без належного укладення трудового договору, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП.
Таким чином, ФОП ОСОБА_3 було допущено до виконання роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу 10 (десять) працівників, без належного оформлення. Крім того, повідомлення про прийняття працівника на роботу не подано до територіальних органів ДФС в порушення ПКМУ № 413. Також встановлено, що тарифна сітка (схема посадових окладів) не сформована на основі міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Згідно з трудовим договором працівників, розрахункової відомості за серпень 2018 шеф-кухару, кухарам, адміністратору, офіціанту, прибиральницям встановлені оклади в одному розмірі 3723 грн, чим порушено ч. 4. ст. 96 КЗпП, ст. 6 Закону України № 108.
На підставі висновків акту інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 1116090,00 грн від 05 жовтня 2018 року та постанову про накладення штрафу № ХК1645/1064/НД/АВ/П/ІП-ФС у розмірі 3723,00 грн від 05 жовтня 2018 року.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).
Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96). Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).
Головне управління Держпраці в Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України №340 від 27.03.2015р.
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами
У відповідності до ст. 38 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
За змістом ст. 39 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
За правилами ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, заходи контролю здійснюються, зокрема, органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Контрольний захід органами Держпраці у Харківській області проводився в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017.
Постановою Кабінету Міністрів № 295 від 26.04.2017 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, однак цей нормативно-правовий акт є підзаконним актом, на момент проведення контрольного заходу порядок здійснення контрольної діяльності в сфері дотримання вимог законодавства про працю жодним законом не визначався.
Крім того, вимоги частини 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" мають дотримуватися контролюючими органами при здійсненні контрольних заходів незважаючи на особливості нормативного регулювання в окремих сферах.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено підстави для проведення інспекційних відвідувань: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з пунктом 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Згідно статті 7 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1212 від 28.08.2018 "Про проведення заходів державного контролю ФОП ОСОБА_18, ФОП ОСОБА_19, ТОВ "Табако Корпорейшн" наказано здійснити заходи державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактично допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України об’єктом відвідування ФОП ОСОБА_18
Підставою для видання наказу стали звернення фізичних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Поряд із тим, із заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що вони працювали в гриль барі Табакко. Із вказаних заяв не можливо встановити, що вказані особи мали відношення до ФОП ОСОБА_18
Із заяви ОСОБА_4 встановлено, що він працював у гриль барі Табакко, у зв'язку із не виплатою заробітної плати він звернувся до управляючого ОСОБА_3 та ОСОБА_20. Проте, із вказаної заяви також не можливо встановити, що саме ФОП ОСОБА_18 був роботодавцем ОСОБА_4
Таким чином, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України доказів фактичного перебування ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у трудових відносинах саме з позивачем.
Враховуючи той факт, що докази про наявність будь-яких трудових відносин ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із позивачем відсутні, документальних підтверджень протилежного до матеріалів справи не надано, суд приходить до висновку про незаконність дій Головного управління Держпраці у Харківській області при винесенні наказу № 01.01-07/1212 від 28.08.2018 в частині проведення заходів державного контролю ФОП ОСОБА_18
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частина 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Судом встановлено, що згідно до відміток у паспорті ОСОБА_3 він перебував за межами України в період з 29.08.2018 по 02.09.2018, таким чином в період проведення інспекційного відвідування ОСОБА_3 не перебував у місці здійснення його підприємницької діяльності (м.Харків, вул. Сумська, вул. 24), а тому відповідно було порушено право позивача на недопуск до здійснення інспекційного відвідування.
Згідно до пункту 11 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Крім того, доказів отримання позивачем направлення на відвідування відповідачем до суду не надано.
Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що направлення на перевірку було надіслано ФОП ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку, оскільки направлення повинно бути вручено під час здійснення заходу інспекційного відвідування задля не порушення прав позивача на недопуск посадових осіб до проведення перевірки.
Також, безпідставним є посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_3 міг скористатись правом на недопуск посадових осіб Головного управління Держпраці у Харківській області після отримання направлення через пошту, оскільки на цей час інспекційне відвідування фактично розпочалось і відбулось.
Згідно до п. 8 "Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю" №295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні вказаного заходу не було виконано вимоги частини 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо пред’явлення перед початком здійснення заходу керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи посвідчення (направлення) і надання суб'єкту господарювання копії вказаного посвідчення (направлення).
Враховуючи, що інспекційне відвідування проведено без наявності законних підстав, з порушенням права суб'єкта відвідування на недопуск до такого відвідування, суд дійшов висновку, що дії Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області стосовно проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 є протиправними та незаконними.
Щодо позовної вимоги в частині скасування постанов Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області про накладення штрафу №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ТД-ФС від 05 жовтня 2018 року та №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ІП-ФС від 05 жовтня 2018 року суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем накладено на позивача штраф за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП у вигляді допущення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та оцінці всіх фактів і обставин, що мають значення.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи-підприємці. які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Доказів, що вищезазначені особи були допущені до виконання робіт у позивача, а також, що вони мають будь-які трудові чи цивільно-правові відносини та виконують певні роботи і послуги за замовленням або дорученням позивача відповідачем до суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що за адресами м. Харків, вул. Сумська, буд. 24 та м. Харків, вул. Пушкінська. буд.58 також здійснює господарську діяльність ТОВ "Табако Корпорейшн".
Таким чином, вищевказані особи могли перебувати у трудових відносинах саме з ТОВ "Табакко Корпорейшн", проте зазначені обставини не були з'ясовані відповідачем під час проведення інспекційного відвідування та не враховані при винесені постанови.
Судом встановлено, що між позивачем та фізичними особами ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 було укладено цивільно-правові договори.
У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідачем до суду не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених договорів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення з фізичними особами – виконавцями цивільно – правових договорів порушення чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.ст. 902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що сторони, підписавши цивільно-правові договори, дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, які не суперечать нормам чинного законодавства України, що відображено у відповідних договорах.
У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Доказів наявності у цивільно-правового договорів ознак нікчемних правочинів відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даних договорів недійсним.
Пунктом 11 Порядку № 295 визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.
Таким чином, наведені інспектором в акті твердження не можуть бути підставою для висновків, щодо допуску до роботи осіб з якими не укладено трудовий договір, оскільки між вказаними особами склались відносини цивільно-правового характеру, відповідно до цивільно-правових договорів. А дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що факт порушеня позивачем трудового законодавства щодо допуску до роботи без укладання трудових договорів підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_13, оскільки з вказаних пояснень неможливо ідентифікувати осіб, що їх надавали, також не можливо встановити кому саме надавались такі пояснення (посада, прізвище).
Також, посилання представника відповідача на те, що з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 пізніше були укладені трудові договори та не повідомлялось ДФС є необгрунтованим, оскільки факт несвоєчасного повідомлення ДФС не свідчить про порушення трудового законодавства позивачем.
Щодо позовних вимог в частині скасування постанови №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ІП-ФС від 05 жовтня 2018 року, якою встановлено порушення, а саме - тарифна сітка (схема посадових окладів) не сформована на основі міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) суд зазначає наступне.
Статтею 97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Крім того, згідно статті 6 Закону України "Про оплату праці" системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів".
Оскільки позивач не фінансується з Державного бюджету, його працівникам не потрібно встановлювати схему посадових окладів, що формується на основі міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів і тарифних коефіцієнтів. Все, що стосується оплати праці встановлюється у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Отже, враховуючи, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області протиправно проведено інспекційне відвідування позивача, а також те, що під час розгляду справи не підтверджено порушення встановлені інспекційним відвідуванням та за які накладено штраф, суд приходить до висновку, що постанови Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області про накладення штрафу №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ТД-ФС від 05 жовтня 2018 року та №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ІП-ФС від 05 жовтня 2018 року є незаконними та підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61170, код НОМЕР_1) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код 39779919) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати дії Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області стосовно проведення інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 протиправними.
Скасувати постанови Головного Управління Державної служби України з питань праці у Харківській області про накладення штрафу №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ТД-ФС від 05 жовтня 2018 року та №ХК1645/1064/НД/АВ/П/ІП-ФС від 05 жовтня 2018 року.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61170, код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 13038 (тринадцять тисяч тридцять) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код 39779919).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 15 березня 2019 року.
Суддя С.О.Чудних
Судове рішення № 80477500, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 05.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/11556/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: