Рішення № 80477488, 12.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 березня 2019 р. № 520/11211/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

при секретарі судового засідання - Савчук С.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (61168, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 48, код ЄДРПОУ 04396555), Харківської районної державної адміністрації Харківського району (61064, м. Харків, шосе Григорівське, 52, код ЄДРПОУ 04058775), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 (61489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пров. Журавлинний, 9) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

визнати дії Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (адреса місцезнаходження: 62489, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Безлюдівка, вул. Зміївська, 48; код ЄДРПОУ: 04396555), що полягають у порушенні земельних прав, шляхом не проведення розгляду заяви ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) та не прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в смт. Безлюдівка по вулиці Журавлиній 44 Харківського району – протиправними;

зобов’язати Безлюдівську селищну раду Харківського Району Харківської області (адреса місцезнаходження: 62489, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Безлюдівка, вул. Зміївська, 48; код ЄДРПОУ: 04396555) розглянути на черговій сесії та прийняти рішення за результатами розгляду заяву ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в смт. Безлюдівка по вулиці Журавлиній 44 Харківського району;

визнати протиправним та скасувати рішення XXVI сесії VII скликання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26.04.2018 про надання дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в смт. Безлюдівка по провулку Журавлиному (біля будинку №9) Харківського району;

визнати недійсною та скасувати приватизацію ОСОБА_4 земельної ділянки площею 600 кв. м. в смт. Безлюдівка по провулку Журавлиному, 9 Харківського району;

стягнути на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 50 (п’ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 48, код ЄДРПОУ 04396555).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 р. закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсною та скасування приватизації ОСОБА_4 земельної ділянки площею 600 кв. м. в смт. Безлюдівка по провулку Журавлиному, 9 Харківського району.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача є протиправними, а рішення XXVI сесії VII скликання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26.04.2018 прийняте з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник відповідача, Харківської районної державної адміністрації Харківського району, у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник третьої особи, ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 22.11.2017 р. позивач звернулась до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області з заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту додаткової ділянки 0,03 га, що є суміжним до ділянки, що їй належить для подальшої приватизації (а.с.17).

Згідно змісту протоколу від 12.12.2017 р. на засіданні постійної комісії Безлюдівської селищної ради з питань соціально-економічного розвитку, екології та земельних відносин були розглянуті заяви, зокрема ОСОБА_3, та вирішено, що надати дозвіл на розробку проекту землеустрою гр. ОСОБА_3 немає можливості, оскільки на зазначену земельну ділянку вже подані заяви від громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, які зараз знаходяться на розгляді у зв’язку з спірним землекористуванням, а іншої прилеглої ділянки до ділянки по вул. Журавлиній, 44 в наявності немає(а.с.72-73).

Відповідно до наданих представником позивача пояснень, позивач була відсутня на засіданні постійної комісії Безлюдівської селищної ради з питань соціально-економічного розвитку, екології та земельних відносин.

ОСОБА_1 від 22.12.2017 р. повідомлено позивача про прийняте на засіданні рішення (а.с.74).

Згідно наданої представником відповідача копії журналу реєстрації вихідних документів, вказаний вище лист надісланий на адресу позивача (а.с.88-90), однак, доказів отримання ОСОБА_3 листа матеріали справи не містять. Відповідачем таких доказів не надано.

Рішенням від 26.04.2018 р. Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області прийнято рішення, яким надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0845 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови зі зміною її цільового призначення Безлюдівської селищної ради, розташовану в межах населеного пункту смт. Безлюдівка, пров. Журавлинний (біля будинку 99)(а.с.31-32).

На підставі рішення Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області посадовою особою Харківської районної державної адміністрації Харківського району 19.11.2018 р. внесено до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку інформацію про право власності ОСОБА_4 щодо земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пров. Журавлинний, 9(а.с.33-34).

Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_4

Не погоджуючись з діями відповідача ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності визначені ст. 116 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною другою статті 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Отже, відповідно до положень вищезазначених норм діючого законодавства, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності селищної ради, має видаватися відповідне рішення.

При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову у її наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення голови селищної ради.

Разом з тим, в даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив ОСОБА_3 відповідь у формі листа(а.с.74).

Приписами ст. 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Крім того, згідно змісту листа та наданого Безлюдівською селищною радою протоколу засідання, відповідачем не наведено жодних норм законодавства на підставі яких не надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Законодавство не містить положень, які б надавали пріоритет, за обставин, які склались у спірних правовідносин, одній із поданих заяв.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», без дотримання вимог ч.2ст. 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання дій Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, що полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_3 та не прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою - протиправними.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне зобов’язати Безлюдівську селищну раду Харківського району Харківської області розглянути на черговій сесії та прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 22.11.2017 р.

Відносно частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення XXVI сесії VII скликання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26.04.2018 про надання дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в смт. Безлюдівка по провулку Журавлиному (біля будинку №9) Харківського району, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Під час розгляду адміністративної справи з боку представника позивача не надано достатніх доказів та законодавчого підґрунтя для задоволення вказаних позовних вимог.

Та обставина, що постійною комісією не було розглянуто належним чином заяву ОСОБА_3, не може бути підставою для визнання прийнятого на сесії рішення протиправним чи незаконним.

Судом підстав для скасування рішення Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 26.04.2018 р. не встановлено, відтак рішення скасуванню не підлягає.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 50000 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, суд вказує наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підстави для задоволення заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів, які підтверджують завдання йому такої шкоди та не було доведено причинно-наслідкового зв'язку з предметом позову.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, судом встановлено наступне.

За визначенням ч. 1 ст. 132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно змісту позовної заяви, представник позивача просить суд стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 8552,60 грн., що складаються з 3524,0 грн. (за заявлені позовні вимоги), 528,60 грн. (за подачу заяви про забезпечення позову), 4500 грн. (професійна правнича допомога адвоката).

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд, з урахуванням ст. 139 КАС України, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 2114,40 грн.

Відносно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області суми судового збору, що сплачена за подачу заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову – відмовлено, відтак сума у розмірі 528,60 грн. стягненню на користь повивача не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (61168, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 48, код ЄДРПОУ 04396555), Харківської районної державної адміністрації Харківського району (61064, м. Харків, шосе Григорівське, 52, код ЄДРПОУ 04058775), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 (61489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, пров. Журавлинний, 9) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати дії Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, що полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_3 та не прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою - протиправними.

Зобов’язати Безлюдівську селищну раду Харківського району Харківської області розглянути на черговій сесії та прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 22.11.2017 р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області (62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, 48, код ЄДРПОУ 04396555) на користь ОСОБА_3 (61168, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 2114,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 березня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.