Рішення № 8047652, 25.12.2008, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2433 2008р. Категорія: 39

Рішення постановлено під головуванням Патраманського І.О.

Доповідач: Копаничук С. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С. Г.

Суддів: Нікушина В.П. , Гуцола П.П.

при секретарі: Кирилюк ЛМ.

за участю позивача ОСОБА_2 ., його представника адвоката ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ладижинського міського суду від 18.09.2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди , -

встановила:

ОСОБА_23вернувся до суду з позовом до ОСОБА_5. про захист честі, гідності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди , посилаючись на те , що

13.07.2008 року біля 20 години по вул. Слобода в м. Ладижин , ОСОБА_5 на протязі години в присутності дітей, сусідів та інших громадян, висловлювалася в його адресу непристойними словами, принижувала та ображала його, обзиваючи "голубим", "імпотентом", "ідіотом", "дебілом" та іншими принизливими словами .Вважає , що поширені ОСОБА_5. відомості у формі принизливих слів і образ , не відповідають дійсності і ганьблять його честь і гідність. Тому просив зобов'язати її публічно вибачитись перед ним по місцю його проживання , а також відшкодувати заподіяну йому матеріальну шкоду, так як внаслідок протиправних дій відповідачки у нього різко погіршився стан здоров'я і він проходив курс лікування, затративши на ліки 511 грн. .Крім того , просив відшкодувати заподіяну моральну шкоду , яку оцінює в 5000 грн.

Рішенням Ладижинського міського суду від 18.09.2008 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1. публічно вибачитись перед ОСОБА_2 по місцю його проживання. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 511 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди , та судові витрати по справі 230 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права , а по справі ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Зазначила , що суд не встановив факт поширення нею відомостей , того чи відповідають вони дійсності і чи ганьблять вони честь та гідність позивача. Зазначила, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між інцидентом та матеріальною і моральною шкодою, а також не доведено розмір такої шкоди. Крім того , суд не встановив обставини порушення з її боку честі, гідності позивача щодо епізодів 10.06.2008 року, 29.06.2008 року установивши їх лише за 13.07.2008 року , проте стягнув моральну шкоду в повному заявленому позивачем розмірі.

Заслухавши доповідача, осіб, що приймають участь в справі, перевіривши матеріали справи , рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи рішення по справі про задоволення позовних вимог , суд виходив з того , що 13.07.2008 року біля 20 годин по вул. Слобода в м. Ладижин біля будинку №235, ОСОБА_5. на протязі однієї години , у присутності свідків, дітей та інших громадян , принижувала честь і гідність ОСОБА_2, висловлюючи на його адресу нецензурні і брутальні слова, даючи непристойну оцінку особистим якостям у формі , яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми. Тому дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання ОСОБА_5. публічно вибачитись перед ним по місцю його проживання. Також суд встановив, що внаслідок порушення особистого немайнового права, ОСОБА_2 було завдано майнової і моральної шкоди , яку відшкодував відповідно до ст. ст. 22, 280, 1166, 1167 ЦК України в повному обсязі.

Разом з тим з висновками суду повністю погодитись не можна.

Згідно ст. ст. 270, 297 ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи відносяться в тому числі і право на повагу до честі і гідності .Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Як роз'яснював Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 28.09.1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій" до відомостей , що ганьблять особу , слід віднести ті з них , що принижують честь, гідність та ділову репутацію громадянина та організацій в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Згідно роз'яснень п.3 зазначеної Постанови при розгляді цивільних справ про захист честі , гідності та ділової репутації суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. При вирішенні справи суд вірно встановив, що ОСОБА_1. 13.07.2008 року біля 20 годин по вул. Слобода в м. Ладижин біля будинку №235 була поширена інформація про позивача , яка порочить його честь і гідність, оскільки дослідженими судом доказами, показами свідків , оцінку яким суд дав у відповідності зі ст. 212 ЦПК України , було доведено , що вона публічно , на вулиці, в присутності сусідів та інших громадян давала негативну оцінку особистості позивача, в формі , яка різко суперечить прийнятому спілкуванню між людьми, шляхом висловлювання образ , нецензурних і брутальних слів .

Разом з тим , роблячи висновок про порушення честі і гідності позивача , суд не встановив і у рішенні не вказав, чи відповідає ця інформація дійсності .Тому доводи скарги в цій частині є обґрунтованими і ці обставини підлягають встановленню судом апеляційної інстанції і відображенню в рішенні суду.

Відповідно до ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Враховуючи , що в судовому засіданні ОСОБА_5 не надала доказів правдивості поширеної інформації, вона вважається недостовірною. Також колегія суддів вважає , що суд дійшов вірного висновку , що зазначена інформація порочить честь і гідність позивача, оскільки ці відомості характеризують особу з негативного боку, принижують її , з точки зору загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі та висловлені у формі, яка сама по собі є образливою. Тому дійшов правильного висновку про необхідність захисту прав позивача.

Разом з тим , вірно вказуючи у рішенні , що вибір способу захисту честі і гідності належить позивачеві , суд , задовільняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідачки публічно вибачитись перед позивачем, не врахував вимог закону.

Так, відповідно до ст. 275 ЦК України , захист особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу , а також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Тобто , вимагати спростування та відповіді можуть фізичні особи, стосовно яких поширена неправдива інформація, що порушує їх особисті немайнові права. ОСОБА_2 про такі способи захисту його прав позовних вимог не заявляв. Суд не звернув увагу, що чинне законодавство України не передбачає такого способу захисту особистих немайнових прав фізичної особи, як вибачення , а отже , з врахуванням принципу диспозитивності вимог позивача, в задоволенні цієї частини позовних вимог йому необхідно відмовити .Тому рішення суду в цій частині залишатись в силі не може і підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в цій частині позовних вимог.

Зі змісту ст. ст. 22, 1166 ЦК України вбачається , що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування у повному обсязі. Збитками є витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права .Майнова шкода , завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала. Згідно ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Разом з тим , задовільняючи вимоги позивача в частині відшкодування витрат на лікування , суд не врахував , що достатніх доказів причинного зв'язку його хвороби і протиправних дій відповідачки по справі не вбачається і грунтував свій висновок щодо цього на припущеннях.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на лікування, оскільки ним не доведена наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідачки та його хворобою . З оглянутої в судовому засіданні медичної картки позивача №1745 вбачається , що він і раніше хворів на гіпертонічну хворобу. Клопотання про призначення судом відповідної експертизи не ставив. Допитаний в якості свідка лікар - терапевт ОСОБА_6 лише не виключав взаємозв'язку хвороби з інцидентом , на який вказує позивач. Таким чином, належними і допустимими доказами достовірно не підтверджено причинения позивачу майнової шкоди чи збитків саме через неправомірні дії відповідачки , а отже в позові необхідно відмовити.

Таким чином, рішення суду про задоволення цих позовних вимог залишатись в силі не може не і підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в цих позовних вимогах.

Що стосується вимог позивача про відшкодування йому моральної шкоди, заподіяної порушенням його честі і гідності , то суд дійшов підставного висновку про необхідність такого відшкодування , оскільки такі способи захисту передбачені главою З ЦК України( ст. 16, 23 ЦК України)

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав і яка полягає, в тому числі , у приниженні її честі, гідності . При цьому розмір грошового відшкодування її визначається судом з засад розумності і справедливості, залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань завданої внаслідок порушення її прав , погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди , а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Колегія суддів вважає , що , встановивши факт приниження честі і гідності ОСОБА_2 відповідачкою, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди. В судовому засіданні позивач пояснював , що підставою для заявления вимог про захист честі і гідності стала саме публічна образа його 13.07.2008 року , а інші епізоди зазначались ним в позовній заяві лише для наведення суду причини того , що сталось і характеру взаємовідносин з відповідачкою , а не як підстави позовних вимог. Тому , колегія суддів вважає , що суд вірно не досліджував обставини щодо них та не давав оцінку їм при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди і доводи скарги щодо зменшення розміру моральної шкоди з цих підстав необґрунтовані. Разом з тим , на думку колегії суддів, розмір такого відшкодування підлягає зменшенню з інших підстав. Враховуючи характер правопорушення , те , що це не відобразилось на виробничих стосунках і репутації позивача на роботі , не призвело до інших вимушених змін у його житті і доказів зворотного суду не надано , а також , виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості , колегія вважає доцільним визначити розмір такого відшкодування - 2000 грн. Підлягають відшкодуванню позивачу витрати на юридичну допомогу, згідно квитанцій про сплату в розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. ст. , 16, 22, 23, 270, 277, 279, 280, 1166, 1167 ЦК України , ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України , -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволити частково.

Рішення Ладижинського міського суду від 18.09.2008 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволити частково.

Визнати відомості про ОСОБА_2 публічно поширені 13.07.2008 року ОСОБА_5 , а саме про те , що він є "голубим", "імпотентом", "ідіотом", "дебілом" недостовірними і такими , що порочать його честь і гідність.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди - 2000 грн. та 1000 грн. у відшкодування витрат на юридичну допомогу.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.