
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1340/5971/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Жовкоська Ю.В.
з участю представників
від відповідача – ОСОБА_1,
від третьої особи – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 сільської ради Жовківського району Львівської обасті, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про :
- визнання протиправною та скасування відмови, викладену у листі від 05.12.2018 № С-8215/0-5483/0/37-18, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту;
- зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту, відповідно до схеми розташування земельної ділянки, що долучена до матеріалів справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що чинне законодавство не передбачає такого документа як погодження від органу місцевого самоврядування на безоплатну приватизацію земельної ділянки, передбачено лише те, що орган місцевого самоврядування може надати відповідному органу держгеокадастру інформацію щодо мотивованих підстав для відмови у наданні дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які повинні бути безпосередньо передбачені законом, зокрема ч.7 ст.118 ЗК України.
Справа розглядається без участі позивача у відповідності до вимог ч.3 ст.205 КАС України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що аналіз норм Земельного кодексу України дозволяє дійти висновку, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та хорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо порядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З метою встановлення такої відповідності Відповідачем скеровано запит від 08.11.2018 № Д-8271/0-5094/0/37-18 (копія додається) у Відділ у Жовківському районі оловного управління Держгеокадастру у Львівській області про надання інформації кодо земельної ділянки, пропонованої Позивачем до відведення. Листом від 21.11.2018 № 1732/405-18-0.23 Відділом у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області скеровано інформацію щодо земельної ділянки, яка розташована в межах кадастрової зони 622782300:02:000, що надається Державним кадастровим реєстратором та «копіювання з кадастрової карти (плану) № НВ-4608125762018 від 20.11.2018, формованого державним кадастровим реєстратором Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_5. Так, згідно наданої відділом інформації, містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території даної міської ради не розроблялись. Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до доручення Віце-прем’єр-міністра України від 08.10.2014 року за №37732/0/1-14 та рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 року за №2/1 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при прийнятті рішення щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності зобов’язане враховувати обов’язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування.
Представник відповідача проти позову заперечив з вищевикладених підстав, просить в його задоволенні відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що чинним законодавством не передбачено, що відсутність містобудівної документації, схеми землеустрою і техніко–економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проекту землеустрою щодо впорядкування територій населеного пункту може бути підставою для відмови у наданні дозволу на відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Третя особа у письмових поясненнях зазначає, що 30.04.2014 року ОСОБА_4 сільською радою Жовківського району Львівської області було прийнято рішення №3 «Про виготовлення генерального плану сіл ОСОБА_4 сільської ради». Згодом 12.12.2018 року на пленарному засіданні XXII сесії VII демократичного скликання ОСОБА_4 сільською радою було прийнято рішення №26 «Про затвердження генеральних планів сіл ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Збиранка і надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни меж населених пунктів сіл ОСОБА_6, ОСОБА_7, Збиранка». Відтак, місце розташування спірної земельної ділянки запропонованої до відведення позивачем не відповідає генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на території ОСОБА_4 сільської ради Жовківського району. Вимога щодо обов’язковості такої відповідності чітко передбачена в законі. Крім того, третя особа звертає увагу суду на те, що згадана земельна ділянка заліснена та розташована в санітарній зоні Львівського міського сміттєзвалища.
Представник третьої особи дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 02.01.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
19.02.2019 року ухвалою, занесеною у протокол судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_3 02.11.2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Жовківського району Львівської області.
05.12.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області було прийнято рішення за №С-8215/0-5483/0/37-18, яким було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Підставою для такої відмови стало те, що відповідно до інформації Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.11.2018 № 1732/405-18-0.23 містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території даної ради не розроблялись.
Крім цього, відповідно до доручення Віце-прем’єр-міністра України від 08.10.2014 року за №37732/0/1-14, рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 року за №2/1, доручення голови Львівської облдержадміністрації за №13/0/6-15 від 10.02.2015 року, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при прийнятті рішення щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності зобов’язане враховувати обов’язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування.
Позивач не погодившись з такою відмовою звернувся до суду з метою захисту його порушеного права.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Як передбачено п. “є-1” ч. 1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК України.
Статтею 122 ЗК України встановлено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, а саме центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 цього ж Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
В матеріалах справи наявне клопотання та додатки до нього, зміст якого вказує на те, що позивачем дотримано вимог законодавства при його оформленні.
Згідно з ч. 7 цієї ж статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Наведена норма вказує на те, що законодавцем визначено вичерпний перелік на підставі, яких допускається відмова у наданні згаданого дозволу.
Наказом Держземагенства України від 15.10.2014 року № 328 введено в дію рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 року, в тому числі рішення №2/1.
Відповідно до рішення колегії Держземагенства України №2/1: 2.Начальникам головних управлінь Держземагентства в областях, м. Києві за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15 жовтня 2014 року, забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою: 2.1. Під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування. До запиту додавати копії клопотань та графічних матеріалів до них. 2.2. У запиті, наведеному в пункті 2.1 цього рішення: зазначати прохання до відповідного органу місцевого самоврядування протягом десяти календарних днів з дня отримання запиту письмово висловити позицію із зазначеного питання; інформувати орган місцевого самоврядування, що відсутність протягом зазначеного строку мотивованих заперечень є мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою. 2.3. У разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання. 2.4. У разі якщо у десятиденний строк відповідний орган місцевого самоврядування письмово або за замовчанням погодив (не надав мотивованих заперечень) надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності або надав заперечення, які суперечать вимогам чинного законодавства, забезпечувати у встановленому порядку розгляд клопотань заявників з урахуванням зазначених обставин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що законною підставою відмови заявнику можуть бути лише мотивовані заперечення органу місцевого самоврядування, які передбачені виключно законом (ч.7 ст.118 ЗК України) та які надійшли у десятиденний строк.
При цьому, суд вважає, що відповідачем не було надано оцінки листу третьої особи від 12.11.2018 року за №02-18/365, в якому зазначено, що згадана земельна ділянка не відповідає містобудівній документації та не є вільною – заліснена і розташована в санітарній зоні львівського міського сміттєзвалища.
Крім того, відповідачем не було надано оцінки тому що 12.12.2018 року на пленарному засіданні XXII сесії VII демократичного скликання ОСОБА_4 сільською радою було прийнято рішення №26 «Про затвердження генеральних планів сіл ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Збиранка і надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни меж населених пунктів сіл ОСОБА_6, ОСОБА_7, Збиранка».
Наведене дозволяє суду констатувати факт про те, що суб’єкт владних управлінських функцій - відповідач діяв не у відповідності до норм чинного законодавства, а саме відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача для ведення особистого селянського господарства без дотримання критерію обґрунтованості (п.3 ч.2 ст.2 КАС України).
Що стосується вимоги про зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, то суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2018 року у справі за №820/4436/17 та від 11.04.2018 року у справі за №806/2208/17.
Як наслідок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасування рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому в цій частині позов підлягає до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, у відповідності до положень ч.2 ст.9 КАС України та ч.4 ст.245 КАС України, задля ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, викладене у листі від 05.12.2018 № С-8215/0-5483/0/37-18, щодо відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області у місячний строк з дня набранням рішенням законної сили повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0.20 га на території ОСОБА_4 сільської ради Жовківського району Львівської області та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 15 березня 2019 року.
Суддя В.Я.Мартинюк
Судове рішення № 80476337, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 14.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1340/5971/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: