Рішення № 80475697, 15.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2019 р. справа № 347/2439/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, начальника Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.12.2018 звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Верховинське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області прийняло 05.09.2018 постанову №0911/194/194/3 про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, згідно якої позивачу призначено одноразову допомогу в сумі 8986,20 грн. ОСОБА_1 не погоджується із вказаною сумою одноразової допомоги, оскільки вважає, що на підставі вимог частини 7 статті 92 Лісового кодексу України позивач мав отримати одноразову допомогу в розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку він займав. Так, за підрахунками ОСОБА_1 йому мало бути виплачено 248550,00 грн. з розрахунку щомісячного посадового окладу майстра лісу станом на 01.02.2018 в розмірі 4142,50 грн. за 5 років. На підставі наведеного, позивач вважає бездіяльність начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 протиправною та просить суд зобов’язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області здійснити соціальну виплату в порядку пункту 7 статті 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та пункту 7 статті 92 Лісового кодексу України в розмірі 239563,80 грн.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2018 адміністративну справу ОСОБА_1 до Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, передано на розгляд Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

13.02.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 20.02.2019 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №347/2439/18, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та залучено до участі в справі №347/2439/18 начальника Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2, як другого відповідача.

Начальник Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.03.2019, відповідно до якого щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.77-80). Зокрема відповідач зазначив, що у відповідності до статтей 36 та 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ОСОБА_1 було призначено та виплачено 8986,20 грн. одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, виходячи з розрахунку 17 розмірів прожиткового мінімуму. Щодо частини 7 статті 92 Лісового кодексу України, то вказана норма втратила чинність на підставі Закону України №77-VІІІ від 28.12.2014 та не може бути застосована до даних правовідносин. Окрім цього, пунктом 1 частини 2 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд соціального страхування України зобов’язаний виплачувати тільки ті страхові виплати, які передбачені цим Законом, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

15.03.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема відповідач зазначив, що частина 7 статті 92 Лісового кодексу України втратила чинність разом з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов обов'язкового державного страхування працівників державної лісової охорони", а тому відсутні будь-які підстави для виплати позивачу одноразову допомогу в розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку він займав.

15.03.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої ОСОБА_1 вказав на безпідставність доводів начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2, викладених у його відзиві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 працював в Державному підприємстві “Кутське лісове господарство” на посаді майстра лісу Березівського лісництва. Наказом від 14.03.2013 йому надано відпустку по догляду за дитиною 6-ти річного віку з 14.03.2013 по 11.03.2014. До роботи мав приступити 12.03.2014.

13.03.2014 Державним підприємством “Кутське лісове господарство” видало наказ №77 к/в, згідно якого у зв'язку із виходом з відпустки по догляду за дитиною віком до 6-ти років ОСОБА_1 призначено майстром лісу м/д №5 з 13.03.2014.

Цього ж дня на території даного підприємства виник конфлікт між ОСОБА_1 та жителями села Баня - Березів, які не бажали, щоб позивач повертався до роботи на своє попереднє робоче місце в дільниці №1, після чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

13.03.2014 позивач звернувся в Косівський районного відділу УМВС України в Івано-Франківській області із заявою про злочин. 14.03.2014 за результатами розгляду даної заяви слідчим відділення було відкрито кримінальне провадження та розпочато досудове розслідування.

Згідно матеріалів справи встановлено, що у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і спричинені від дії твердих тупих предметів, якими могли бути руки, ноги, голова, а також внаслідок падіння та ударів до твердих тупих предметів. Вказане підтверджується висновком експерта №69/86/67/14 від 07.05.2015, складеного на підставі постанови слідчого СВ Косівського ВП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.04.2015.

Наказом територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області №174 від 30.05.2014 було утворено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався на території адміністративного приміщення Державного підприємства “Кутське лісове господарство” в смт. Яблунів Косівського району Івано-Франківської області із потерпілим ОСОБА_1 без смертельного наслідку.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, що трапився 13.03.2014, затвердженого виконуючим обов'язків начальника територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області ОСОБА_3 27.08.2014, нещасний випадок, пов'язаний із завданням легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 іншими особами, стався з особистих мотивів, а не під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства, оскільки ОСОБА_1 не приступив до виконання трудових (посадових) обов'язків після виходу з відпустки по догляду за дитиною. Даний нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Не погоджуючись з таким актом спеціального розслідування нещасного випадку від 27.08.2014, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області, в якому просив суд скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку від 27.08.2014 та зобов’язати до вчинення дій. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 23.04.2015 за результатом розгляду справи №347/554/15-а відмовив в задоволенні позову.

Однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 та зобов'язано Територіальне управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 13.03.2014 в приміщенні Державному підприємстві “Кутське лісове господарство” з ОСОБА_1 (а.с.33-34).

Відповідно до наказу управління Держпраці в Івано-Франківській області від 30.12.2015 №254Д створено комісію для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 13.03.2014.

Згідно акту повторного спеціального розслідування нещасного випадку (відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015), затвердженого начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області 01.07.2016, складеного 22.06.2016 за формою Н-5, даний нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, та складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 (а.с.35-39).

18.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Косівському районі Івано-Франківської області з листом, в якому просив надати йому направлення на МСЕК для встановлення відсотка ступеня втрати професійної працездатності.

Однак, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Косівському районі Івано-Франківської області листом від 20.07.2016 №230/01-21 відмовило позивачу у наданні такого направлення на МСЕК, оскільки згідно окремої думки члена комісії повторного спеціального розслідування нещасного випадку – страхового експерта з охорони праці Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області висновок окремих членів комісії щодо акту за формою Н-1 є безпідставним і цей випадок необхідно вважати непов’язаним з виробництвом.

Окрім цього, в серпні 2016 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Косівському районі Івано-Франківської області звернулось до Івано-Франківського міського суду з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: Державне підприємство “Кутське лісове господарство”, ОСОБА_1, про оскарження актів від 22.06.2016 за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок.

Ухвалою від 20.11.2017 Івано-Франківський міський суд залучив до участі в справі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в якості правонаступника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі, оскільки припинено юридичну особу вказаного Відділення шляхом реорганізації – приєднання до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (а.с.44).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09.02.2018 відмовлено у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи: Державне підприємство “Кутське лісове господарство”, ОСОБА_1, про оскарження актів від 22.06.2016 за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок (а.с.55).

Апеляційний суд Івано-Франківської області постановою від 16.04.2018 залишив без задоволення апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в особі Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, а рішення Івано-Франківського міського суду від 09.02.2018 – без змін (а.с.56).

01.02.2017 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати його надати направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності, оформити належно документацію згідно Закону України “Про загальнообов’язкове страхування від нещасних випадків на виробництві”.

Косівський районний суд Івано-Франківської області постановою від 20.07.2017 в справі 347/172/17 вищевказаний позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Косівському районі та зобов’язав Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області надати ОСОБА_1, при наявності підтверджуючих документів, направлення на МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 26.09.2017 частково задовольнив апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Косівському районі Івано-Франківської області, змінив постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2017 в справі 347/172/17, виключив із абзацу другого резолютивної частини постанови слова: “при наявності підтверджуючих документів”, у решті постанову залишив без змін.

З 29.01.2018 позивач перебуває на обліку у Верховинському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.

За висновком МСЕК від 26.04.2018 серії АБ №0046627 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% та 3 група інвалідності, з повторним оглядом 26.04.2019 (а.с.7).

17.05.2018 позивач подав до Верховинського відділення Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області заяву про призначення страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, що стався 13.03.2014 за час роботи в Державному підприємстві “Кутське лісове господарство” (а.с.58).

05.09.2018 Верховинське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області прийняло постанову №0911/194/194/3 про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, згідно якої позивачу призначено одноразову допомогу в сумі 8986,20 грн., що розрахована як 30% від 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату, що застосовуються для розрахунку страхових виплат 29954,00 грн. (а.с.3).

Вважаючи протиправною бездіяльність начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 щодо нездійснення розрахунку одноразової допомоги в розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку займав позивач, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому просить зобов’язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області здійснити соціальну виплату в порядку пункту 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та пункту 7 статті 92 Лісового кодексу України в розмірі 239563,80 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я, визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” встановлено, що законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” основними завданнями Фонду соціального страхування України та його робочих органів є, зокрема, надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Суд звертає увагу на те, що з 01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким в новій редакції викладено Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Так, вказаний закон викладений в редакції Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

До 01.01.2015, тобто на момент нещасного випадку, що стався 13.03.2014 з позивачем, діяла редакція Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», частина 2 статті 34 якого визначала, що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до Фонду.

В той же час, частина 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначила, що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи із 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат та здійснення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 17, 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", постановою правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 №24, затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Так, згідно пункту 3 вищевказаного Порядку (чинного, на час прийняття 05.09.2018 постанови №0911/194/194/3 про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності), одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

В силу підпункту 3.3 пункту 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Відповідно до підпункту 3.4.1. пункту 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності в день, установлений постановою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні одноразової допомоги за рішенням суду), за наявності усіх необхідних документів, передбачених підпунктом 3.1 пункту 3 цього Порядку.

Частиною 2 статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Таким чином, норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які діяли до 01.01.2015 та норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» містили вимогу щодо підтвердження стійкої втрати професійної працездатності та, власне, встановлення її МСЕК і з цим пов'язували можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Враховуючи зазначене, призначення та виплата одноразової грошової допомоги може мати місце лише після визначення її МСЕК, тобто після підтвердження права потерпілого на страхову виплату.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, вказаній в постанові від 27.03.2018 за результатом розгляду справи №165/551/17. Так, Верховний Суд зазначив, що з аналізу наведених правових норм, які діяли, як на момент настання нещасного випадку, так і на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. У зв'язку з цим до правовідносин щодо нарахування та виплати потерпілому одноразової допомоги мають застосовуватися правила, що діяли на день виникнення у нього права на виплату.

Як встановлено судом вище, за висновком МСЕК від 26.04.2018 серії АБ №0046627 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% та 3 група інвалідності, з повторним оглядом 26.04.2019 (а.с.7). Зважаючи на норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», чинні на момент встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності позивача, суд дійшов висновку, що Верховинське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області правомірно застосувало положення частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно якої у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

Згідно розрахунку одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності ОСОБА_1 до постанови №0911/194/194/3 від 05.09.2018 про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, позивачу призначено одноразову допомогу в сумі 8986,20 грн. (прожитковий мінімум 1762,00 х 17 х 30%), що відповідає вимогам частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Щодо доводів позивача про необхідність застосування під час розрахунку йому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності положень частини 7 статті 92 Лісового кодексу України, то суд вказує на таке.

Відповідно до частини 7 статті 92 Лісового кодексу України у разі нанесення посадовій особі державної лісової охорони тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і призначається пенсія за інвалідністю.

Однак, вказану частину 7 статті 92 Лісового кодексу України виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» №77-VIII від 28.12.2014.

Зважаючи на те, що право на виплату одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності виникло в позивача з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності - 26.04.2018, тобто коли норми частини 7 статті 92 Лісового кодексу України втратили чинність, відповідно відсутні підстави для їхнього застосування до правовідносин щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги, оскільки такі норми не діяли на день виникнення у нього права на виплату.

При цьому, згідно запису в трудовій книжці БТ-ІІ №5384519, на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України 01.08.2014 позивача звільнено з роботи, тобто з підстав, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, який настав 13.03.2014 (а.с.27).

Пунктом 1 частини 2 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд соціального страхування України зобов’язаний, зокрема, забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати, передбачені цим Законом, серед яких, в свою чергу, відсутня одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати, що передбачалась частиною 7 статті 92 Лісового кодексу України.

За таких обставин, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, начальника Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, слід відмовити.

Необхідно зазначити, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено розподілу судових витрат у разі відмови в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Центральна, 33-А, с. Лючки, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78612) до Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (код 41315333, вул. А.Мельника, 11, м. Івано-Франківськ, 76014), начальника Верховинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 (вул. Незалежності, 10, смт. Верховина, Івано-Франківська обл., 78700), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.