Рішення № 80474858, 14.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 р. Справа№200/2121/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в (спрощеному) письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2019 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в фонді соціального страхування з 26.12.2008 р., як особа, яка має зареєстрований страховий випадок - професійне захворювання, відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.10.2008 р. У зв’язку із втратою працездатності були призначені щомісячні страхові виплати втраченого заробітку. На звернення до відповідача 14.11.2018 р. позивач дізналася, що оскільки вона вперше в травні 2017 р. надала документи до відділення для здійснення розрахунку індексації щомісячної страхової виплати, то відділенням прийнято постанову про призначення індексації щомісячних страхових виплат за період з червня 2014 р. по червень 2017 р.

Позивач вважає, що відповідачем порушене право на отримання індексації страхової виплати у зв’язану зі знеціненням доходів. а також право на компенсацію втрати частини доходів в зв’язку з порушенням строків виплати через несвоєчасну виплату сум індексації.

З наведених підстав позивач просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в не нарахуванні та не сплаті індексації щомісячних страхових виплат за період з 26.12.2008 р. по день її стягнення, за винятком тих періодів часу, коли така була виплачена, та компенсації втрати частини доходів в зв’язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з 26.12.2008 р. по день її стягнення;

- зобов’язати відповідача нарахувати і сплатити індексацію щомісячних страхових виплат за період з 26.12.2008 р. по день її стягнення, за винятком тих періодів часу, коли така була виплачена, та компенсацію втрати частини доходів в зв’язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з 26.12.2008 р. по день її стягнення.

На адресу суду від відповідача в особі Бахмутського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що порядком індексації передбачено суттєву обставину: у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отримання відомостей з Пенсійного фонду стосовно розміру пенсії потерпілого при проведенні індексації необхідно відповідачу для вірного визначення місяця. в якому відбулося підвищення доходу (у даному випадку пенсії) та який буде при розрахунку вважатися базовим, індексація за який не буде проводитися та у який буде змінюватися коефіцієнт інфляції. Не володіючи інформацією щодо місяців підвищення доходу потерпілого, визначитись з базовими місяцями та застосувати вірні індекси інфляції при проведенні індексації неможливо. Органи Фонду не мали та не мають можливості звертатися до територіальних органів Пенсійного Фонду, до органів Державної фіскальної служби з метою отримання інформації про щомісячний розмір отримуваної пенсії та місяців її підвищення стосовно будь-якого потерпілого на виробництві, оскільки ці відомості є персональними даними.

За твердженням відповідача, позивач перебуває на обліку з 2009 р., але інформація щодо розміру пенсії та місяців її підвищення була надана до відділення тільки 26 травня 2017 р.. Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України № 1105-XІV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. У червні 2017 р. відділенням було проведено потерпілій індексацію щомісячних страхових виплат за три роки до дня звернення.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

З’ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 15.10.2008 р. встановлений факт професійного захворювання ОСОБА_1 (а.с.19-21).

Згідно з випискою з акту огляду МСЕК від 15.01.2009 р. позивачу встановлена третя група інвалідності та 30% стійкої втрати професійної працездатності (а.с.50). Довідкою до акта огляду МСЕК від 02.02.2015 р. позивачу встановлена третя група інвалідності безстроково з 30% втрати професійної працездатності (а.с.25).

16.03.2009 р. ОСОБА_1 звернулась до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України із заявою про призначення страхових виплат у зв’язку з виникненням хронічного професійного захворювання, надавши відповідний пакет документів.

Постановою № 0503/1264/1264/3 від 18.03.2009 р. було призначено потерпілій ОСОБА_1 одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та постановою № 0503/1264/1264/4 призначено щомісячну страхову виплату, враховуючи період виплати з 26.12.2008 р. (встановлення хронічного професійного захворювання) (а.с.56-57).

14.11.2018 р. позивач звернулася з заявою до відповідача, в якій просила повідомити про нараховування та виплату індексації щомісячних страхових виплат за весь час перебування на обліку в фонді соціального страхування (а.с.26).

Листом від 28.11.2018 № Б-01-04/19-266 (а.с.28-30) відповідач повідомив, що, оскільки позивач вперше в травні 2017 р. надала документи до відділення для здійснення розрахунку індексації щомісячної страхової виплати, то на підставі вимог законодавства 01.06.2017 р. відділенням прийнято постанову про призначення індексації щомісячних страхових виплат за період з червня 2014 р. по червень 2017 р. загальною сумою 11961,87 грн. яка була виплачена у липні 2017 р.

З березня 2018 р. фонд припинив нарахування і виплату індексації у зв’язку з тим, що збільшення щомісячної страхової виплати у березні 2018 р. внаслідок перерахунку відповідно до частини 2 статті 37 закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» перевищило розмір індексації.

Наведене підтверджується довідкою про нарахування індексації від 26.02.2019 р. (а.с.39-40).

Вказані фактичні обставини відповідачами не заперечуються.

Отже, спір виник з приводу не нарахування позивачу індексації щомісячної страхової виплати після її призначення та компенсації втрати частини доходів в зв’язку з несвоєчасністю виплати індексації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Стосовно строку звернення з цим позовом суд зазначає, що, відповідно до приписів ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач зазначила, що про порушення свого права, а саме, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не проводилось нарахування суми індексації, вона дізналася з листа відповідача 28.11.2018 р. вих. Б-01-04/19-266, тому вважає, що порушення її прав має тривалий характер.

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 3 вересня 1999 року № 1105-XIV (надалі ? Закон № 1105-XIV) якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв’язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем на пропущений строк звернення з цим адміністративним позовом, через що справа підлягає розгляду по суті позовних вимог.

Щодо обов’язку відповідача здійснювати індексацію страхових виплат суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (надалі ? Закон № 1282-ХІІ) передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, законодавством передбачений обов’язок відповідача здійснювати індексацію страхової виплати. При цьому доводи відповідача про те, що для здійснення індексації застрахована особа повинна надавати певні відомості, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Згідно з ч. 15 ст. 42 Закону № 1105-XIV індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону, якою передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Крім того, згідно зі ст. 8 Закону № 1282-ХІІ перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Отже, обов’язок здійснення індексації страхової виплати покладений на відповідача і не перебуває під умовою здійснення застрахованою особою певних активних дій.

Доводи відповідача щодо неможливості отримання відомостей про доходи позивача суд відхиляє з огляду за зміст Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 р. № 5.

Відповідно до вказаного нормативного акту Фонд соціального страхування, в тому числі: забезпечує ведення реєстру потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які у разі смерті потерпілого мають право на одержання страхових виплат (п.3.1.3); здійснює обмін Інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної фінансової політики, реалізації державної податкової політики та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Пенсійним Фондом України іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями для виконання Фондом покладених на нього функцій і завдань, визначених законодавством України (п.3.1.4.).

Крім того, сумісною постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697, передбачено, що у разі необхідності органи Пенсійного фонду повинні безкоштовно надавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків додаткову інформацію щодо призначення та розміру пенсій, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, допомоги на поховання і витрат на виплату та доставку пенсій (п.11).

Також суд вважає таким, що не ґрунтується на законі посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування сум індексації за період до червня 2014 р. з урахуванням вищенаведеної норми ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV: якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку.

Вказаного висновку не спростовує і зміст ч. 4 ст. 47 вказаного Закону, яка передбачає, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Зазначена норма передбачає випадки, коли виплати призначені, але не одержані потерпілим. Тоді як у цій справі встановлено, що виплати індексації страхових виплат не були призначені саме відповідачем.

За вказаних обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача в не нарахуванні та не виплаті індексації щомісячних страхових виплат за період з 26.12.2008 р. та відповідне зобов’язання відповідача здійснити такі нарахування та виплати на користь позивача з урахуванням фактично виплачених сум підлягають задоволенню.

Водночас, в частині позовних вимог стосовно компенсації втрати частини доходів в зв’язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат суд вказує не таке.

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III у ст. 1 встановлює, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Проте, у ст. 3 вказаного Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, зі змістом вказаної норми випливає, що обов’язковою умовою для компенсації втрати частини доходів є факт нарахування вказаного доходу та його несвоєчасної виплати. Натомість у цій справі достовірно встановлено, що спірний період після встановлення втрати працездатності відповідачем не був нарахований дохід у вигляді індексації страхової виплати. Вказана обставина виключає застосування до спірних відносин норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», а позовні вимоги в частині такої компенсації задоволенню не підлягають.

З наведених підстав, відповідно до висновків суду, заявлений у цій справі позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору та часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 384,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи, буд. 5, ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) індексації щомісячних страхових виплат за період з 26.12.2008 р.

Зобов’язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) індексацію щомісячних страхових виплат за період з 26.12.2008 р. з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи, буд. 5, ЄДРПОУ 41325231) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 березня 2019 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.