Рішення № 80474700, 13.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 р. Справа№200/14475/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О.,

від представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32954692, місцезнаходження: АДРЕСА_1)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146, місцезнаходження: Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2018 року позивач, Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32954692, місцезнаходження: АДРЕСА_1), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146, місцезнаходження: Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2017 року №0005075101 у розмірі 133 996,24 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2017 року №0005075101 винесено з порушенням діючого законодавства та підлягає скасуванню, оскільки в акті перевірки від 27.10.2017 року №000389/1203/32954692 відповідач посилається на несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобов’язання по орендній платі за землю за 2012-2016 р., визначені рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012 року, наказ ДПА України від 07.12.10 №927, податковою декларацією за 2012 р. - №30906 від 04.10.2012р., податковою декларацією за 2013 р. - №130003768 від 19.02.2013р. Зазначає, що враховуючи дату прийняття спірного повідомлення – рішення і дати граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань (30.07.2010 р., 30.08.2010 р., 02.03.2011 р., 30.03.2011 р., 30.04.2011 р., 30.06.2011 р., 30.07.2011 р., 30.09.2012 р., 30.10.2012 р., 30.07.2013 р., 30.08.2013 р., 30.09.2013 р.) податкове повідомлення – рішення прийняте поза межами строку давності 1095 днів. На думку позивача, податковим органом неправомірно застосовано штрафні санкції з порушенням строків встановлених ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки контролюючий орган не мав право застосовувати штрафні санкції до позивача за несплату узгоджених податкових зобов'язань за 2010-2013 роки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення, що оскаржуються, є протиправними та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

30 січня 2019 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, мотивуючи тим, що за результатами перевірки на підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по платі за землю за 2011-2017 р. від 27.10.2017 р., штрафні санкції застосовані в наступний день за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, а саме за період з 30 жовтня 2014 року по 26 вересня 2017 року (період сплати податкового боргу), починаючи з дня наступного за днем фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання відбулося нарахування оскаржених штрафних санкцій. Вважають, що сплив строку 1095 днів, наданий законодавцем для перевірки платника податків припадає на 30.10.2017 р. (з моменту першої фактичної сплати податкового боргу, а саме 30.10.2014 р.), а вищезазначений акт камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по сплаті за землю був складений 27.10.2017 року і не перевищує 1095 днів та нарахування штрафних санкцій на суму податкового боргу вважають правомірним. З зазначених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.01.2019 року.

11.01.2019 року відкладено підготовче засідання на 30.01.2019року.

Ухвалою суду від 30.01.2019 року відкладено підготовче засідання на 14.02.2019 року, того ж дня закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.03.2019 року та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечив, надав суду пояснення, аналогічні відзиву на адміністративний позов.

Дослідивши докази, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на нього, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Бердянский машинобудівний завод» (місцезнаходження: АДРЕСА_1), пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації 18.11.2004 року, та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов’язки.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по деклараціям по орендній платі за землю за 2011-2016 р.р. Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32954692), за результатами якої складено акт від 27.10.2017 року № 000389/1203/32954692 (а.с. 21-23).

Висновками зазначеного акту перевірки було встановлено порушення позивачем, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов’язання по орендній платі за землю за 2012-2016 р., визначені рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а-8273/10 від 19.11.2012 року, наказ ДПА України від 07.12.10 №927, податковою декларацією за 2012 р. - №30906 від 04.10.2012р., податковою декларацією за 2013 р. - №130003768 від 19.02.2013р., чим порушено п.57.1 ст.57, п.100.6 ст. 100, п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків відповідальність передбачена п. 126.1, п.126.2, ст.. 126 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області 06.12.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20% за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 133 996, 24 грн. (а.с. 23).

Не погодившись з даним рішенням податкового органу, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, спірним питанням у справі є правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення – рішення, яким позивачу за порушення строків сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб застосовані штрафні санкції, поза межами строку давності в 1095 днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно статті 32 Податкового кодексу України, зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізніший строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення грошовому зобов'язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як встановлено судом, позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) шляхом подання податкових декларацій за 2012 - 2016 р.р. Податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань, підприємством погашений.

Відтак, позивачем в порушення положень пункту 31.1 статті 31 (строки сплати податку та збору), пункту 57.1. статті 57 (строки сплати податкового зобов'язання) Податкового кодексу України несвоєчасно сплачене самостійно визначене податкове зобов'язання, що відповідно до пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірах в залежності від кількості календарних днів затримки сплати зобов'язання.

Аналіз наведених положень законодавства та висновків, що викладені у рішенні суду по справі № 2а-8273/10/0570 та в ухвалі про відстрочення виконання постанови суду у вказаній справі, свідчить про наявність складу податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання.

Проте, суд вважає, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

За положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

При цьому, якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядках.

Як встановлено судом, позивачем визначені податкові зобов'язання у поданих Підприємством податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за певні податкові періоди, починаючи ще з 2010 року, відтак і граничні строки їх сплати підпадають в тому числі і на певні місяці 2010, 2011, 2012, 2013 років. Враховуючи дату прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення (06 грудня 2017 року), яким до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття «грошове зобов'язання»), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом поза межами 1095 днів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийняття податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20% за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 133 996, 24 грн., а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Бердянский машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32954692, місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146, місцезнаходження: Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2017 року №0005075101 у розмірі 133996,24 грн. – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 06 грудня 2017 року №0005075101 у розмірі 133996,24 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146, місцезнаходження: Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Бердянский машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 32954692, місцезнаходження: АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 2009 (дві тисячі дев’ять) грн. 95 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 березня 2019 року. Повний текст судового рішення складено 14 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Абдукадирова К.Е.