Ухвала суду № 80474699, 15.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 березня 2019 р. Справа №234/18407/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 наук України та ОСОБА_2 наук України Київського науково-дослідного Інституту медицини труда за участю ОСОБА_2 наук Науково-дослідного Інституту Травматології та ортопедії, Департаменту охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації, Донецької обласної судово-медичної експертизи про зобов’язання провести спеціальне судово-медичне розслідування, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно ухвали Краматорського міськрайонного суду від 26.11.2018 року, яка набула законної сили 17.01.2019 року адміністративну справу № 234/18407/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 наук України та ОСОБА_3 України Київського науково-дослідного Інституту медицини труда за участю ОСОБА_2 наук Науково-дослідного Інституту Травматології та ортопедії, Департаменту охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації, Донецької обласної судово-медичної експертизи про зобов’язання провести спеціальне судово-медичне розслідування, передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду, який знаходиться за адресою: 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Добровольського, буд.1.

21.02.2019 року матеріали даної справи надійшли до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року залишено без руху позовну заяву, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав; письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копій письмових доказів, засвідчених позивачем належним чином (своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення) згідно кількості заявлених відповідачів; належного доказу сплати судового збору; позовної заяви із уточненим колом відповідачів у відповідності до заявлених позовних вимог та із зазначенням позовної вимоги до кожного відповідача окремо, із зазначенням ідентифікаційного коду юридичних осіб, які зазначені відповідачами та власного ІПН з урахуванням кількості відповідачів.

11.03.2019 року до суду надійшло клопотання позивача, яке скероване на виконання ухвали від 26.02.2019 року .

Щодо пропуску строку звернення до суду у наданому клопотанні позивач зазначає, що втратив здоров’я у 2000 році внаслідок професійного захворювання. З метою відновлення своїх прав позивач звертався до різних установ МОЗ, проте такі звернення не призвели до бажаного результату. Також позивач наголошує, що «справа № 2-186/041 була остаточно вирішена 4.09.2018 року великою палатою ВСУ». Відповідно позивач просив поновити строк звернення за необхідністю.

Розглядаючи обставини, зазначені позивачем на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення, суд зазначає, що аналогічні дані були вказані позивачем при складанні позовної заяви та аналізовані судом при прийнятті рішення щодо залишення позовної заяви без руху, як такі, що в сукупності не можуть бути достатніми для прийняття судом рішення про поновлення строку звернення до суду. Посилання ОСОБА_1 на справу за № 2-186/041, «яка була вирішена 4.09.2018 року» не є обґрунтованим, так як матеріали даної справи не містять копії судового рішення по справі № 2-186/041. В Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація щодо справи за № 2-186/041, «яка була вирішена 4.09.2018 року» - відсутня. Інших обставин, направлених на вирішення питання про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено не було.

Відповідно наведеному суд не може вважати обставини, викладені на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, - поважними.

Також разом із клопотанням на виконання ухвали про залишення позову без руху, позивачем було надано копії письмових доказів, проте дані копії не можуть вважатися такими, що завірені належним чином, адже не містять дати їх підписання.

Відповідно, ухвала суду від 26.02.2019 року є невиконаною в даній частині.

Щодо належного доказу сплати судового збору, у наданому клопотанні позивач, враховуючи матеріальне становище, просив звільнити його від сплати судового збору. Втім доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивач не надавав. Будь-яких інших обставин, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору, матеріали справи не містять.

Щодо вимоги надати позовну заяву із уточненим колом відповідачів у відповідності до заявлених позовних вимог та із зазначенням позовної вимоги до кожного відповідача окремо, позивач у наданій заяві зазначив щодо встановлення судом правонаступника Обласної лікарні професійних захворювань, вимог до кожного з відповідачів ОСОБА_1 не визначив. Відповідно суд не може вважати ухвалу від 26.02.2019 року виконаною в цій частині.

Щодо зазначенням ідентифікаційного коду юридичних осіб, які зазначені відповідачами та власного ІПН, позивачем було визначено дані реквізити частково, а саме: юридичної особи за ЄДРПОУ 01990080, який було вказано позивачем відносно Донецької обласної медичної експертизи. Враховуючи, що обов’язок визначення ЄДРПОУ юридичних осіб нормами КАС України покладено на позивача, суд не може враховувати надані позивачем дані як належні, відповідно ухвала від 26.02.2019 року в даній частині не виконана.

Резюмуючи наведене суд зазначає, що норми КАС України стосовно визначення вимог щодо оформлення позовної заяви є нормами прямої дії та не передбачають повноважень у суду щодо виконання дій стосовно усунення недоліків позовної заяві з власної ініціативи.

Важливо, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв’язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Проте, зазначені вище обставини не можуть вважатися формальними, адже більшість недоліків позовної заяви позивач не усунув, крім цього делегував суду повноваження щодо такого усунення, хоч і не наділений такими правами згідно вимог КАС України.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суд вважає, що, так як недоліки позовної заяви усунето не було, позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 наук України та ОСОБА_2 наук України Київського науково-дослідного Інституту медицини труда за участю ОСОБА_2 наук Науково-дослідного Інституту Травматології та ортопедії, Департаменту охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації, Донецької обласної судово-медичної експертизи про зобов’язання провести спеціальне судово-медичне розслідування, - повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Стойка В.В.