Рішення № 80473422, 05.03.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6051/17

Провадження № 2/216/1133/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бондарєвої О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Городнічевої Т.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лотанюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», про відшкодування моральної шкоди спричиненої смертю сина, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтовує тим, що її син, працюючи в зміну з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. 18.10.2016 року водієм автотранспортних засобів у відповідача, разом із слюсарем інструментальником ОСОБА_4 одержали наряд з інструктажем від начальника транспортної служби ОСОБА_5 на відбуксировку ДЕС на вул. Заповідна м. Кривого Рогу для енергозабезпечення обладнання ЕТЛ. Після запуску ДЕС електрики приступили до роботи, а її син ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 в цей час знаходилися в кабіні автомобіля. Почувши запах горілого вони залишили кабіну автомобіля. ОСОБА_6 спустився на землю, був вражений електрострумом та знепритомнів. Після чого йому була надана перша долікарняна медична допомога електромонтером ОСОБА_7, потім прибула бригада швидкої медичної допомоги, яка надавала реанімаційні заходи, але о 13 год. 12 хв. було констатовано смерть ОСОБА_6

З дня смерті сина позивач переносить моральні страждання та переживання. Великі моральні страждання та переживання перенесла вона 18.10.2016 року, коли дізналася, що з її сином стався нещасний випадок. Але найбільших моральних страждань та переживань отримала в день захоронення сина. Зазначає, що описати перенесені страждання не можливо, лише людина, яка пережила подібне може усвідомити, які вона пережила страждання. Після захоронення вона також страждає: їй постійно не вистачає його любові та підтримки. Також зазначає, що її син загинув у віці 45 років, коли був відносно молодим, здоровим, сильним, мав сім'ю, сина та багато планів на майбутнє. Позивач зазначає, що буде переносити моральні страждання та переживання і в майбутньому. У зв'язку з вищевказаним, вона звернулась до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди спричиненої смертю сина, стягнути з відповідача комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на її користь 640000 гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та зазначив, що саме з вини КПТМ «Криворіжтепломережа» позивач має нервові потрясіння та душевні страждання. У зв'язку зі смертю сина вона має негативні зміни в житті та організації життєдіяльності. Просив суд врахувати те, що загинула людина, яка була для позивача найбільш дорогою та близькою.

Представник відповідача позов не визнала та заперечувала проти його задоволення у повному обсязі з підстав, вказаних в письмових запереченнях (а.с. 30-31), зазначивши, що син позивача ОСОБА_6 своїми діями, також порушив техніку безпеки. При цьому, неналежне оформлення стенду та відсутність телефонного зв'язку не є причиною смерті ОСОБА_6, а дійсною причиною його смерті стало ураження технічним електричним струмом. Разом з цим, КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснило оплату ритуальних послуг та поминального обіду. Крім того, позивач не надала належних доказів, які б засвідчували грубе порушення вимог щодо безпеки праці та щодо суттєвих незворотніх негативних змін, тому, в розумінні Пленуму Верховного Суду України № 4 представник відповідача зазначає про відсутність належних доказів, на підставі яких можна встановити розумність стягнення моральної шкоди в розмірі 640000,00 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно трудової книжки ОСОБА_6 встановлено, що він працював з 13.10.2000 по 18.10.2016 року водієм автотранспортного засобу на КПТМ «Криворіжтепломережа». 18.10.2016 року звільнений в зв'язку із смертю (а.с. 8-11).

Відповідно до Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 26.12.2016 року, що стався 18.10.2016 року о 12 год. 20 хв. на КПТМ «Криворіжтепломережа» (а.с. 16-20) встановлено, що в зміну з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. 18.10.2016 року водій автотранспортних засобів ОСОБА_6 разом із слюсарем інструментальником ОСОБА_4 одержали наряд з інструктажем від начальника транспортної служби ОСОБА_5 на відбуксировку ДЕС на вул. Заповідна м. Кривого Рогу для енергозабезпечення обладнання ЕТЛ. Приблизно об 11 год. 20 хв. ОСОБА_6 приїхав на автомобілі КрАЗ марки 256Б, державний номер НОМЕР_1, на вулицю Заповідну, де залишився в кабіні разом із слюсарем ОСОБА_8 Керівництвом Криворізького Підрозділу КЕВ м. Дніпропетровська були направлені майстри електричних мереж на вул. Заповідна. Після запуску ДЕС електрики приступили до роботи. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8, почувши запах горілого, залишили кабіну автомобіля КрАЗ, ОСОБА_6 спустився на землю та знепритомнів. ОСОБА_8, побачивши, що трапилося, дав команду вимкнути електричну схему. Після чого ОСОБА_6 була надана перша долікарняна медична допомога електромонтером ОСОБА_7 О 12 год. 31 хв. прибула бригада швидкої медичної допомоги, яка надавала реанімаційні заходи ОСОБА_6, які не дали бажаних результатів. О 13 год. 12 хв. констатовано смерть ОСОБА_6

Відповідно до пункту № 4 вище вказаного Акту, причиною нещасного випадку є: основна причина - організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин механізмів тощо; супутні причини: технічна - незадовільний технічний стан засобів виробництва; організаційна - невиконання посадових обов'язків. В пункті № 6 вказано винних осіб, а саме: ОСОБА_9 - майстер району електричних мереж, був керівником робіт по наряду-допуску, ОСОБА_10 - начальник електротехнічної лабораторії КПТМ «Криворіжтепломережа». Також в Акті зазначено вину і самого ОСОБА_6 - водія автотранспортних засобів транспортної служби КПТМ «Криворіжтепломережа», який не відчепив жорстку зчіпку та не від'їхав на небезпечну відстань.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 23) позивач ОСОБА_3 записана матір'ю ОСОБА_6

Згідно з посвідчення від 03.07.2015 серії НОМЕР_4 (а.с. 24) ОСОБА_6 є учасником бойових дій. У період з 2014-2015 приймав участь в антитерористичній операції (а.с. 25).

ОСОБА_6 помер у віці 45 років, про що складено актовий запис №1654, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим Жовтневим районним у місті Кривому Розі відділом реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с.21).

Причиною смерті ОСОБА_6 є вплив електричного струму, що вбачається з лікарського свідоцтва про смерть № 1860 від 20.10.2016 (а.с. 22).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ст. 43, ч. 1,2 ст. 46 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.

Статтями 153 КЗпП України та 13 Закону України «Про охорону праці» передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Як вбачається з Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, від 26.12.2016 причиною смерті ОСОБА_6 є зокрема, вина начальника електротехнічної лабораторії КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_10 О,П., який допустив до виконання робіт ОСОБА_6 по знаходженню місця пошкодження кабелю 6 кВт, який не мав права виконувати ці роботи, чим порушив п. 7.6.16, 7.6.25 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» НПАОП 40.1-1.21-98; допустив експлуатацію обладнання електротехнічної лабораторії з незадовільним технічним станом, чим порушив п. 7.5.16, 7.5.17, 7.5.20, 7.5.21 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» НПАОП 40.1-1.21-98, вимоги ст. 21 Закону України «Про охорону праці»; порушив розділ 2 Посадової інструкції начальника електротехнічної лабораторії енергослужби, затвердженої директором КПТМ «Криворіжтепломережа» 10.12.2013, що також призвело до виникнення нещасного випадку, та, як наслідок, смерті ОСОБА_6

Таким чином, суд дійшов висновку, що смерть ОСОБА_6 настала, у тому числі, з вини КПТМ «Криворіжтепломережа». Так як до нещасного випадку призвели дії (чи бездіяльність) не однієї особи з одного підприємства, а і працівника Криворізького підрозділу КЕВ м. Дніпропетровська, начальника електротехнічної лабораторії КПТМ «Криворіжтепломережа» та самого ОСОБА_6

При цьому, доводи відповідача про порушення самим ОСОБА_6 правил безпеки, не знімають з відповідача обов'язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність у вставленому законом порядку за їх невиконання.

Вказані обставини також були встановлені рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 вересня 2017 року у справі № 214/4409/17 та постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності доказів суттєвих незворотніх негативних змін та заподіяння позивачеві моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку зі смертю сина внаслідок нещасного випадку встановлений у судовому засіданні, позивач внаслідок втрати сина переживає нервові потрясіння пов'язані з його смертю та з втратою його любові та підтримки.

Згідно з ч. 5 ст. 23, ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово власником або уповноваженим ним органом у разі порушення законних прав працівника, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КЗпП України), тобто кожен власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відшкодувати працівнику завдану моральну шкоду.

Оскільки, ОСОБА_6 був вражений електрострумом під час виконання роботи на підприємстві КПТМ «Криворіжтепломережа», а смерть останнього пов'язана зокрема з порушенням начальником електротехнічної лабораторії КПТМ «Криворіжтепломережа» «Правил безпечної експлуатації електроустаткування споживачів», суд приходить до висновку щодо покладення на відповідача обов'язку з відшкодування матері померлого завданої моральної шкоди.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст. 43 Конституції України.

Як зазначають частини 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить висновку, що у зв'язку зі смертю сина позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона втратила рідну, добру, турботливу людину, свою дитину, у зв'язку з чим така втрата є для позивача неймовірно болісною. Внаслідок викладеного позивач зазнала моральної травми. Отже, смерть сина вимагає від неї додаткових зусиль на організацію свого життя.

Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, судом приймається до уваги роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що настали.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок смерті сина, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв'язку зі смертю своєї дитини, що призводить до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для його організації.

Беручи до уваги конкретні обставини по справі, визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди в зв'язку зі смертю сина, суд виходить із суми, яку визначила позивач, тобто - 640000 гривень, також суд враховує, характер та об'єм її душевних, психічних страждань, в зв'язку зі смертю близької людини, враховує, що позивач є матір'ю загиблого, факт роботи ОСОБА_6 на підприємстві відповідача, тривалість перенесених страждань позивача з 18.10.2016 року і по теперішній час, негативні зміни в житті викликані смертю сина, зокрема її переживання, нервові потрясіння, вона втратила свою дитину, батька її онука та постійно потребує підтримки, як фізичної так і моральної. При визначенні суми за спричинену моральну шкоду позивачу, суд враховував той факт, що винним в смерті сина позивача є і представник (працівник) іншого підприємства та сам загиблий - ОСОБА_6

Оцінивши вищевказане, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що компенсацію за заподіяні моральні страждання слід призначити у розмірі 150000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які зазнає позивач, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору та враховуючи, що позовні вимоги задоволенні, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 23, 1167, 1168 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», про відшкодування моральної шкоди спричиненої смертю сина - задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду спричиненої смертю сина в розмірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на користь держави судові витрати в розмірі 1500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

1)позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1;

2)відповідач: комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», місцезнаходження: 50099, місто Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9, р/р 26031100391059 ТВБВ № 10003/0547 філії - Дніпропетровського ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482, ЄДРПОУ 03342184.

Суддя О.І. Бондарєва