
Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18
У Х В А Л А
іменем України
14 березня 2019 року м.Павлоград
Колегія Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Кононенко Т.О.
суддів Врони А.О., Болдирєвої У.М.
за участю секретаря судового засідання : Молчанової Н.Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню за № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною першою статті 263, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28 - частиною другою статті 311, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 311, частиною третьою статті 357, частиною четвертою статті 358, частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28 - частиною другою статті 311, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 311, частиною четвертою статті 369 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, а фактично мешкав за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Попова, буд.38,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28 - частиною другою статті 311, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 311 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця
с. Красний Луч, Лозівського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28 - частиною другою статті 311, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 311 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28 - частиною другою статті 311, частиною четвертою статті 28 - частиною третьою статті 311 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: Мазітова Т.Г.
обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5
захисників обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7
встановила:
В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що строк запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у виді тримання під вартою закінчується 16.03.2019 року, прокурор вказує на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачені спробують переховуватись від суду, вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливатимуть на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні та просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх захисник, кожен океремо заперечили проти задоволення клопотання прокурора, будь-які визначені законом ризики не доведені, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за фактичним місцем проживання.
Обвинувачений ОСОБА_3, і його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, зазнавчиши про його необґрунтованість та безпідставність, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_2, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ризики на які він посилається, нічим не підтверджені . Зазначив, що має міцні соціальні зв’язки, сім’ю, де виховує малолітнього сина, має батьків похилого віку, з трьою групою інвалідності, які потребують піклування і застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначений розмір застави є необгрунтованим, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт за фактичним місцем проживання або зменшити розмір застави до розмірів, передбачених п.3 ч.5 ст. 182 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2, підтримав клопотання останнього та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників процесу щодо клопотання прокурора про продовження застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, з урахуванням положень діючого законодавства та практики ЄСПЛ, вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та залишити без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов’язаних з її внесенням обов’язківз наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до статті 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Обвинувачений ОСОБА_1, неодружений, безробітній, не має постійного джерела доходу,що в свою чергу свідчить про нестійкість соціальних звязків, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати розглядові справи по суті, вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливатимуть на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_2, одружений, має на утриманні малолітню дитину, батьків похилого віку, з третьою групою інвалідності, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що
ОСОБА_2 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати розглядові справи по суті, вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливатимуть на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_3, одружений, має двох малолітніх дітей, безробітній, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати розглядові справи по суті, вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливатимуть на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4, раніше судимий, неодружений, безробітній, не має постійного джерела доходу, що всвою чергу свідчить про нестійкість соціальних звязків, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати розглядові справи по суті, вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливатимуть на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_5, раніше судимий, неодружений, безробітній, не має постійного джерела доходу, що всвою чергу свідчить про нестійкість соціальних звязків, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинах, суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати розглядові справи по суті,вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливатимуть на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Також враховуючи стадію судового провадження, коли свідки не допитані, докази сторонами кримінального провадження суду не надані та не досліджувалися, однак докази сторони провадження відкрили один одному, у тому числі данні щодо місця проживання свідків, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 впливу на свідків.
Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.
Твердження сторони захисту кожного обвинуваченого окремо, що не існує ризику того, що обвинувачені будуть переховуватися від суду, оскільки мають міцні соціальні зв’язки, у тому числі дітей, батьків похилого віку й постійне місце мешкання, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу на більш м’який, так як вищезазначені доводи з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченим у разі доведеності їх вини, не свідчать про наявність перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченими і їх захисниками, кожного окремо на їх користь, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених і виконання процесуальних рішень по справі.
Також є безпідставними доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про необґрунтовано визначений розмір застави.
Відповідно до абз. 2 ч.5 ст. 182 КПК України в якій зазначено, що у виключних випадках, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір визначеної застави, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
А від так відсутні підстави для зміни розміру застави.
З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність тримання під вартою є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування обвинувачених від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі, вплив на свідків та переховування обвинувачених від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м’якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а обраний відносно останніх запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 315, Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
постановила:
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 травня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов’язаних з її внесенням обов’язків.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 травня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов’язаних з її внесенням обов’язків.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 травня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов’язаних з її внесенням обов’язків.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 травня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов’язаних з її внесенням обов’язків.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 травня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов’язаних з її внесенням обов’язків.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Т.О. Кононенко
Судді: А.О. Врона
ОСОБА_8
Судове рішення № 80473010, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 14.03.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/7100/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: