Вирок № 80472438, 04.03.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/642/19

№ провадження 1-кп/208/391/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бондаренко Н.О.

при секретарі Трусовій А.І.

за участю: прокурора Єрзаулова С.С.

представника потерпілого Богата М.М.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника Литвин Н.А.

розглянувши кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040160002143 від 28.12.2018 та угоду про визнання винуватості від 28.01.2019 року укладену між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області юрист 1 класу Єрзауловим Станіславом Станіславовичем, якому на підставі статті 37 Кримінального процесуального кодексу України, наданні повноваження прокурора в кримінальному провадженні №12018040160002143 від 28.12.2018, з одного боку, та обвинуваченою в цьому провадженні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м. Дніпродзержинська, громадянки України, вдові, працюючої двірником в ТОВ «Екологія-Д», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимій,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, в період часу з 01.04.2005 по теперішній час перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР, де на підставі відповідної заяви останньої, згідно п. 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» їй була призначена допомога на дітей одиноким матерям, яку остання отримувала в період часу з 01.04.2005 по 30.11.2017 знаходилась на обліку у вказаній установі, як особа отримувач зазначеної допомоги.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п. 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 року №1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, яка (який) не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави під час літніх канікул перебуває вдома,зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Відповідно до ст. 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку тасередньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Згідно п.49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо).

Також, на підставі відповідної заяви ОСОБА_2, Управлінням соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР, згідно п. 2, 4, 6, 14, 16 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 була призначена допомога малозабезпеченим сім'ям, яку остання отримувала в період часу з 01.06.2017 по 09.11.2017 знаходилась на обліку у вказаній установі, як особа отримувач зазначеної допомоги.

Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-ІІІ (далі - Закону), право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України. Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Відповідно до п. 2, 4, 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі Порядок), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - соціальна допомога / ДСД) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. Соціальна допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу соціального захисту населення відповідні документи, в тому числі декларацію про доходи та майно. Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім'ї знову подає заяву і декларацію про доходи та майно.

Статтею 7 Закону, п.10, 12 Порядку передбачено, що соціальна допомога не призначається у разіякщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї. Крім того, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Так, 20.06.2017 (більш точний час в ході проведення досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_2, маючи умисел на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами Державного бюджету України за рахунок передбаченої державної соціальної допомоги, переслідуючи корисливий мотив, знаходячись в адміністративному приміщенні Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, 2/1, усвідомлюючи те, що у період часу з грудня 2016 року по березень 2017 року нею було отримано додаткові джерела для існування під час трудових взаємовідносин з ПП «Сегмент» (код ЄДРПОУ 24422875), а саме дохід у вигляді заробітної плати в сумі 10 669,64 грн., 20.06.2017 ОСОБА_2 особисто заповнила та подала заяву за реєстраційним № 1242 від 20.06.2017 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг (Затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України № 441 від 21.04.2015), яка стала підставою для призначення та виплати їй допомоги як одинокій матері та допомоги малозабезпеченим сім'ям.

В той же час, ОСОБА_2, перебуваючи в адміністративної будівлі Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, 2/1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи офіційно попередженою про обов'язок надання достовірної інформації, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, з метою подальшого незаконного їх отримання, 20.06.2017 в порушення ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», п.33 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, а також в порушення Статтею 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-ІІІ, п.10, 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250, власноруч заповнила та подала до Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 20.06.2017 (Затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 204 від 22.07.2003 із змінами), продовжуючи свій прямий злочинний умисел, у якій умисно не вказала тобто приховала відомості щодо своїх трудових взаємовідносин з ПП «Сегмент» (код ЄДРПОУ 24422875), за період часу з грудня 2016 року по березень 2017 року, і отримання доходу у вигляді заробітної плати в розмірі 10 669,64 грн., що безпосередньо вплинуло на встановлення права щодо отримання нею державної соціальної допомоги на дитину одинокій матері та допомоги малозабезпеченим сім'ям і стало підставою для незаконного перерахування коштів Державного бюджету України на спеціально відкриті ОСОБА_2 карткові рахунки у ПАТ «Промінвестбанк» (МФО 300012) НОМЕР_2 і у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) НОМЕР_3 та у подальшому незаконному заволодінні ними.

21.06.2017 рішенням Управлінням соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради за результатом розгляду поданої заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги компенсації та пільг № 1242 та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 20.06.2017 призначено виплату соціальних допомог ОСОБА_2 з 01.06.2017 по 30.11.2017.

На підставі вищевказаних документів, в які останньою були внесені завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_2, шляхом отримання щомісячних виплат, в період 01.06.2017 по 30.11.2017 умисно, шахрайським шляхом заволоділа бюджетними коштами у виді державної соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину - ОСОБА_6 в сумі 4 040,88 грн.(червень 2017 - 673,48 грн., липень 2017 - 673,48 грн., серпень 2017 - 673,48 грн., вересень 2017 - 673,48 грн., жовтень 2017 - 673,48 грн., листопад 2018 - 673,48 грн.) та допомоги малозабезпеченим сім'ям в сумі 7 980, 86 грн. (червень 2017 - 1167,51 грн., липень 2017 - 1167,51 грн., серпень 2017 - 1393,31 грн., вересень 2017 - 1417,51 грн., жовтень 2017 - 1417,51 грн., листопад 2018 - 1417,51 грн.) чим спричинила державі в особі Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР, матеріальні збитки на загальну суму - 12 021,74 грн.

09.11.2017 Управлінням соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР припинено виплату соціальної допомоги в зв'язку з виявленням за результатами проведеної перевірки достовірності інформації про доходи ОСОБА_2, що остання в період часу з грудня 2016 року по 31.03.2017 перебувала в трудових взаємовідносин з ПП «Сегмент» (код ЄДРПОУ 24422875) та за вказаний період часу отримала дохід у вигляді заробітної плати в загальній сумі 10 669,64 грн., про що складено акт про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги №102/103 від 09.11.2017.

На підставі особистої заяви ОСОБА_2 від 13.12.2017 переплата, яка виникла по допомозі малозабезпеченим сім'ям у розмірі 7980,86 грн. та переплата по допомозі на дітей одиноким матерям у розмірі 4 040,88 грн., починаючи з 01.12.2017 утримувалася в 100 % розмірі (січень 2018 - 526,22 грн., лютий 2018 - 263,11 грн., березень 2018 - 263,11 грн., квітень 2018 - 263,11 грн., травень 2018 - 263,11 грн.).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР вих. №4499/9-7 від 28.12.2018, станом на 28.12.2018 залишок переплати складає - 10 443,08 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, внаслідок подання недостовірних відомостей до Управлінні соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, а саме офіційних документу - заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, а також декларацій про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 20.06.2017 на підставі якої отримувала допомогу протягом періоду в період з червня 2017 року по листопад 2018 року умисно, незаконно, шляхом обману заволоділа коштами Державного бюджету України у виді державної соціальної допомоги одинокій матері на неповнолітню дитину - ОСОБА_6 в сумі 4040,88 грн. та допомоги малозабезпеченим сім'ям в сумі 7 980, 86 грн. чим спричинила державі в особі Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району КМР, матеріальні збитки на загальну суму - 12 021,74 грн.

28.01.2019 року між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Єрзауловим С.С. та обвинуваченою ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно змісту укладеної, та підписаної сторонами угоди:

Сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 190 КК України.

Обвинувачена жодним чином проведенню досудового розслідування не перешкоджала, в ході досудового розслідування беззастережно визнавала вину. Крім того, обвинувачена ОСОБА_2 зобов'язується:

- беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри під час судового розгляду;

- повністю визнати позовні вимоги Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради у сумі пред'явлених їй збитків для відшкодування 10 443,08 грн. (десять тисяч чотириста сорок три гривні вісім копійок);

- повністю відшкодовувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, шляхом внесення на відповідний розрахунковий рахунок Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, грошових коштів у сумі не менше 250 гривень на місяць.

- сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, тому згідно з ч.4 ст. 469 КПК України в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода.

Обставинами, які пом'якшують покарання підозрюваної (згідно зі ст.66 КК України), є щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання підозрюваної (згідно ст. 67 КК України) не встановлено.

З урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваної, сторони узгодили наступне покарання:

визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_2 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

а) для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченій роз'яснено.

б) для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого мені кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів мені роз'яснено і є зрозумілими.

Обвинуваченій ОСОБА_2 роз'яснено, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

Сторони підтверджують, що зазначену Угоду вони уклали виключно на підставі добровільного волевиявлення, тобто Угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді, повністю прочитали весь текст документа, який вони розуміють та погоджуються з усіма його положеннями.

Обвинувачена також підтверджує, що вона жодним чином не обмежена у дієздатності.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Обвинуваченій ОСОБА_2 роз'яснено, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вказала що між нею та прокурором укладено угоду про визнання винуватості у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Винною визнає себе повністю, розкаюється, по суті пред'явленого обвинувачення пояснила, що злочин скоїла при обставинах, вказаних в обвинувальному акті. Цивільний позов визнає. Просить затвердити укладену між ним і прокурором угоду, не бажає щоб суд розглядав справу в загальному порядку, укладення угоди є добровільним.

Представник потерпілого Богата М.М. надала прокурору письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості. Свою добровільну згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою представник потерпілого також підтвердила усно у судовому засіданні. Позовну заяву підтримує.

Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченої повне порозуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо неї обвинувачення, виду і строку покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючи що кримінальне правопорушення відноситься до злочинів невеликої тяжкості, надання представником потерпілого письмової згоди прокурору на укладення ним угоди, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою.

Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченою узятих на себе за угодою зобов'язань.

Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а тому визнання нею винуватості є цілком виправданим.

З урахуванням особи винної, ступеню та характеру сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування щодо неї, характеру і тяжкості скоєного, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, те що ОСОБА_2 раніше не судима, офіційно працює, за місцем проживання характеризується задовільно, повне визнання вини, щире каяття, відсутність тяжких наслідків, завданих кримінальним правопорушенням, суд прийшов до висновку, що обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні, а тому вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості.

По справі представником потерпілого Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради Богатою М.М. заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10 443,08 грн.

Відповідно до вимог ч.4 ст.128, ч.1 ст.129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки своїми умисними діями ОСОБА_2 незаконно заволоділа коштами Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, вказана в позовній заяві сума матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченої в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів слідує вирішувати в поряду, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373,374,472,473,474,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.01.2019 року, укладену між прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області юристом 1 класу Єрзауловим Станіславом Станіславовичем, якому на підставі статті 37 Кримінального процесуального кодексу України, наданні повноваження прокурора в кримінальному провадженні №12018040160002143 від 28.12.2018, з однієї стороні, та обвинуваченою в цьому провадженні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з іншої сторони.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, і призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 в рамках данного кримінального провадження не обирався

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради матеріальну шкоду в сумі 10 443,08 грн.

Речові докази:

- документи, що знаходяться в персональній справі особи, яка отримує щомісячну державну соціальну допомогу одинокій матері на неповнолітню дитину та допомогу малозабезпеченим сім'ям - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1); банківську виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.01.2016 по 01.07.2017; банківську виписку про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_3 за період з 01.07.2016 по 01.01.2018 - зберігати в матеріалах справи.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише у випадках, встановлених ст.ст.473,394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Головуючий суддя Н.О. Бондаренко