Постанова № 8046845, 11.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 лютого 2010 року Справа № 2а-27112/09/1270

Категорія № 6.6.4

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Ірметової О.В.,

при секретарі: Коробенко Т.М.

за участю:

представника прокуратури: Петрова Г.В.

представники позивача - Вербицька В.А.

представник відповідача Федорчук О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора м. Луганська інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвантажтранс» про звернення стягнення на активи боржника в рахунок погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Луганська інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвантажтранс» про звернення стягнення на активи боржника в рахунок погашення податкового боргу.

У позовній заяві позивач просив суд звернути стягнення на активи Державного підприємства «Луганськвантажтранс» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість у загальній сумі 2297171,31 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Державне підприємство «Луганськвантажтранс» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради від 27.12.2006 року за № 13821230000011957 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підприємство внесено.

Державне підприємство «Луганськвантажтранс» має податковий борг з податку на прибуток у розмірі 177651,34 грн. (в тому числі сума основного платежу 164430,49 грн.; штрафні санкції 8000,00грн., пеня 5220,85 грн.) та з податку на додану вартість в розмірі 2119519,97грн. (в тому числі сума основного платежу 1988141,33 грн.; штрафні санкції 116246,93 грн., пеня 15131,81 грн.).

03 лютого 2010 року від представника прокуратури та представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську під час судового засідання надійшла заява про зміну предмету адміністративного позову, згідно якої, у звязку із повною сплатою відповідачем податку на прибуток та збільшенням заборгованості за податком на додану вартість, представник прокурора просить звернути стягнення на активи Державного підприємства «Луганськвантажтранс» в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2766 135,54 грн.

Представник прокурора та представник позивача під час судового засідання підтримали змінені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач під час судового засідання заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що в порушення ч.5 ст.106 КАС України, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують повноваження прокурора на підписання позовної заяви. Відповідач вважає, що у даному випадку прокурор не має повноважень на ведення справи від імені позивача та подання позову, у звязку з чим просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Суд заслухавши пояснення представника прокуратури та представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Луганськвантажтранс» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.12.2006 року за № 13821230000011957 (а.с. 6)

До Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач внесений 28.12.2006 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 34792034, про що видана довідка №50735 (а.с. 7)

Державне підприємство «Луганськвантажтранс» взято на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 09.01.2007 року, про що видана довідка №70/29-011.

Державне підприємство «Луганськвантажтранс» узгодило податкові зобов'язання з податку на прибуток, подавши до СДПІ податкові декларації, а саме:

- декларація №13213 від 22.12.2008 року;

- декларація №4753 від 12.05.2009 року;

- декларація з №15067 від 06.02.2009 року.

Також Державне підприємство «Луганськвантажтранс» узгодило податкові зобов'язання з податку на додану вартість, подавши до СДПІ податкові декларації, а саме:

- декларація з ПДВ №13108 від 22.12.2008 року;

- декларація з ПДВ №14258 від 20.01.2009 року;

- декларація з ПДВ №1773 від 20.02.2009 року;

- декларація з ПДВ №2429 від 18.03.2009 року;

- декларація з ПДВ №3226 від 16.04.2009 року;

- декларація з ПДВ №5224 від 19.05.2009 року;

- декларація з ПДВ №6693 від 19.06.2009 року;

- декларація з ПДВ №9000492070 від 20.07.2009 року;

- декларація з ПДВ №9000868870 від 19.08.2009 року;

- декларація з ПДВ №900115562 від 21.09.2009 року;

- декларація з ПДВ №9001362064 від 15.10.2009 року;

- декларація з ПДВ №9002203436 від 20.11.2009 року;

- декларація з ПДВ №9002203436 від 17.12.2009 року.

Також Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську за несвоєчасну сплату податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 ДП «Луганськвантажтранс» були нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням форми „Ш" № 0000268012/0 від 03.04.2009 року на суму 8000,00 грн. (а.с. 64);

- податковим повідомлення-рішенням форми „ПІ" № 0000698012/0 від 03.07.2009 року на суму 19806,72 грн. (а.с. 65);

- податковим повідомленням-рішенням форми „Ш" № 0000518012/0 від 28.05.2009 року на суму 19816,09 грн. (а.с. 66);

- податковим повідомленням-рішенням форми „Ш" № 0000208012/0 від 02.03.2009 року на суму 62706,32 грн. (а.с. 67);

- податковим повідомленням-рішенням форми „Ш" № 0000408012/0від 12.05.2009 року на суму 12385,80 грн. (а.с. 68);

- податковим повідомленням-рішенням форми „Ш" № 0000078012/0 від 07.02.2009 року на суму 1500,00 грн. (а.с. 69);

- податковим повідомленням-рішенням форми „Ш" № 0000868012/0 від 26.10.2009 року на суму 1490,03 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням форми „Ш" № 0000898012/0 від 21.12.2009 року на суму 257535,68 грн.

Відповідач зазначені податкові повідомлення-рішення отримав, про що свідчить підпис на корінцях податкових повідомленнях рішеннях, та до СДПІ не оскаржив.

Враховуючи наявність податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість, у відповідності до ст. 8 Закону №2181, рухоме майно і майнові права ДП «Луганськвантажтранс»" були передані у податкову заставу, термін дії якої до 06.08.20143 року, що підтверджується витягом №24820423 від 28.09.09 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. (а.с.15-16).

З метою погашення податкового боргу на юридичну адресу відповідача було направлено поштою першу податкову вимогу № 1/17 від 08.12.2003 року на суму 369041,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/3 від 10.01.2009 року податкового боргу на суму 730315,26 грн.

Станом на 03.02.2010 року за ДП «Луганськвантажтранс» рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2766 135,54 грн.

До теперішнього часу сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту пп.5.2.1. п.5 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України №2181, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 вказаного пункту.

Згідно п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 (далі Закон № 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти, календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п.п 5.4.1 .п. 5.4. узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Підпунктом 16.3.3. вказаної статі передбачено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Згідно п.п. 16.4.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні ” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Активами платника податків за змістом п.1.7 ст.1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. б) п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України №2181-111 до переліку активів, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу - це активи, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у розпорядженні або користуванні платника податків

У відповідності з п.11.1. ст.11 Закону України №2181-ІІІ - у випадку, якщо платник податків, який знаходиться в комунальної власності не погашає суму податкового боргу в строки, встановлені дійсним Законом, податковий орган здійснює заходи відносно продажу активів такого платника податків, які не входить до складу цілісного майнового комплексу, який забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2766 135,54 грн. у повному обсязі підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що прокурор не має повноважень на ведення справи від імені позивача та подання позову з огляду на наступне.

Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" закріплено, що прокуратура це державний контрольно-наглядовий орган, покликаний здійснювати нагляд за додержанням та правильним застосуванням законів на території України.

Згідно з п.2 ст. 121 Конституції України , частин 2, 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається: представництво інтересів громадян або держави в суді у випадку, визначених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності фізичних або юридичних осіб), що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч.2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.

Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів.

Так, відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прокурор правомірно та обґрунтовано звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду, з метою захисту економічних інтересів держави у сфері оподаткування.

З наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Прокурора м. Луганська інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську задовольнити повністю.

Звернути стягнення на активи Державного підприємства «Луганськвантажтранс» ( вул. Алчевське шосе, буд.6 м. Луганськ, код ЄДРПОУ 34792034) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2 766135,54 грн.( два мільйони сімсот шістдесят шість тисяч сто тридцять пять грн.. 54 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 16 лютого 2010 року.

СУДДЯ О.В. Ірметова