Постанова № 8046842, 03.02.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2010 року Справа № 2а-25797/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача: Нечипорук В.М. (довіреність № 34-03/1166 від 17.03.2009),

Харченко О.О. (довіреність № 34-03/2333 від 21.05.2009),

відповідача: Павлова С.М. (довіреність № 285 від 27.10.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області про зобовязання виконати припис, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2009 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області про зобовязання виконати припис від 10.06.2009 № 157, а саме: усунути порушення порядку застосування тарифів на послуги з теплопостачання шляхом повернення необґрунтовано нарахованої суми 19489,63 грн. споживачам шляхом проведення перерахунків плати за послуги.

У обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Держінспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 25.05.2009 по 03.06.2009 проведено перевірку КП «Біловодськтепло» з питання дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на послуги з теплопостачання. За результатами якої складено акт № 273 від 03.06.2009.

Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги ч.2, ч.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п.13, 15, 16 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955, п.27 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Необґрунтовано нарахована сума за період з 17.10.2007 по 11.04.2008 склала 19489,63 грн., у тому числі сплачено споживачами 19489,63 грн.

10.06.2009 відповідачу було предявлено припис № 157 з вимогою у місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на послуги з теплопостачання шляхом повернення необґрунтовано нарахованої суми 19489,63 грн. споживачам шляхом проведення перерахунків плати за послуги.

Відповідачем вищезазначений припис у судовому порядку не оскаржено, він є чинним та обовязковим до виконання.

Припис відповідачем до теперішнього часу не виконано, порушення державної дисципліни цін не усунуто.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Додатково до викладеного у позові зазначили, що до планової собівартості при визначенні тарифів включено: - прямі витрати, серед яких: прямі матеріальні витрати (паливо, електроенергія, водопостачання та водовідведення), оплата праці працівників основного виробництва за 6 місяців в опалювальний період та за 6 місяців в ремонтний період, інші матеріальні витрати (нарахування на соціальні заходи); - загальновиробничі витрати; - адміністративні витрати; - витрати із збуту теплової енергії.

Плановою перевіркою Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області встановлено, що КП «Біловодськтепло» у літній період 2008 року надавало послуги з ремонту систем опалення на замовлення та отримало додаткові доходи у розмірі 22,736 тис.грн. Вартість наданих послуг з ремонту систем опалення на замовлення була розрахована відповідачем самостійно. До розрахунку витрат були враховані витрати, які вже враховані у складі планових прямих витрат, загально виробничих витрат та адміністративних витрат на послуги, повязані з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням послуг з централізованого опалення при отриманні позитивних висновків Держінспекції.

В ході проведення перевірки, підприємством не заперечувався факт, що послуги з ремонту систем опалення на замовлення надавалися робітниками основного виробництва, оплата праці яких вже була врахована до розрахунків планових витрат, повязаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням послуг з централізованого опалення при отриманні позитивних висновків Держінспекції. В результаті чого, в ході проведення перевірки Держінспекцією за участю економіста відповідача було скориговано розмір планових витрат на послуги з теплопостачання, та на підставі скорегованих планових витрат розраховані обґрунтовані тарифи на послуги з теплопостачання для населення, бюджетних установ та інших споживачів. Розрахунки обґрунтованих тарифів на послуги з централізованого опалення для всіх груп споживачів підписані директором та економістом КП «Біловодськтепло». Необґрунтовано нарахована сума протягом опалювального періоду 2007-2008 років склала 19489,63 грн., у тому числі населенню 81,19 грн., бюджетним установам 18809,58 грн., іншим споживачам 598,86 грн.

Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що підприємство не могло передбачити укладення угоди про підрядні роботи, які виконувалися у серпні 2008 року. Висновок про обґрунтованість тарифів було складено з жовтня 2007 року по вересень 2008 року. Висновком Держінспекції нарахування було визнано обґрунтованими, тарифи всі були економічно обґрунтовані та затверджені. Також представник відповідача зазначив, що всі тарифи є одноставними, нарахування за теплову енергію проводяться тільки в опалювальний сезон. Тарифи не застосовуються з дня закінчення опалювального сезону та коригувати їх не можна. З жовтня було проведено перерахунок. Крім того, представник відповідача зауважив, що припис про усунення недоліків повинен був бути прийнятий одночасно з рішенням про вилучення сум економічних (штрафних) санкцій.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, повязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державним наглядом (контролем)є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.12 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст.8 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до ст.13 Закону України від 03.12.1990 № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Основними завданнями Державної інспекції з контролю за цінами є:

- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, субєктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках.

Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, субєктів господарювання обовязкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення субєктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзаца першого пункту 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.

Частиною 7 статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом пяти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис- це обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо субєкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, відповідно до частини 8 статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно із частиною 8 статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис, як письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, є обов`язковим для виконання у визначені строки, а право на звернення до суду з позовами про зобов`язання вчинити певні дії надано Державній інспекції з контролю за цінами в Луганській області підпунктом 12 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819.

03 червня 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області провела планову перевірку комунального підприємства «Біловодськтепло» щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати за послуги з теплопостачання за період з 01.07.2008 по 01.05.2009, за результатами якої складено акт № 273 (а.с.3-9).

Проведеною перевіркою встановлено, що в період з 17.10.2007 по 11.04.2008 підприємством допущено завищення вартості послуг з теплопостачання для населення, при застосуванні тарифів у розмірі 15,00 грн./кв.м., затвердженого рішенням виконавчого комітету Біловодської селищної ради від 30.11.2007 № 526 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, які надає комунальне підприємство «Біловодськтепло» та у розмірі 16,13 грн./кв.м. від 20.03.2008 б/н «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, які надає комунальне підприємство «Біловодськтепло», для бюджетних установ та інших споживачів, при застосуванні тарифів у розмірі 414,27 грн./Гкал., затвердженого рішенням Біловодської селищної ради від 12.10.2007 № 14/1 «Про погодження тарифів на послуги теплопостачання по ІІ-ій групі споживачів по КП «Біловодськтепло», від 30.11.2007 № 526 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, які надає комунальне підприємство «Біловодськтепло» та 485,83 грн./Гкал., затвердженого рішенням Біловодської селищної ради від 23.01.2008 № 17/11 «Про погодження тарифів на послуги теплопостачання по ІІ-ій групі споживачів (бюджетні організації) для КП «Біловодськтепло», від 20.03.2008 б/н «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, які надає комунальне підприємство «Біловодськтепло», за рахунок включення до розрахунку зазначених тарифів витрат на оплату праці працівникам та інших витрат, які вже враховані у розрахунку розмірів плати за послуги з ремонту систем опалення на замовлення, які самостійно додатково здійснюються КП «Біловодськтепло», чим були порушені вимоги ч.2, ч.3 ст.31 Закону України від 24.06.2004 № 1875 «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 13, 15, 16 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955, пункту 27 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Необґрунтовано нарахована сума в період з 17.10.2007 по 11.04.2008 склала 19489,63 грн., у тому числі сплачено споживачами 19489,63 грн.

У акті також зазначено, що згідно п.3 ст.31 Закону України від 24.06.2004 № 1875 «Про житлово-комунальні послуги» рекомендовано Біловодській селищній раді переглянути тарифи на житлово-комунальні послуги.

Акт № 273 від 03.06.2009 підписаний Хоружим М.В. - виконуючий обовязки директора КП «Біловодськтепло», Рачковською Н.В. головний бухгалтер, Волошиним А.М. економіст без зауважень.

У судовому засіданні представником відповідача також не заперечувався факт того, що підприємством дійсно включено до розрахунку тарифів витрати на оплату праці працівникам та інші витрати, які також було враховано у розрахунку розмірів плати за послуги з ремонту систем опалення на замовлення, які самостійно додатково здійснено КП «Біловодськтепло».

На підставі акта перевірки від 03.06.2009 № 243 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області 10.06.2009 складено припис № 157 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін (а.с.10), яким приписано КП «Біловодськтепло» в місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на послуги з теплопостачання, шляхом повернення необґрунтовано нарахованої суми споживачам перерахунками вартості послуг відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.31 Закону України від 24.06.2004 № 1875 «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 13, 15, 16 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 955, пункту 27 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

В місячний термін з моменту отримання припису повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області про вжиті заходи.

Зазначений припис 10.06.2009 направлено на адресу відповідача та отримано 15.06.2009 уповноваженою Рачковською, про що свідчить підпис на корінці поштового відправлення (а.с.11).

Враховуючи те, що відповідач припис Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 03 червня 2009 року № 157 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін у встановленому порядку не оскаржив, внаслідок чого він на момент розгляду справи є чинним та таким, що підлягає виконанню, та у добровільному порядку не виконав, позовні вимоги про зобовязання відповідача виконати припис від 10.06.2009 № 157 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області про зобовязання виконати припис задовольнити.

Зобовязати комунальне підприємство «Біловодськтепло» Біловодської районної ради Луганської області (92800, смт. Біловодськ, вул. Біливоди, 7, код 34895168) виконати вимоги припису Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 10.06.2009 № 157 щодо усунення порушень порядку застосування тарифів на послуги з теплопостачання шляхом повернення необґрунтовано нарахованої суми 19489,63 грн. споживачам шляхом проведення перерахунків плати за послуги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2010 року.

Суддя К.О. Пляшкова