Ухвала суду № 80467151, 15.03.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/760/19

1-в/317/109/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого судді: Нікітіна В.В.

при секретарі судового засідання Московкіній І.С.

за участю:

прокурора Узун В.К.

представника установи виконання покарань ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» Міністерства юстиції України в приміщенні Запорізького районного суду Запорізької області клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, засудженого вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.06.2018 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 місяців, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році»,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_2 про застосування щодо нього статті 3 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Клопотання засудженого обґрунтоване тим, що він підпадає під дію вказаного закону.

В судовому засіданні засуджений підтримав подане ним клопотання.

Представник адміністрації установи виконання покарань заперечив проти задоволення клопотання через його безпідставність.

Суд, вислухавши засудженого, враховуючи думку прокурора, яка вважала відсутніми підстави для задоволення поданого засудженим клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, прийшов до наступних висновків.

Порядок і умови застосування амністії в Україні регулюються законом України «Про застосування амністії в Україні» № 392/96-ВР від 01 жовтня 1996 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 вказаного закону амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього закону.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», яким встановлено як категорії осіб, до яких застосовується акт амністії, так і обмеження щодо її застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного закону, на яку посилається засуджений ОСОБА_2, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, що не є тяжкими та особливо тяжкими та не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 червня 2018 року ОСОБА_2 був засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 місяців.

Максимальна санкція, передбачена ч. 2 ст. 186 КК України становить 6 (шість) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.ч. 3 та 4 ст. 12 КК України злочин, за який передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, є тяжким злочином.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_2 засуджений за вчинення тяжкого злочину, до нього не може бути застосовано положення статті 3 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 85 КК України, Законами України «Про застосування амністії в Україні» та «Про амністію у 2016 році», суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього положень статті 3 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_2 – з дня отримання ним копії даної ухвали. Оскарження даної ухвали прокурором зупиняє її виконання.

Головуючий суддя В.В. Нікітін