Ухвала суду № 80460565, 14.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.03.2019Справа № 910/2961/19Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.

розглянувши матеріали

заяви Заступника Генерального прокурора

про вжиття заходів щодо забезпечення позову

у справі за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

до відповідача: Компанії «ХІЛТЕК ГРУП ЛТД»

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії «ХІЛТЕК ГРУП ЛТД» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якій просить:

- накласти арешт на земельні ділянки площами 1,4 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0101) і 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0102), розташовані на вул. Лісничій у Голосіївському районі міста Києва;

- заборонити Компанії «ХІЛТЕК ГРУП ЛТД» (республіка Сейшельські Острови, Глобал Гейтуей 8, Рю де ла Перл, Провіденс, Має) та іншим особам здійснювати будь-які дії з вищезазначеною земельною ділянкою, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.

В порядку частини 3 статті 140 Господарського процесуального кодексу України судом було викликано заявника для надання пояснень, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

13.03.2019 представником Генеральної прокуратури України у приміщенні Господарського суду міста Києва (зал судових засідань № 11) були надані пояснення стосовно необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що зафіксовано технічними засобами шляхом здійснення звукозапису.

Так, представник Генеральної прокуратури України підтримав доводи, викладені у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову. Пояснив, що вищезазначені земельні ділянки були предметом спору у кількох судових справах, неодноразово відчужувалися, за їхній рахунок формувалися статутні фонди юридичних осіб.

Вказав на те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11.01.2017 у справі № 752/2544/17, залишеним без змін постановою апеляційного суду міста Києва від 15.01.2018, спірну земельну ділянку було передано територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Разом з цим заявник зазначає, що після набрання рішенням у вказаній справі законної сили, спірна земельна ділянка була відчужена Компанії «ХІЛТЕК ГРУП ЛТД» та поділена на дві окремі земельні ділянки, площами 1,4 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0101) і 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0102).

У зв'язку з вищевикладеним, Заступником Генерального прокурора було подано позов до Компанії «ХІЛТЕК ГРУП ЛТД» про витребування майна одночасно з заявою про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

При цьому представником Генеральної прокуратури України зауважено, що обрані заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності відповідача, або порушувати прав інших осіб, а лише забезпечать додаткові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі відкриття провадження у справі та задоволення позовних вимог.

Розглянувши заяву Заступника Генерального прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи факт того, що спірні земельні ділянки неодноразово відчужувались незважаючи на наявність судових рішень, які набрали законної сили, суд приймає як обґрунтовані доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову буде накладення арешту на спірні земельні ділянки. Вжиття заходів до забезпечення позову у наведений спосіб забезпечить можливість виконання рішення суду в разі відкриття провадження у справі та задоволення позову. Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки спірне майно може бути відчужено відповідачем на користь третіх осіб або обтяжено додатковими зобов'язаннями.

При цьому судом також враховано, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 13.02.2018 на спірне майно вже було зареєстровано іпотечне обтяження (номер запису 26645699).

Водночас, заява Заступника Генерального прокурора в частині заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо укладення будь-яких правочинів стосовно відповідного нерухомого майна задоволенню не підлягає, зважаючи на невизначеність кола «інших осіб», а також враховуючи, що сам по собі факт накладення арешту на спірне майно унеможливлює укладення правочинів, наслідком яких є його відчуження, що, на думку суду, є достатніми заходами для запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення суду у разі розгляду справи по суті та задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, заява Заступника Генерального прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника Генерального прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на земельні ділянки площами 1,4 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0101) і 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:90:335:0102), розташовані на вул. Лісничій у Голосіївському районі міста Києва.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Дана ухвала має силу виконавчого документу відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

5. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 14.03.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку до 14.03.2022.

6. Стягувачем за даною ухвалою є - Генеральна прокуратура України (вулиця Різницька, 13/15, Київ, 01011; код: 00034051).

7. Боржником за даною ухвалою є - Компанія «ХІЛТЕК ГРУП ЛТД» (республіка Сейшельські Острови, Глобал Гейтуей 8, Рю де ла Перл, Провіденс, Має; особа не є резидентом України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.

Суддя І.В. Приходько