Рішення № 80452804, 07.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року справа № 2340/4828/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язання призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов’язати призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 06.08.2018.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 01.11.2018 отримав лист Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань призначення та перевірки перерахунків пенсій №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №61660/03-07 від 01.10.2018, яким йому відмовлено в призначенні пенсії за віком в 55 років згідно статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки мав достатній стаж роботи та проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю більше 4 років.

Відповідач проти позову заперечив. 31.01.2019 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до довідки №30 від 30.08.2018, виданої дочірнім підприємством Черкаське спеціалізоване управління №65 відкритого акціонерного товариства «Термоізоляція», позивач з 02.01.1990 по 01.12.1995 працював в Черкаському СУ-65 треста «Термоізоляція», розташованому в м. Черкаси. Тому зазначений період не може бути врахований як час постійного проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки відповідно до розпорядження №17-р від 30.08.2018 м. Черкаси до такої зони не відносяться, а факт лише реєстрації місця проживання позивача в с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області не надає позивачу права на отримання пенсії по віку на пільгових умовах.

Щодо акта депутата Вільховецької сільської ради від 23.11.2018 та свідчень громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зазначив, що до уваги можуть братись лише покази свідків, допитаних в судовому засіданні відповідно до вимог ОСОБА_8 адміністративного судочинства України.

Щодо наданих позивачем довідки комунального некомерційного підприємства «Звенигородський центр первинної медико-санітарної допомоги» Звенигородської районної ради Вільховецька амбулаторія від 23.11.2018 та 30.11.2018, свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_9, атестат ОСОБА_10, свідоцтва про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_10, свідоцтва про закінчення ОСОБА_11 у 2000 році загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Вільховець, довідок Вільховецького навчально-виховного комплексу «ДНЗ-загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів імені Героя України ОСОБА_12» №69 та №70 від 27.11.2018, зазначив, що зазначені документи засвідчують інші юридичні факти і жодним чином не підтверджують постійного проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 07.02.2019 без повідомлення учасників справи.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований з 20.09.1990 в с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, що підтверджується копією паспорта серії НС №728050 та довідками Вільховецької сільської ради №2058 від 29.11.2018 та №1315 від 26.07.2018.

Згідно копії посвідчення серії В-П №390864, виданого 22.02.1999, позивач є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).

Згідно довідки Вільховецької сільської ради Звенигородського району Черкаської області №1315 від 06.07.2018 позивач з 12.11.1983 по 12.11.1988 та з 20.09.1990 по теперішній час проживає на території с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області.

Згідно довідки №30 від 30.08.2018 позивач працював з 02.01.1990 по 01.12.1995 в Черкаському СУ-65 треста «Термоізоляція», розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Енгельса, 261.

Позивач 06.08.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідач листом №61660/03-07 від 01.10.2018 повідомив позивача, що з 02.01.1990 по 01.12.1995 позивач працював в Черкаському С-65 треста «Термоізоляція», розташованому в м. Черкаси, яке не відноситься до 4-ї зони посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, позивач не має достатнього періоду проживання чи роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю, тому підстави для призначення йому пенсії за віком в 55 років згідно статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.

Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Згідно статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі Закон України №796) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно частини 1 статті 65 Закону України №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №551 від 11.07.2018 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян. (далі – Порядок №551).

Згідно пункту 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Таким чином, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 55 Закону України №796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно статті 55 Закону України №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, особам які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсійний вік знижується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Порядок №22-1).

Згідно абзацу 10 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Таким чином, документом, який підтверджує статус громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Згідно посвідчення серії В-П №390864, виданого 22.02.1999, позивач є громадянином, який постійно проживав або постійно працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4.

Відповідно до довідок виконавчого комітету Вільховецької сільської ради Звенигородського району Черкаської області №1315 від 06.07.2018 та №2058 від 29.11.2018 позивач проживав на території Вільховецької сільської ради Звенигородського району Черкаської області з 17.12.1983 по 12.11.1988 та з 20.09.1990 по теперішній час. Таким чином, станом на 01.01.1993 позивач прожив на території Вільховецької сільської ради Звенигородського району Черкаської області більше чотирьох років.

Враховуючи викладене, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії 06.08.2018, відтак пенсія позивачу має бути призначена саме з цієї дати.

Надані позивачем свідчення громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до вимог ОСОБА_8 адміністративного судочинства України свідок має може бути допитаний в судовому засіданні, подача письмових показань свідків ОСОБА_8 не передбачена. Відтак, вказані свідчення не є допустимими доказами.

Суд відхиляє посилання відповідача на ту обставину, що позивач працював в Черкаському С-65 треста «Термоізоляція», розташованого в м. Черкаси, оскільки вказана обставина не спростовує факту проживання позивача в с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області та наявності у позивача статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Згідно частини 2 статті 77 ОСОБА_8 адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач не довів відсутності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 ОСОБА_8 адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього ОСОБА_8, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 704 грн. 80 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (пров. Довженка, 4, с. Вільховець, Звенигородський район, Черкаська область, 20260, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) щодо відмови ОСОБА_1 (пров. Довженка, 4, с. Вільховець, Звенигородський район, Черкаська область, 20260, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (пров. Довженка, 4, с. Вільховець, Звенигородський район, Черкаська область, 20260, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 06.08.2018.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (пров. Довженка, 4, с. Вільховець, Звенигородський район, Черкаська область, 20260, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя А.В. Руденко