Рішення № 80452014, 14.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Справа № 280/5382/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71504) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2018 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач або Управління) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач або ФОП ОСОБА_1В.), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації міні-ринку «Райдужний», розташованого за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Козацька, (в районі будинку №16) відповідача, шляхом зобов’язання відповідача повністю зупинити експлуатацію кіосків (павільйонів) за вказаною адресою, окрім робіт, пов’язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.

В обґрунтування позову Управління посилається на те, що проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що об'єкт відповідача - територія міні-ринку «Райдужний» за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Козацька (біля житлового будинку №16) експлуатується з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. За результатами перевірки складено Акт від 29.11.2018 №45. Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч. 7 ст. 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Судове засідання призначено на 14.01.2019 з викликом (повідомленням) сторін.

14.01.2019 від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№1666) про відкладення судового засідання.

У судове засідання представники сторін не прибули.

Ухвалою суду від 14.01.2019 судове засідання відкладалось до 14.02.2019.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте в клопотанні від 14.01.2019 просив суд розглядати справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Надіслана на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 поштова кореспонденція, з повістками про виклик, двічі повернулась без вручення з відміткою поштового відділення зв’язку: «За незапитом».

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 126 КАС України суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань у справі.

Частиною 1 ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 13-ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області у період з 28 листопада по 29 листопада 2018 року було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1, за наслідками якої було складено акт № 45 від 29.11.2018 року (а.с. 25-30).

В ході перевірки позивачем встановлено, що об'єкт відповідача - територія міні-ринку «Райдужний» за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Козацька (біля житлового будинку №16) експлуатується з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- не забезпечено обладнання магазинів, павільйонів, груп кіосків, груп контейнерів, у яких зберігаються товарно-матеріальні цінності, приміщення адміністративного призначення ринку системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4, 6 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки на ринках України», затверджених наказом МВС України від 06.06.2017 № 470, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 р. за N 795/30663, речові ринки, ринки з продажу сільськогосподарських продуктів, промислових товарів, групи кіосків, магазини, павільйони та приміщення адміністративного призначення обладнуються системою протипожежного захисту.

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що загрожує здоров'ю і життю людей.

- не забезпечено ширину воріт в'їзду на територію міні-ринку не менше 4,5 метрів.

Відповідно до пункту 8 розділу III «Правил пожежної безпеки на ринках України», затверджених наказом МВС України від 06.06.2017 № 470, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 р. за N 795/30663, ширина воріт установлюється залежно від найбільшої ширини автомобілів, що обслуговують ринок, плюс 1,5 м, але не менше 4,5 м. Зменшення ширини воріт не допускається.

Зменшення ширини воріт може ускладнити проїзд пожежного підрозділу до місця пожежі, що може призвести до більш значних наслідків. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її гасіння, що загрожує здоров'ю і життю людей.

- не проведено технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.01.2018 № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

Відповідно до вимог пункту 11 розділу III «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.01.2018 № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 р. за № 225/31677, особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, зобов'язана організувати технічне обслуговування вогнегасників після закінчення гарантійного терміну експлуатації, передбаченого експлуатаційною документацією виробника.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об'єкта до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. Не проведення своєчасного обслуговування вогнегасників може привести до не спрацювання їх в разі використання, що сприятиме розповсюдженню пожежі, яка створює загрозу для життя та здоров'я людей.

- не забезпечено виконання замірів опору ізоляції та не перевірено спрацювання приладів захисту електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитися 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені Правилами технічної експлуатації.

Для попередження короткого замикання в електрообладнанні потрібно проводити заміри опору ізоляції та перевіряти спрацювання приладів захисту електроустановок від короткого замикання. За відсутності виконання цих вимог є ризик загорання ізоляції проводів та короткого замикання, що є загрозою для життя людини.

- відсутня та не погоджена з ДСНС схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток.

Відповідно до вимог пункту 1 розділу III «Правил пожежної безпеки на ринках України», затверджених наказом МВС України від 06.06.2017 № 470, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 р. за N 795/30663, на кожний ринок (крім критих) незалежно від площі відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України розроблюється й узгоджується з ДСНС схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток тощо, яка має відображати:

загальну площу території ринку;

кількість будівель, магазинів, павільйонів, кіосків, палаток, контейнерів, камер схову та торговельних місць із зазначенням їх розмірів у плані; місця розташування автостоянок транспорту; наявність та кількість первинних засобів пожежогасіння; ширину проходів (проїздів) між торговельними рядами, інші необхідні розміри;

місця розміщення пожежних гідрантів та відстані від них до ринку, кількість в'їздів на територію;

інформацію щодо обладнання приміщень (торговельних місць) системами протипожежного захисту.

Відсутність погодженої схеми загрожує хаотичним розміщенням будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток, зменшенням протипожежних відстаней та проходів між ними, що при виникненні пожежі вплине на швидкість розповсюдження вогню та може призвести до травмування та загибелі людей.

- не встановлено біля місця розташування пожежного гідранту покажчик з нанесенням на нього літерного індексу ПГ, цифрового значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметру трубопроводу в міліметрах, зазначення виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

Відповідно до вимог підпункту 9 пункт 2.1 глави 2 Розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

В разі пожежі відсутність відповідних покажчиків унеможливлює рятувальним підрозділам швидке знаходження пожежного гідранту та якнайшвидше гасіння пожежі, що загрожує розповсюдженням пожежі на значну територію та становить загрозу життю та здоров'ю людей.

Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування пожежного гідранту №204 на тиск та витрату води з оформленням акту.

Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.

В разі не проведення перевірки працездатності пожежного гідранта велика імовірність несправності даного пожежного гідранта, що може призвести до скорочення оперативності дій пожежно-рятувальних підрозділів, через недостатнього тиску або взагалі відсутності води для гасіння пожежі, що створює загрозу для здоров'я та життя людей.

- не забезпечено безперешкодний під'їзд для забору води пожежними автомобілями до пожежного гідранту №204 (фактично встановлено металевий нез'ємний паркан).

Відповідну до вимог пункту 2.1 глави 2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Пожежні гідранти є складовою частиною системи зовнішнього водяного пожежогасіння. Використовуються для локалізації і ліквідації пожеж. Відсутній доступ до пожежного гідранту не дає змоги рятувальним підрозділам встановити автомобіль на вододжерело, що значно збільшить час ліквідації та локалізації пожежі, що створює загрозу для здоров'я та життя людей.

- в кіосках (павільйонах) допускається опорядження (облицювання) підвісної стелі будівельними матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність).

Відповідно до вимог пунктів 2, 3 глави 2 розділу V «Правил пожежної безпеки на ринках України», затверджених наказом МВС України від 06.06.2017 № 470, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 р. за N 795/30663, забороняється виготовляти кіоски (павільйони) із легкозаймистих, з високою димоутворювальною здатністю, надзвичайно небезпечних та високонебезпечних за токсичністю продуктів горіння матеріалів. Показники пожежної небезпеки матеріалів внутрішнього опорядження, підлоги павільйонів, а також кіосків, призначених для розміщення всередині будівель, мають бути не вище ніж Г1, Г2, В1, В2, ТІ, Т2, Д1, Д2. Зміна показників у бік погіршення неприпустима.

Облицювання кіосків (павільйонів) горючими матеріалами під час пожежі сприяє зростанню швидкості розповсюдження вогню, а також виділенню токсичних продуктів горіння, що в свою чергу несе загрозу для здоров'я і життя людей.

- лінії живлення до всіх побутових кондиціонерів не забезпечено автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії.

Відповідно до вимог пункту 2.26 глави 2 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Відсутність автономних пристроїв електричного захисту побутових кондиціонерів в разі аварійного режиму роботи, становить велику загрозу виникнення пожежі від короткого замкнення електромережі в одному із побутових кондиціонерів, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.

- керівник об'єкту не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, для проведення первинного, повторного та позапланових інструктажів з працівниками.

Відповідно до вимог пункту 16 ПКМУ №444 від 26 червня 2013р. «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Не проведення інструктажу позбавляє персонал знань про безпеку при поводженні і використанні обладнання та речовини, що використовуються в господарчій діяльності, алгоритм дій в разі виникнення надзвичайної ситуації, порядок використання первинних засобів пожежогасіння, що може призвести до паніки під час виникненні пожежі та ускладнення евакуації, що в свою чергу створює загрозу для життя та здоров'я людей.

- не забезпечено обслуговуючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

Відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VI «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Для ефективної та швидкої евакуації людей із задимлених приміщень обслуговуючий персонал забезпечується засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. Відсутність засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі загрожує отруєнням чадним газом.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України № 661 від 12.11.2018 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, та являються:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

- відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

- проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч. 7 ст. 7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров’ю людей, орган ДСНС зобов’язаний скласти припис за допомогою якого зобов’язати підконтрольний об’єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням виявлених в ході проведення перевірки порушень, подальша експлуатація території міні-ринку «Райдужний» за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Козацька (біля житлового будинку №16), без усунення виявлених порушень, створює реальну небезпеку для життя та здоров’я співробітників та відвідувачів, що є підставою для заборони його експлуатації.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації територія міні-ринку «Райдужний» за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Козацька (біля житлового будинку №16), а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71504) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації міні-ринку «Райдужний», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Козацька (в районі будинку №16) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, шляхом зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 71504) повністю зупинити експлуатацію кіосків (павільйонів) за вказаною адресою, окрім робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки, проведеної Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль