Ухвала суду № 80451604, 13.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4995/19

Провадження № 1-кс/520/3124/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області Омельченко З.В., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Русу А.Л. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000240 від 11.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 11.03.2019, близько 09:25 годині, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», д/з НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-0501 "Об`їзд м. Одеса" з боку смт. Авангард в напрямку с. Сухий Лиман в Овідіопольському районі Одеської області. Здійснюючи рух поблизу повороту до садового товариства «Автомобілст», водій ОСОБА_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перетинав проїзну частину автодороги зліва направо за ходом руху автомобіля «Mitsubishi Lancer», д/з НОМЕР_1 . В результаті ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

11.03.2019 під час огляду місця дорожньо-транспортної події вилучено автомобіль «Mitsubishi Lancer», д/з НОМЕР_1 , який визнано речовим доказом в кримінальному провадженні та спрямовано на майданчик тимчасового збереження транспортних засобів, розташований за адресою: Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Одеська, 10.

11.03.2019 відомості про вказану дорожньо-транспортну подію, тобто про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000000240, та по вказаному кримінальному провадженню розпочате досудове розслідування.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням обґрунтовуючи його тим, що автомобіль має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, його арешт потрібен для позбавлення власників (володільців) можливості відчужувати вказане майно, щоб в ході подальшого розслідування мати можливість його огляду і направлення за місцем проведення комплексного дослідження. Доки до транспортного засобу є доступ сторонніх осіб та він буде перебувати у володінні осіб, які зацікавлені в кінцевому рішенні по кримінальному провадженню, існує реальна загроза відчуження, зміни або знищення вказаного майна, його втрата може слугувати втратою доказової бази по провадженню.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились. Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: «Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів».

Так, слідчим суддею встановлено, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки транспортний засіб міг зберегти на собі сліди вчиненого зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження майна.

Викладене підтверджується постановою про залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 11.03.2019 року, яка долучена до матеріалів клопотання, та згідно якої автомобіль «Mitsubishi Lancer», д/з НОМЕР_1 , визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12019160000000240 від 11.03.2019 року.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речового доказу.

Крім того, не накладення арешту на майно може призвести до його знищення або приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереженні, а також для забезпечення, в подальшому, проведення необхідних експертних досліджень та слідчих дій з вказаним транспортним засобом, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Також, враховуючи те, що існує ризик зміни або знищення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майно, з метою запобігання вищевказаному ризику.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області Омельченко З.В., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Русу А.Л. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160000000240 від 11.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «Mitsubishi Lancer», д/з НОМЕР_1 , 2007 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , з позбавленням права розпорядження та користування зазначеним майном, та з подальшим його утриманням, в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області Омельченко З.В..

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.