
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4872/18
Провадження № 2-о/552/3/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.03.2019 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді – Турченко Т.В.
При секретарі - Силка І.О.
За участю адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, ведення спільного побуту, бюджету та господарства, -
В С Т А Н О В И В :
27 серпня 2018 року заявник ОСОБА_3 звернувся в суд з заявою до зацікавленої особи ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, ведення спільного побуту, бюджету та господарства. Заяву обгрунтовував тим, що в період з 31.10.1998 року по 30.04.2013 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає періодично то з ним, то з ОСОБА_4 Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 21.02.2013 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.01.2013 року до досягнення дитиною повноліття. На підставі вищевказаного рішення було видано виконавчий лист. З 01.01.2014 року він з ОСОБА_4 відновили стосунки та почали знову проживати однією сім’єю, як чоловік та жінка без шлюбу за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_4 звернулася із заявою до Київського ВДВС Полтавського МУЮ про повернення без подальшого виконання виконавчого листа. 26.08.2015 року виконавчий лист було повернуто стягувачу, про що виконавцем винесено відповідну постанову, хоча аліменти з нього продовжували відраховувати до 01.02.2016 року. З 10.01.2017 року він з ОСОБА_4 припинили як подружні відносини, так і ведення спільного господарства, та в подальшому проживали окремо. 23.03.2017 року ОСОБА_4 звернулася до державного виконавця із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, в якій просила поновити стягнення з 21.08.2015 року, тобто навіть з того періоду в який вони разом проживали, вели спільне господарство. Всі свої доходи він віддавав на потреби сім’ї: на харчування, одяг, медичне обслуговування, навчання, розвиток дитини, сплату комунальних платежів, розваги, а також ремонт квартири, придбання меблів та побутової техніки. 08.08.2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на дохід боржника. Пунктом 2 Постанови передбачено проводити утримання з його доходів у розмірі 50% до погашення заборгованості, яку рахувати з 21.08.2015 року. Таким чином, державним виконавцем було прийнято рішення проводити відрахування навіть за той період, коли він усі свої доходи віддавав на потреби сім’ї. Для проведення перерахунку боргу зі сплати аліментів необхідно встановити факт проживання як чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного побуту, бюджету та господарства з 01.01.2014 року по 01.01.2017 року. Просив суд встановити факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім»єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного побуту, бюджету та господарства з 01.01.2014 року по 10.01.2017 року. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судового збору 704 грн. 80 коп., та витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду від 28.08.2018 року відкрито окреме провадження по справі.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_1 заяву підтримали та просили її задовольнити в повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечували. Вважають її безпідставною та такою, що до задоволення не підлягає.
Представник Київського ВДВС Полтавського ГТУЮ у Полтавській області не з»явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце слухання справи.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника Київського ВДВС Полтавського ГТУЮ у Полтавській області.
Суд, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_6, представника заявника адвоката ОСОБА_1, заінтересовану особу ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_2, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що в період з 31.10.1998 року по 30.04.2013 року ОСОБА_7 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8, том 1).
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 21.02.2013 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.01.2013 року до досягнення повноліття.
На підставі вищевказаного рішення було видано виконавчий лист (а.с.9, том 1). Згідно даного виконавчого листа з заявника на користь зацікавленої особи на утримання сина відраховувались аліменти.
В судовому засіданні встановлено і дану обставину не заперечували сторони по справі, що з 01.01.2014 року ОСОБА_3 з ОСОБА_4 відновили стосунки та почали знову проживати однією сім’єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вести спільне господарство та мали спільний бюджет за адресою: АДРЕСА_2.
Також в судовому засіданні сторони не заперечували, що проживали разом без реєстрації шлюбу до 10 січня 2017 року.
Саме тому що сторони проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, 21 серпня 2015 року ОСОБА_4 звернулася з заявою до В.О. начальника Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_8 про повернення без подальшого виконання виконавчого листа (а.с.12, том 1).
Постановою державного виконавця від 26.08.2015 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.13, том 1).
Крім того, матеріалами справи досить повно підтверджується, що ОСОБА_3 здійснював в квартирі АДРЕСА_3 ремонтні роботи, що підтверджується квитанціями, товарними чеками, накладними-вимогами (а.с.19-21, том 1), придбав на потреби сім»ї пральну машину (а.с.22, том 1), утримував сім»ю коштами, що підтверджується роздруківками по картковому рахунку (а.с.23-26, 180-191, том 1), сплачував комунальні платежі, послуги зв»язку, послуги Воля-Кабель (а.с.27-46, том 1, а.с.8-9 том 2), (а.с.54-96 том 1), (102-133 том 1), придбавав для потреб сім»ї миючі засоби (а.с.48-49, том 1), сплачував за навчання дитини (а.с.50-51, том 1), його лікування (а.с.98 том 1), перераховував кошти дружині ОСОБА_4 (а.с.97, 99,101 том 1), придбавав для неї чобітки (а.с.230-231 том 1) та залізничі квитки (а.с.4-7, том 2).
Факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується копіями фотографій (а.с.176-179 том 1, а.с.10-12 том 2), показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») склад сім'ї складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з відповідною особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства з суб'єктом права на пільги, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Питання про визнання членом сім'ї інших осіб (крім подружжя, дітей, батьків) вирішуються відповідними органами і організаціями, а у спірних випадках - судами загальної юрисдикції, які з'ясовують характер відносин з відповідною особою при розгляді кожної конкретної справи.
Європейський суд з прав людини у справі «Джонсон протии Ірландії» встановив, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд з прав людини зробив висновок, що вони складають сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 01.01.2014 року по 10.01.2017 року спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, тобто проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
За таких обставини суд вважає, що заява ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2014 року по 10.01.2017 року підлягає задоволенню. Даний факт встановлений судом для проведення перерахунку боргу зі сплати аліментів ОСОБА_3.
Судом не приймаються до уваги пояснення ОСОБА_4 та вважаються її способом захисту проте, що вона хоча і проживала разом з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3, але спільного господарства з ним не вела, бюджету та спільного побуту вони не мали, так як квартиру він винаймав у її мами, ремонт та встановлення меблів оплачувала вона та її батьки, оскільки дані твердження суперечать зібраним по справі письмовим доказам, показанням свідків, трудовою книжкою зацікавленої особи (а.с.212-214, том 1) і тій обставині, що ОСОБА_4 в судовому засіданні сама не заперечувала факт спільного проживання з ОСОБА_3 в означений період.
Оскільки заява підлягає задоволенню в повному обсязі, то з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відповідності до статті 141 ЦПК України необхідно стягнути понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3-13, 141, 263, 264, 273, 293, 315 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Заяву задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім»єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного побуту, бюджету та господарства з 01.01.2014 року по 10.01.2017 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судового збору 704 грн. 80 коп. та витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом 30 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий Т.В.Турченко
Судове рішення № 80444931, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 07.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 552/4872/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: