Рішення № 80442783, 25.02.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2258/18

Провадження № 2/352/264/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

за участю секретаря судового засідання Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Тисменицької РДА в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Тисменицької РДА Івано-Франківської області звернувся в суд в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1до відповідача про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги обґрунтовувані тим, до служби у справах дітей звернулася Колодіївська сільська рада з повідомленням про невиконання батьківських обов’язків ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_1. Комісією з питань захисту прав дитини Тисменицької районної державної адміністрації розглянуто матеріали щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно її дочки ОСОБА_3.Дитина народилася від шлюбу відповідача з ОСОБА_4, який помер 12.12.2015 року. Відповідач та її дочка проживають у ІНФОРМАЦІЯ_2, де зареєстрована неповнолітня ОСОБА_1, відповідач проживає без реєстрації. ОСОБА_2 проживає у селі Колодіївка з часу одруження; за час проживання проявила себе з негативної сторони, після смерті чоловіка залишилася проживати з дочкою у свекрухи ОСОБА_5. Зі слів свекрухи мало приділяє уваги вихованню дочки, часто випиває і скандалить у хаті. Дитина проживає у незадовольних умовах. Відповідач дочкою не цікавиться, не бере участі у її вихованні та матеріальному утриманні. Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини Тисменицької РДА від 30.10.2019 року № 13-18/02-20 комісія вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача щодо її неповнолітньої дитини.

Представник органу опіки та піклування Тисменицької РДА в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала з підстав, зазначених у наданому суду відзиві на позовта суду пояснила, що вона любить свою дитину, доглядає за нею. З моменту її одруження, тобто з 2003 року і по сьогоднішній день, вона разом зі своєю дочкою проживає у будину свекрухи, ОСОБА_5 Однак, після смерті чоловіка, яка настала 18.12.2015 року, остання постійно виганяє її з хати, створює такі умови, щоб вони з дочкою змушені були піти геть. Холодильник, який вони купили за спільні кошти їхньої сім’ї та свекрухи, вона закрила у своїй кімнаті, в результаті чого вона не може приготувати їжу, не дозволяє їй користуватися плитою, та закрила підвал, де вона зберігає картоплю. Дитина є підлітком, цей період є нелегким у вихованні, і вона забороняє їй довго гуляти на вулиці, проте свекруха завжди стає на захист дитини, все їй дозволяє, таким чином отримує її прихильність. У її відсутності настроює дитину проти неї. Вважає, що ті непорозуміння, які деколи виникають між нею і дитиною є притаманними для її віку, але відносини у них хороші. У заяві до Колодіївської сільської ради від 05.09.2018 року свекруха просить виселити її за межі села, та переселити у с.Стриганці, звідки вона родом. Вважає, що виселення її із займаного приміщення і є справжньою метою, задля якої потрібно позбавити її батьківських прав щодо дитини. Висновок служби у справах дітей про доцільність позбавлення її батьківських прав є однобічним та передчасним, оскільки базується лише на неперевірених обставинах, вказаних її свекрухою. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою і лише тоді, коли виправити поведінку батьків неможливо. Просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача підтримала пояснення відповідача та просила відмовити у задоволенні позову.

12.11.2018 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі.

28.11.2018 року судом постановлено ухвалу про призначення справи до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, допитавши свідків, опитавши неповнолітню ОСОБА_1, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення і відзиви на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5, 12, 13, 81, 82, 262 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що до служби у справах дітей звернулася Колодіївська сільська рада з повідомленням про невиконання батьківських обов’язків ОСОБА_2 відносно дочки ОСОБА_1. Комісією з питань захисту прав дитини Тисменицької районної державної адміністрації розглянуто матеріали щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно її дочки ОСОБА_3.Дитина народилася від шлюбу відповідача з ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-НМ № 069696. Згідно копії свідоцтва про смерть від 14.12.2015 року останній помер 12.12.2015 року (а.с.8).

Довідкою про склад сім’ї, яка видана Колодіївською сільською радою 17.09.2018 року № 459 встановлено, що відповідач та її дочка проживають у ІНФОРМАЦІЯ_2, де зареєстрована неповнолітня ОСОБА_1, відповідач проживає без реєстрації.

Згідно характеристики Колодіївської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 17.09.2018 року № 461, ОСОБА_2 проживає у селі Колодіївка з часу одруження; за час проживання проявила себе з негативної сторони, після смерті чоловіка залишилася проживати з дочкою у свекрухи ОСОБА_5. Зі слів свекрухи мало приділяє уваги вихованню дочки, часто випиває і скандалить у хаті, авторитетом у селі не користується.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 12.09.2018 року, дитина проживає у незадовільних умовах. Відповідач дочкою не цікавиться, не бере участі у її вихованні та матеріальному утриманні.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Допитані в судовому засіданні свідки, повідомили суду наступне.

ОСОБА_6 повідомила, що держава виділяє гроші на утримання дочки ОСОБА_3, гроші надходять на банківську карточку, яка є у відповідача і остання повністю розпоряджається цими коштами на власний розсуд та їх витрачає лише на себе. Відповідач зловживає алкоголем. Чула, як остання говорила дитині, що живе з нею заради карточки. Дочка важко захворіла і лежала у онкодиспансері у відділі онкогематологія. Проте дитині гроші на лікування не дала, говорила, що вона так і помре з таким діагнозом. Дитина вічно гряза, голодна. Відповідач ціле літо пила, в стані алкогольного сп’яніння погрожувала дитині, що йде вішатися, травитися таблетками.

ОСОБА_7 повідомила, що працює медичною сестрою у онкодиспансері та є сусідкою відповідача. Ствердила, що остання за дитиною не дивиться. ОСОБА_8 дають гроші сусіди, хресні батьки, одягають також чужі люди. В хаті антисанітарія, посуд стоїть тижнями не митий, їсти не варить. До дитини у лікарню не приходила. Голова Колодіївської сільської ради приходив розмовляти з відповідачем про її поведінку, проте остання тікає від нього.

ОСОБА_9 повідомила, що відповідач зовсім за дитиною не доглядає. Їй допомагають сусіди, хресні батьки. Умов для нормального проживання дитині не створила, немає місця для сну, де готувати уроки. Коли дочка була хвора, відповідач коштів на аналізи та лікування не давала. В хаті антисанітарія. Вдома не буває по 3-4 дні. Остання зловживає спиртними напоями вже 2-3 роки. Коди дочка забрала у відповідача банківську картку, остання подзвонила у банк і попросила, щоб її заблокували, оскільки вона її втратила.

Згідно з міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя.

Зокрема, відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_8 виповнилось повних 14 років, з урахуванням думки сторін, суд прийшов до висновку про допит неповнолітньої дитини, оскільки в силу вимог СК, неповнолітній має право висловити свою думку стосовно даного спору.

В силу ст. 232 ЦПК України була опитана неповнолітня дитина, дочка ОСОБА_3, за участю відповідача, її матері, і представника органу опіки та піклування, та суду повідомила, що їй відомо яка справа розглядається. Її мати отримує кошти на неї, які надходять на банківську картку. Мама ці кошти витрачає лише на себе, по декілька днів не приходить до дому, рідко купляє продукти харчування, навчатися не допомагає, на батьківські збори не приходить. Вона сама пере собі речі та дбає про себе. Коли лежала у лікарні, відповідач приходила до неї лише один раз, проте ліків так і не купила. Їй відомо, що мама взяла кредити у банках, і за гроші, які надходять на банківську картку, їх погашає. Лякає її наркоманами, і сама дуже п’є. Мамин друг, коли прийшов до них у гості, чіплявся та неї та порвав їх куртку. Чи любить свою маму відповісти не змогла. Просила позбавити батьківських прав її матір.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 СК України суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Допитавши свідків та заслухавши думку неповнолітнього дитини, суд приходить до висновку, що між дитиною та її мамою склались недоброзичливі відносини.

В силу ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки і піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З представленого висновку органу опіки і піклування Тисменицької районної державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 4,5) убачається, що на комісії розглядалось питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 і констатовано, що є за доцільне позбавити батьківських прав відповідача щодо її неповнолітньої дитини. Крім того, з пояснень представника позивача встановлено, що відповідач на засідання даної комісії не з’являлася двічі.

Статтею 17 Закону України «про виконання рішень та застування практики Європейського суду з прав людини» (з подальшими змінами і доповненнями) передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає посилання на Конвенцію та практику суду.

Так, ЄСПЛ у рішенні «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення від 18 грудня 2008 року п. 49 суд також повторює, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань, щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні врахувати, що розірвання сімейних зв’язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має прикріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Крім того, при вирішенні даного спору суд бере до уваги і те, що поведінка відповідача щодо її неповнолітньої дитини, з моменту порушення питання про позбавлення її батьківських прав, в досудовому порядку і до вирішення справи в суді, в кращу сторону не змінилася, натомість стала ще більш зухвалішою, протиправною та байдужішею до долі своєї дитини.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є підставними і обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки позбавлення батьківських прав відповідача повністю відповідає інтересам неповнолітньої дитини.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 164, 165, 166 СК України та керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Органу опіки та піклування Тисменицької РДА в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про народження № 4 від 18 листопада 2004 року виконавчого комітету Колодіївської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: орган опіки та піклування Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, вул. Галицька, 17, м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, поштовий індекс 77401, код ЄДРПОУ 20563188.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, Iвано-Франківська область, поштовий індекс 77435.

Повний текст рішення складено 07 березня 2019 року.

Головуючий Струтинський Р.Р.