Рішення № 80436682, 26.02.2019, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/3312/18

Провадження № 2/675/186/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2019 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Сопронюк С.Л., учасників справи:

позивача: не з’явився,

відповідач: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (по тексту – ОСОБА_1А.) звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовною заявою до Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 05.01.2015 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 05.01.2015 року помер спадкодавець - ОСОБА_2, яка на момент своєї смерті проживала сама в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вказує, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до спадкового майна увійшов будинок в с. Радошівка по вул. Матросова, 64, на яке претендує як спадкоємець за заповітом, однак пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для її прийняття.

Вказує і те, що у встановлений законодавством шестимісячний строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини у зв’язку з тим, що не знав про наявність заповіту.

Також в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою вказує на ту обставину, що з моменту відкриття спадщини посадові особи органу місцевого самоврядування, які посвідчили заповіт жодним чином не повідомляли про його наявність. На думку позивача, дана обставина є об’єктивною, що не залежала від його волі, а відтак і перешкодила прийняти спадщину у встановлені строки.

У судове засідання 26.02.2019 року позивач не з’явився, однак останнім подано письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав письмову заяву, в якій просить справу розглянути за відсутності уповноваженого представника.

З огляду на письмові заяви учасників справи, неявку усіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наданих письмових матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.01.2015 року померла ОСОБА_2, про що внесено актовий запис про смерть №1 від 06.01.2015 року (свідоцтво про смерть серії І-БВ №244483), яка згідно довідки Радошівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 2261 від 10.12.2018 року до дня смерті проживала і була зареєстрована одна ІНФОРМАЦІЯ_2.

Разом з тим, як встановлено судом позивач у справі є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом.

Так, згідно заповіту ОСОБА_2 від 05.03.2002 року, остання зробила заповідальне розпорядження, що все майно, де б воно не було і з чого воно не складалося і взагалі все те, що належить їй на день смерті і на те, що за законом має право заповідає ОСОБА_1, зареєстровано в реєстрі за №60.

Згідно повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_3 Ізяславського районного нотаріального округу Хмельницької області від 18.12.2018 року №696/01-16 ОСОБА_1 пропустив визначений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Згідно відомостей Ізяславської державної натаріальної контори №2740/01-16 від 29.12.2018 року та Інформаційних довідок зі спадкового реєстру №54654576 від 29.12.2018 року, №54654580 від 19.12.2018 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2, яка померла 05.01.2015 року не заводилася, наявний заповіт, який є чинним, номер в реєстрі нотаріальних дій 60.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п. 24 постанови Пленуму ВСУ при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд звертає увагу на те, що підставою невчасного звернення із заявою про прийняття спадщини є необізнаність позивача про наявність заповіту.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Аналізуючи викладене, суд вважає причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 поважними.

З огляду на зазначене вбачається, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, є достовірними та обґрунтованими, сумніву в суду не викликають, а тому, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

На підставі ст.ст. 1272, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 2-13, 247, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП –НОМЕР_1) додатковий строк, тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 05.01.2015 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.02.2019 року.

Суддя: О.В. Король