Ухвала суду № 80434878, 14.03.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

14.03.2019 Справа №607/650/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙСУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: -головуючої Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Стус К.І.

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника банку – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2018 року задоволено позов публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (далі банк) та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в користь банку суму заборгованості за кредитним договором № 11/134-К від 26 квітня 2007 року в розмірі 21 891 доларів США 70 центів, з яких: 1548,14 доларів США- прострочена заборгованість по сумі кредиту; 17488,37 доларів США- сума тіла кредиту, яка стягується достроково; 2792,60 доларів США -сума простроченої заборгованості по відсоткам; 62,59 доларів США- сума нарахованих підвищених відсотків. Вирішено питання судових витрат.

03 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2018 року.

В обгрунтування вимог заявник вказує, що відповідач ОСОБА_2 не з‘явився в судове засідання 05 листопада 2018 року, оскільки у період з 13 жовтня по 16 грудня 2018 року перебував за кордоном, що підтверджується копією його паспорту для виїзду за кордон та клопотанням про відкладення розгляду справи поданим суду 02.11.2018 року. Крім того, у них наявні докази, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, зокрема, Тернопільськимй міськрайонним судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до банку про припинення поруки.

Посилаючись на наведене та те, що вона та ОСОБА_2 не були присутні в судовому засіданні та не змогли подати вищевказані докази, просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала, просила задовольнити.

ОСОБА_2 заяву про перегляд заочного рішення підтримав. Суду пояснив, що не заперечує факт укладення договору кредиту, отримання коштів. Однак, у зв‘язку з хворобою сина, на лікування якого постійно здійснюються значні витрати, не мав можливості сплачувати кредит, про що повідомляв банк. Він неодноразово звертався до банку із заявами про реструктуризацію кредитного договору, які залишено без задоволення. Крім того, пояснив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до банку про припинення поруки відмовлено. Посилаючись на наведене, просив задовольнити заяву.

Представник банку заперечив щодо задоволення заяви.

Судом встановлено, що між ПАТ «Універсал банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11/134-К, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит розмірі 32 500,00 доларів США, терміном на 240 місяців, з процентною ставкою 12,5 % та кінцева дата погашення кредиту 25 квітня 2027 року.

Відповідно до укладеної додаткової угоди до кредитного договору від 11 квітня 2008 року, сторони домовились, що починаючи з 14 квітня 2008 року, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно методом: факт/365.

10 травня 2009 між банком та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду. згідно умов якої сторони змінили розміри відсоткових ставок за користування кредитними коштами, а саме з 10 травня 2009 року ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати банку за користування кредитом в розмірі 8,22 % річних в порядку на умовах та в строки, визначені цим договором.

05 червня 2009 року між банком та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, виклавши текст договору у наступній редакції, згідно п. 1.1. кредитного договору сторони підтвердили, що кредитор надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 32500,00 дол. США, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти, а також зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами у наступному порядку: п. 1.1.1. з 05 червня 2009р. по 09 травня 2010р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,22% річних (надалі базова процентна ставка); п. 1.1.2. з 10 травня 2010р. до 09 травня 2015 року позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі 14,11% річних. Разом з тим, з підписанням даної додаткової угоди, позичальник підтвердив правомірність нарахування кредитором процентів за користування кредитом та факт їх сплати позичальником в добровільному порядку в період з 15 липня 2008 року по 05 червня 2009 року включно на рівні 12,95% річних.

19 травня 2014 року між банком та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, виклавши текст договору у наступній редакції, зокрема, в п. 1.1. кредитного договору сторони підтвердили, що кредитор надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 32500, 00 дол. США, а позичальник прийняв та належним чином використав ці грошові кошти, а також зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами у наступному порядку: з 19 травня 2014р. по 09 травня 2015р. включно позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,6% річних (надалі базова процентна ставка), а з 10 травня 2015р. позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 4, 69% річних (8,6 + 4,69 = 13,29%).

24 липня 2015 року між ПАТ «Універсал банк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 24 липня 2015р. по 09 січня 2016р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,00% річних; починаючи з 10 січня 2016р. - у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%).

13 квітня 2016 року, між банком та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №б/н до кредитного договору №11/134-К від 26 квітня 2007р., відповідно до якої сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: з 13 квітня 2016р. по 09 квітня 2017р. включно, позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», яка визначена сторонами на рівні 8,00% річних, а з 10 квітня 2017р. позичальник зобов'язався сплачувати кредитору за користування кредитом проценти, без порушення встановленого строку погашення кредиту у розмірі «базової процентної ставки», збільшеної на 5,29% річних (8,00 + 5,29 = 13,29%).

Для забезпечення виконання умов зобов'язання ОСОБА_2 13 квітня 2016 між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього, включаючи повернення основної суми боргу сплати процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Поручитель засвідчив, що йому добре відомі усі умови основного договору та він погоджується з ними.

Банк виконав свої зобов’язання згідно з умовами договору та видав відповідачу кредит .

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконув взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість .

Згідно розрахунку сума заборгованості за кредитом станом на 26 жовтня 2017 складає 21891,70 доларів США з яких: прострочена заборгованість по кредиту 1548 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту 17488,37 доларів США; заборгованість по відсотках 2792,60 доларів США; заборгованість по підвищеним відсоткам 62,59 доларів США.

У зв’язку з неналежним виконання умов договору банк звернувся до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості .

Задовольняючи позов та ухвалюючи заочне рішення про задоволення вимог банку, суд виходив з того, боржник належним чином не виконує зобов’язання, а тому права банку підлягають захист шляхом стягнення достроково всієї суми боргу солідарно із боржника та поручителя.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні у справі докази, дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, вищевказані обставини повинні бути присутні одночасно.

Як на одну з підстав для скасування заочного рішення по справі заявник зазначає, що ОСОБА_2 не з‘явився в судове засідання 05.11.2018 року з поважних причин, оскільки перебував за кордоном, про що повідомляв суд, у зв‘язку з чим був позбавлений можливості подати наявні у нього докази.

З матеріалів справи встановлено, що провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 16 січня 2018 року та призначено розгляд справи на 12 лютого 2018 року. За клопотанням відповідача ОСОБА_2 розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема 12 лютого 2018р. ( а.с. 133, Т. 1), 19 квітня 2018 року ( а.с. 222, Т. 2) та 17 жовтня 2018 року (а.с. 25, Т. 3).

Представник ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 неодноразово була присутня в судових засідання, зокрема 29.03.2018 ( а.с. 169-170, Т. 2), 11 квітня 2018 року ( а.с. 220, Т. 2), 19 квітня 2018 року ( а.с. 227, Т 2).

Особисто ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні 19 квітня 2018 року.

Вищевказані обставини підтверджують факт обізнаності відповідачів про наявність вказаного судового провадження та можливість надання всіх наявних у них доказів.

З врахуванням вищенаведених обставин, зокрема, присутності ОСОБА_2 в судовому засіданні, ознайомлення з матеріалами справи, присутність в судових засіданнях представника ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що чергова неявка відповідача 05.11.2018 року не перешкоджала йому подати всі наявні у нього докази, а вирішення судом справи по суті не порушило його прав.

З огляду на вищенаведене, судом також не встановлено поважних причин неподання відповідачами відзиву на позовну заяву банку.

Щодо посилання заявника на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, слід зазначити наступне.

Із змісту заяви про перегляд заочного рішення та долучених документів встановлено, що відповідач не заперечує факту укладення договору кредиту, отримання ним суми кредиту, факт неналежного виконання зобов’язання та виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

Судом не встановлено наявність у відповідачів доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів, що при винесенні рішення суд не врахував те, що прострочена заборгованість по кредиту виникла з поважних причин та вони неодноразово звертались до банку із заявами про реструктуризацію боргу як безпідставні та такі, що не мають будь-якого значення для вирішення даної справи по суті.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідачами не доведено належними та достатніми доказами наявність підстав, встановлених ст. 288 ЦПК, для скасування заочного рішення суду .

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не навела жодних аргументів, які б спростовували рішення суду, і не надала суду будь-яких належних і допустимих доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому підстав для скасування заочного рішення суду з підстав зазначених у заяві, суд не вбачає.

Суд роз’яснює відповідачам їх право на оскарження заочного рішення суду в загальному порядку встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачі вправі звернутись до суду із заявою про розстрочку чи відстрочку виконання рішення суду відповідно до вимог ст. 435 ЦПК УКраїни

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 260, 261, 268, 280-289, 353- 355 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідачі вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в загальному порядку встановленому цим Кодексом.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Повна ухвала суду складена 14 березня 2019 року.

Головуюча