Ухвала суду № 80433300, 14.03.2019, Франківський районний суд м. Львова

Справа №465/4685/18

Провадження1-кп/465/347/19

УХВАЛА

про продовження тримання під вартою

14.03.19року м. Львова

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря Мацко Х.Д.

прокурора Сировець В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140080001975 від 27.06.2018 р., про обвинувачення ОСОБА_1 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 - ч.2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018140080001975 від 27.06.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 - ч.2 ст.186 КК України.

Прокурор у судовому засіданні просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували раніше не змінились та існують на даний час. Просить клопотання задоволити.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні клопотання прокурора заперечив, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м’який – домашній арешт.

Обвинувачений у судовому засіданні клопотання прокурора заперечив, підтримав клопотання свого захисника про зміну йому запобіжного заходу на більш м’який – домашній арешт.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ст.331 КК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого відповідає конкретним підставам і меті запобіжного заходу, обґрунтованій підозрі, характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому, суд також враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в тому числі, що ОСОБА_1 може ухилятися від явки до суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше суджений, його вік та стан здоров'я, а також те, що у справі не допитані потерпілий та свідки, на яких обвинувачений може незаконно впливати.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,183 КПК України, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задоволити та обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів.

З цих підстав, суд вважає, необґрунтованим клопотання захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м’який – домашній арешт.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 13 травня 2019 року включно.

Відмовити захиснику та обвинуваченому у зміні запобіжного заходу, з тримання під вартою на домашній арешт.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілому та прокурору та направити начальнику ЛУВП УДПтСУ у Львівській області.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: Мартинишин М.О.