Ухвала суду № 80432038, 01.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.03.2019

Справа № 320/1654/19

1-кс/320/1147/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – слідчого судді Купавської Н.М.

при секретарі – Данчук К.В.

за участю прокурора — ОСОБА_1

слідчого – Паршина Д.В.

підозрюваного — ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

1) 07.02.2005 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;

2) 30.11.2005 Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185,71 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці;

3) 10.10.2008 Вільнянським райним судом Запорізької області за ст. 391,71 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців;

4) 07.09.2010 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 263 КК України. Призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

5) 09.12.2011 року Судакським районим судом АР Крим за ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2010 та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки,

На даний час в Мелітопольському міськрайонному суді на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12018080140000874 від 14.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ст. 185 КК України,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 підозрюється у тому, що він 27.02.2019 приблизно о 13-00 годині, знаходячись біля двору будинку № 36 по вул. Мечникова в м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на вимагання, тобто, вимогу передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_5 та не встановленою під час досудового слідства особою, перелізли через паркан огорожі будинку № 36, по вул. Мечникова, в м. Мелітополі, Запорізької області, та підійшли до будинку і стали стукати до дверей будинку. На вищевказані дії з будинку вийшла ОСОБА_6, якій невстановлена під час досудового слідства особа у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 висловила вимогу про зустріч з ОСОБА_7, на що ОСОБА_6 відповіла останнім, що його немає вдома. Після цього, невстановлена під час досудового слідства особа, ОСОБА_2, ОСОБА_5 висловили погрози на адресу ОСОБА_6 та її родини та призначили ОСОБА_7 зустріч в кафе «Пан і пані» о 14-00 годині цього ж дня, після чого покинули територію домоволодіння № 36 по вул. Мечникова в м. Мелітополі Запорізької області.

Відразу після цього, про вищевикладені обставини ОСОБА_6 розповіла своєму чоловікові ОСОБА_7, який сприйнявши вищевказані погрози, вирішив зустрітись з вищевказаними особами.

27.02.2019 року приблизно о 14-00 годині ОСОБА_7 прибув до промислової зони, розташованої за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гоголя, 107, де зустрівся з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ще п’ятьма невстановленими під час досудового слідства особами, які діяли за попередньою змовою групою осіб. Відразу після цього ОСОБА_5 та невстановлена під час досудового слідства особа в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_8 та інших невстановлених під час досудового слідства осіб висловили ОСОБА_7 вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 20 000 доларів США, що в перерахунку на гривні по курсу НБУ, із розрахунку 1 долар США дорівнює 27 гривнам 03 копійкам, складає 540 600 гривень, а після цього стали наносити численні удари руками та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_9, внаслідок яких він впав на землю. Потім, ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, дістав власний складний ніж та погрожуючи насиллям, яке є небезпечним для життя та здоров’я ОСОБА_7, повідомив останньому, що буде його різати. Відразу після цього ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_7, в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_8 та інших невстановлених під час досудового слідства осіб, вищевказаним ножем порізав праве вухо потерпілого ОСОБА_7, чим заподіяв йому тілесні ушкодження та подавив волю до подальшого супротиву. Потім ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_7, в присутності ОСОБА_2, ОСОБА_8 та інших невстановлених під час досудового слідства осіб знову висловив ОСОБА_7 вимогу надати грошові кошти, на що потерпілий ОСОБА_7 внаслідок застосованого насилля, небезпечного для життя та здоров’я, вимущено погодився.

Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_8та ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_7 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_8 відвезли до будинку № 66 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі Запорізької баласті, де потерпілий ОСОБА_7 під наглядом ОСОБА_2., ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_10, у якого взяв в борг 10 000 гривень, які в подальшому передав ОСОБА_5 Відразу після цього ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, знову висловив ОСОБА_7 вимогу про передачу їм решти грошових коштів, в протилежному випадку висловив погрозу застосування до потерпілого насилля. Внаслідок вищевказаних спільних злочинні дії ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 та застосованого відносно нього насилля, небезпечного для життя та здоров’я, ОСОБА_7 погодився віддати грошові кошти, які знаходились у нього за місцем мешкання.

Після цього, приблизно о 15-00 годині того ж дня ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_7 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_8 відвезли за місцем мешкання до ІНФОРМАЦІЯ_4, де потерпілий ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 про скоєння відносно нього вимагання, взяв грошові кошти в сумі 2750 доларів США, що в перерахунку на гривні по курсу НБУ, із розрахунку 1 долар США дорівнює 27 гривнам 03 копійкам, складає 74 332 гривень 50 копійок, які належать ОСОБА_6

Потім ОСОБА_7 повернувся до ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_7 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_8 відвезли на вулицю ОСОБА_11 в м. Мелітополі Запорізької баласті, де потерпілий ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_8 передав вищевказані 2750 доларів США ОСОБА_5 Відразу після цього, ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово вивів ОСОБА_7 із автомобіля, завдав останньому декілька ударів руками по обличчю, внаслідок яких потерпілий впав і, діючи за попередньою змовою групою осіб, висловив ОСОБА_7 вимогу про передачу їм решти грошових коштів. В протилежному випадку висловив погрозу застосування до потерпілого насилля. Внаслідок вищевказаних спільних злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 та застосованого відносно потерпілого насилля, небезпечного для життя та здоров’я, ОСОБА_7 погодився віддати грошові кошти, які знаходились у нього за місцем мешкання.

Після цього, приблизно в 15 годині того ж дня ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, продовжуючи спільні злочинні дії, примусово посадили ОСОБА_7 до автомобіля «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, на якому під керуванням ОСОБА_8 відвезли за місцем мешкання до ІНФОРМАЦІЯ_4, де потерпілий ОСОБА_7 разом з ОСОБА_2 зайшли до двору будинку і зустрілись з ОСОБА_6 ОСОБА_2, продовжуючи спільні злочинні дії, висловив на адресу ОСОБА_6 погрозу застосування до неї насилля у разі виклику працівників поліції. Після цього, ОСОБА_7 взяв за місцем мешкання грошові кошти в сумі 21 000 грн, які належать ОСОБА_6 та вийшов з двору разом з ОСОБА_2, якому на вулиці Мечникова в м. Мелітополі Запорізької області передав 21 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи повторно, разом з ОСОБА_8, ОСОБА_5 та невстановленими під час досудового розслідування особами, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, за попередньою змовою групою осіб, у поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, вимагали та отримали від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 105 332 гривні 50 копійок, що є значним розміром, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 майнового збитку в сумі 95 332 гривні 50 копійок та потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 10000 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 189 КК України, що кваліфікується як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи.

Відомості про вказане правопорушення 27.02.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080140000578 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.189 КК України.

Підозра у вчиненні злочину ОСОБА_2 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: показаннями потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_6, свідка ОСОБА_10; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_2, з подальшим вилученням у нього грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5, з подальшим вилученням у нього грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; протоколами огляду місця події, предметів; речовими доказами: грошовими коштами, автомобілем «Soveast», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску; іншими матеріалами кримінального провадження.

В клопотанні слідчий просить застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ст.189 ч.3 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна. Крім того, усвідомлюючи тяжкість, резонанс та суспільну небезпеку вчиненого злочину та невідворотності покарання за його вчинення, він буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі. Крім того, під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 висловлював погрози до потерпілої ОСОБА_6 про неповідомлення про скоєний злочин поліції, а тому, є ризик того, що підозрюваний перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, інших підозрюваних, які не встановлені під час досудового розслідування на даний момент, тим самим перешкоджатиме встановленню істини в кримінальному провадженні. Є ризик того, що ОСОБА_2 вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки він раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих тяжких злочинів, судимість за вчинення яких не знята та не погашена в установленому законом порядку, він не працює та не має законного джерела доходів, а тому, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 буде ухилятися від кримінального покарання, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення у якому підозрюється; переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, інших підозрюваних, які не встановленні під час досудового слідства на даний момент, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що він себе винним в скоєнні злочину не визнає, давати показання щодо підозри відмовляється і просить обрати відносно нього більш м’який запобіжний захід, з клопотанням слідчого не згоден.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши слідчого, підозрюваного, думку прокурора, який підтримав клопотання, захисника, який заперечував проти клопотання слідчого, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ст.189 ч.3 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскації майна, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, в Мелітопольському міськрайонному суді знаходиться на розгляді обвинувальний акт відносно нього за ст.185 ч.3 КК України. Все це свідчить про те, що на шлях виправлення він не став та продовжує злочинну діяльність.Крім того, ОСОБА_2 не працює, постійного джерела доходу не має, а тому, є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення та з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. У зв’язку з вищевикладеним суд вважає, що запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м’якого, ніж тримання під вартою.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту він зобов’язується не відлучатися з постійного місця проживання. Підозрюваний ОСОБА_2 не має стійких соціальних стосунків та міцних родинних зв’язків та може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. А тому, обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливе.

Враховуючи те, що особи, які могли б поручитися за підозрюваного ОСОБА_2, відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України також є неможливим.

Таким чином, відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину із застосуванням насильства до потерпілого, керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з 27 лютого 2019 року з 16 години 00 хвилин.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 28 квітня 2019 року до 16 години 00 хвилин.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: