Рішення № 80431599, 25.02.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.02.2019

Справа № 334/8329/16-ц

Провадження № 2/334/233/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Манюхіні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначає, що 13 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 10000,00 грн. на споживчі цілі, строком на 12 місяців з 13 лютого 2012 р. по 13 лютого 2013 р., зі сплатою процентів у розмірі 17 % річних.

Відповідно до умов Договору факторингу від 22 грудня 2014 р. ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 13.02.2012 р., укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем

У зв’язку з невиконанням позичальником зобов’язань за Кредитним договором № НОМЕР_1 від 13.02.2012 р., станом на 16.11.2016 р. за відповідачем існує заборгованість перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», у розмірі 27980,62 грн., яка складається з залишку заборгованості за кредитом - 20562,10 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 7418,52 грн.

В зв’язку з вищевикладеним ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 27980,62 грн., а також судові витрати, які були ними понесені у зв’язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 1378,00 гривень.

Позивач повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання на його адресу копії ухвали про прийняття справи до свого провадження. Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні, просив про застосування до вимог позивача строків позовної давності. З цих підстав просив суд відмовити позивачу у задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 10000,00 грн. на споживчі цілі, строком на 12 місяців з 13 лютого 2012 р. по 13 лютого 2013 р., зі сплатою процентів у розмірі 17 % річних.

Відповідно до умов Договору факторингу від 22 грудня 2014 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності ст. ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 13.02.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 16.11.2016 року обсяг невиконаних зобов’язань відповідача складає 27980,62 грн. з яких: 20652,10 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 7418,52 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Вказаний розрахунок не має належного обґрунтування розміру позивних вимог (а.с.9).

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до п. 1.4.1. Договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 13.02.2012 року позичальник зобов’язаний повністю повернути Кредитору суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов’язання встановленні кредитним договором не пізніше 13.02.2013 року.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Отже строк позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача залишку заборгованості за кредитом та заборгованості по відсоткам за користування кредитом сплив 13.02.2016 року.

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Банк у порядку позовного провадження звернувся до суду 01.03.2017 року, тобто поза межами встановленого ст. 257 ЦК України строку. Тобто, позовна давність сплила на все кредитне зобов’язання, а відповідно до ст.266 ЦПК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).

З огляду на викладене, та враховуючи заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 25 лютого 2019 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.