Рішення № 80429965, 12.03.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6863/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.

за участю секретаря Теліціної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що відповідно до договору, укладеного 21 вересня 2012 року відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 500 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач ОСОБА_1 порушував свої договірні зобов’язання, що призвело до виникнення заборгованості. Приймаючи до уваги, що позичальник неналежним чином виконував передбачені договором зобов’язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, позивач просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 11 грудня 2018 року, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 3940 грн. 65 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 471грн 43коп, пені в розмірі 8958грн 31коп, фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн 00 коп., процентної складової штрафу в розмірі 668грн 52коп, а всього - 14538грн 91оп, судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, просив справу розглядати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

З’ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 21 вересня 2012 року ОСОБА_1було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.10).

Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, позичальник ОСОБА_2 погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку (а.с.9-24).

Відповідно до цієї заяви, яка підписана позичальником та банком, відповідач погодився з тим, що дана заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг. У заяві також, зокрема, зазначено, що позичальник ознайомився і згоден із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку.

Відповідно до умов кредитного договору б/н від 21 вересня 2012 року відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5 % на місяць на залишок заборгованості (а.с.9).

Згідно п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід’ємною частиною кредитного договору, позичальник дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і позичальник дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою у безумовною згодою позичальника відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, що встановлюється банком.

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевикористання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії відповідно до визначених у договорі умов. У випадку невиконання зобов’язань за договором, за вимогою банку позичальник повинен виконати зобов’язання по поверненню кредиту, оплаті винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 вище зазначених Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Як вбачається з витягу з тарифів (а.с.9), сторони угодили сплату позичальником штрафів за порушення строків платежів з будь-яким із грошових зобов*язань у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов*язань за борговими зобов*язаннями на суму від 100 гривень, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов’язань щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором від 21 вересня 2012 року, яка згідно розрахунку (а.с.6-7) станом на 11 грудня 2018 року складається із заборгованості за кредитом - 3940 гривень 65 копійок, заборгованості за процентами за користування кредитом – 471 гривень 43 копійки, пені в розмірі 8958гривень 31копійок, фіксованої частини штрафу - 500 гривень, процентної складової штрафу – 668 гривень 52 копійок, а всього – 14538 гривня 91 копійок.

Наданий Банком розрахунок заборгованості в частині заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 21 вересня 2012 року в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 3940 гривень 65 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 471 гривня 43 копійки є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені та штрафів, суд дійшов наступних висновків.

14 жовтня 2014 року набрав чинності ОСОБА_3 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов’язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно цього Розпорядження м.Костянтинівка Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції – це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м.Костянтинівка Донецької області.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Станом на теперішній час Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнято, зважаючи на що наявні підстави для застосування положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до даних паспорту, відомостей реєстру територіальної громади відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25,38), тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Враховуючи, що період нарахування відовідачу пені згідно розрахунку визначений з 01 вересня 2017 року по 11 грудня 2018 року, тобто після 14 квітня 2014 року, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за пенею в сумі 8958 гривень 31 копійок задоволенню не підлягають.

Що стосується штрафів в розмірі 500 гривень та 668 гривень 52 копійок, нарахованих відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов і Правил надання банківських послуг, суд вважає, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в цій частині також не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, штрафи (фіксована частина та процентна складова) нараховані станом на 11 грудня 2018 року, тобто на час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

ОСОБА_3 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд приходить до висновку, що пеня в розмірі 8958 гривень 31 копійок та штрафи в розмірі 500 гривень (фіксована частина) і 668 гривень 52 копійки (процентна складова), позивачем нараховані безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову - з ОСОБА_1 на користь позивача по справі слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 21 вересня 2012 року станом на 11 грудня 2018 року в загальному розмірі 4412 гривень 08 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 3940 гривень 65 копійок та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 471 гривня 43 копійки.

Відповідно ст. 141 ЦПК України витрати, пов*язані зі сплатою позивачем судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 599, 612, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21 вересня 2012 року станом на 11 грудня 2018 року в загальному розмірі 4412 (чотири тисячі чотириста дванадцять) гривень 08 копійок, яка складається із:

- заборгованості за кредитом в розмірі 3940 гривень 65 копійок,

- заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 471 гривня 43 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 534 (п’ятсот тридцять чотири) гривні 77 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 березня 2019 року.

Суддя