Рішення № 80421543, 20.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4603/18

Провадження № 2/645/304/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

за участю представників відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретар судового засідання - Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_4 управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяною особі незаконними рішеннями органу поліції,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України та Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяною особі незаконними рішеннями органу поліції, який в подальшому уточнив. Позов обґрунтовував тим, що посадові (службові) особи Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області вчинюють злочин проти правосуддя та приховують відомості про злочини за його заявами, а саме: грабіж в особливо великих розмірах, з утриманням, залякуванням, травмуванням та знищенням заручників.

03.01.2017 року до Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області ним подано заяву про реєстрацію в ЄРДР відомостей щодо грабежу та приховання злочинів ОСОБА_5, за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 182, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 355, ч. 3 ст. 357 КК України. Відомості про злочини, викладені у його заяві, до ЄРДР не внесено, тому він подав до Фрунзенського районного суду м. Харкова скаргу.

13.01.2017 року ухвалою по справі №645/84/17 (провадження №1-кс/645/43/17) суд задовольнив зазначену скаргу та зобов'язав начальника Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області організувати внесення уповноваженою особою до ЄРДР відомості, викладені у заяві від 03.01.2017. Зазначена ухвала наразі порушується.

Посадові (службові) особи Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області приховують від реєстрації в ЄРДР відомості про грабіж, грабіжників та інші злочини, що спричиняє йому майнову та моральну шкоду.

15.01.2017 року він заявив про реєстрацію в ЄРДР відомостей про порушення Немишлянським ВП ГУНП України в Харківській області ухвали суду від 13.01.2017 за справою №645/84/17 з вимогами зареєструвати в ЄРДР та припинити: порушення ухвали суду від 13.01.2017 за справою №645/84/17; грабіж; невідкладно вилучити його документи на підприємство із квартири ОСОБА_6; допитати ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які нібито спільно утримують майно та карають інваліда ОСОБА_3.

Ухвалою від 15.02.2017 по справі №645/84/17 (провадження №1-кс/645/174/17) зобов'язано зареєструвати в ЄРДР відомості, викладені в заяві від 03.01.2017, але цього зроблено не було, отже, зазначений злочин наразі посилюється та спричиняє йому моральну та майнову шкоду.

18.01.2017 року подано дві заяви про вилучення з квартир ОСОБА_6, ОСОБА_8 або інших осіб документів та інших носіїв інформації. Утримання документів та носіїв інформації підприємств дозволяє отримати засоби виробництва підприємств та отримувати постійні доходи від використання останніх. Отже, утримання цих документів та носіїв інформації підприємств зазначеними особами перешкоджає йому отримати засоби виробництва підприємств та отримувати постійні доходи від використання останніх, що спричиняє йому майнову та моральну шкоду, моральні страждання.

ОСОБА_5 також утримувала його медичну документацію, окуляри та ліки, що також спричинило шкоду, зокрема шкоду здоров'ю. У квітні 2017 року медичну документацію позивача ОСОБА_5 повернула лікарю ОСОБА_9, заявивши, що вона грабує його та ОСОБА_10 для помсти. Наразі злочини поліції проти правосуддя, грабіж і приховання ОСОБА_5 низки злочинів продовжуються, а слідчий Резуненко О.Є. проти його волі розслідує відомості, що вигадані слідчими Погонцевою О.В., Хан Х.Р., Балабіною Т.О., що спричиняє йому майнову та моральну шкоду, моральні страждання.

У кримінальному провадженні №12017220460000099 зареєстрована вигадана інформація в інтересах та на користь тих, хто її зареєстрував і розслідує.

15.02.2017 року ухвалою по справі №645/84/17 зобов'язано слідчого Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області виконати ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2017 - внести до ЄРДР відомості про грабіж за його заявою від 03.01.2017.

06.03.2017 року Генеральному прокурору України заявлено про реєстрацію в ЄРДР порушення Немишлянським ВП ГУНП України в Харківській області ухвали суду від 13.01.2017 року та припинення злочинів проти правосуддя. Листом від 05.04.2017 року Слідче управління ГУНП в Харківській області зазначило, що слідчим будуть проведені необхідні слідчі та процесуальні дії, зокрема зазначені у заявах в поліцію, в тому числі від 18.01.2017 року про вилучення документів.

28.12.2017 року постановою слідчого Климентовська Н.С. була визнана потерпілою у кримінальному провадженні № 12017220460000099.

Позивач зазначав, що від незаконного утримання, обману, залякування, використання та знищення заручників під час грабіжу, який вчиняє ОСОБА_11, постраждав його брат ОСОБА_12. Протягом тривалого часу позивач вимагає незалежного справедливого розслідування, ініціює судові розгляди, розгляди в інших інстанціях, внаслідок чого втрачає час, сили, гроші та здоров'я, оскільки змушений захищати свої інтереси, протистояти незаконним діям прокурорів, як представникам органу нагляду, та слідчих суддів.

Внаслідок протиправної діяльності слідчих Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області щодо розслідування зазначеного кримінального провадження він змушений захищати свої законні інтереси, свободи та права тільки в судовому порядку, внаслідок чого грабіж та злочини проти правосуддя, розпочаті більше ніж десять років тому, посилюються та навмисно приховуються в інтересах та на користь грабіжників та утримувачів заручників, чим спричиняється йому моральна шкода, розмір якої він оцінює в 59568000 грн..

Протиправна діяльність слідчих Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області підтверджується безпосередньо зазначеними вище ухвалами судів, обманом, незаконним утриманням, використанням, залякуванням, знищенням заручників, грабежем з порушенням прав на інформацію, здоров'я, безпеку та інших.

Невиконання або неналежне виконання обов'язку посадовими особами Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, що виражається зокрема в тривалому затягуванні вирішення питання за заявою громадянина про кримінальне правопорушення, переривання та відновлення розслідування за такою заявою призводить до порушення розумного терміну розгляду справи та обмеження доступу потерпілих до правосуддя та відновлення прав, що порушені внаслідок кримінального правопорушення. Своїми тривалими незаконними діями та тривалою неправомірною діяльністю посадові (службові) особи органу державної влади, яким є Немишлянський ВП ГУНП України в Харківській області, спричинили йому моральну шкоду, оскільки: з вини відповідача він відчуває глибокі моральні страждання. Він змушений протягом тривалого часу готувати документи та виїжджати до судів, щоб викривати посадових (службових) осіб суб'єкту владних повноважень у прийнятті незаконних рішень та в неправомірній бездіяльності щодо правосуддя. При здійсненні вимушених поїздок до судів позивач переносить глибокі моральні страждання, що пов'язані з погіршенням здоров'я та від некомпетенції, моральної деградації слідчих при імітації ними досудового розслідування за даним кримінальним провадженням. З вини відповідача він позбавлений відчуття безпеки, правової стабільності, верховенства права в правовій державі Україна, протягом тривалого часу змушений витрачати свій власний час та звертатися до суду за захистом своїх прав, гарантованих Конституцією України, що порушені посадовими (службовими) особами відповідача, що призвело до погіршення та позбавлення можливості реалізації своїх звичок та бажань, неможливості продовжувати активне особисте та суспільне життя, та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач просив захистити його конституційне право на компенсацію моральної шкоди, спричиненої незаконними та неправомірними діями та протиправною тривалою бездіяльністю службових осіб відповідача та стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 59568000 грн..

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.08.2018 року було відкрито провадження по даній справі і прийнято справу до розгляду.

Не погодившись із позовом ОСОБА_3 представником відповідача Державної казначейської служби України було подано відзив, згідно якого зазначив, що реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням його прав. Факт зобов»язання ухвалою слідчого судді внести відповідні відомості до ЄРДР не свідчить про протиправність дії органів досудового слідства та завдання моральної шкоди позивачу, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені ухвалами слідчих судей. Позивач не надає достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому працівниками відповідача моральної шкоди. Правові підстави для застосування норм ст.. 1173,1174,1176 ЦК України та відшкодування моральної шкоди відсутні, просили відмовити у задоволенні позову.

Не погодившись із позовом ОСОБА_3 представником відповідача ГУНП в Харківській області було подано відзив, згідно якого зазначив, що вважають позовні вимоги безпідставними, необгрунтовними та такими, що не підлягає задоволенню. Зазначили, що бездіяльність, незаконні (на думку позивача) дії і процесуальні рішення слідчого під час досудового розслідуванняу кримінальному провадженні №12017220460000099, не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Дії та процесуальні рішення слідчого під час досудового розслідування, інше визначення слідчим обсягу і характеру дій при перевірці заяви про скоєння злочину, є предметом оскарження відповідно до правил ст.. 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування. Позивачем не надає належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому працівниками поліції моральної шкоди.

В судове засідання позивач не з»явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Державної казначейської служби України, в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, при цьому пояснив, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди, є ухвала слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.01.2017 по справі №645/84/17, якою задовольнялась скарга на бездіяльність щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Правовідносини, що склалися між позивачем та органами досудового слідства та врегульовані кримінальним процесуальним законодавством, не можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Скарга позивача була розглянута слідчим суддею з урахуванням положень КПК України, при цьому питання правомірності дій посадових осіб органів досудового слідства судом не розглядалося, оскільки за ч.2 ст.307 КПК України це не входить до повноважень слідчого судді.Таким чином, позивач поновив своє порушене право на неупереджене досудове слідство в рамках меж, передбачених ст.303, 307 КПК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що йому заподіяно моральну шкоду тим, що зазначена ухвала тривалий час не виконується і позивач змушений переживати за відсутність та неупередженість справедливого розслідування, готувати документи приймати участь в судових засіданнях, внаслідок чого втратив відчуття безпеки, верховенства права та правової стабільності,

що порушує його психологічне благополуччя. Разом з тим 17.03.2017 слідчим суддею Фрунзенського районного суду було встановлено факт виконання ухвали від 13.01.2017 року, у зв’язку з чим було відмовлено позивачу в задоволенні скарги. Окрім цього, ухвала Фрунзенського районного суду від 15.02.2017 по справі №645/84/17, на яку посилається позивач в обґрунтування свого позову, також була скасована згідно Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 02.03.2017. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану саме органами дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст.1176 ЦК України, а саме, у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнена у вигляді арешту чи виправних робіт.За відсутності підстав для застосування ч.1 ст.1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч.6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю вини. Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст.ст. 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправності дій заподіювана шкоди і його вина, наявність причинного зв'язку між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. На позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди, його вини та причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_12 не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження неправомірної поведінки слідчого та прокурора під час досудового слідства, яка б знаходилася у причинно-наслідковому зв'язку з негативним наслідками для позивача. При цьому, позивачем у позовній заяві розмір моральної шкоди визначенний всупереч загальних засад цивільного законодавства про справедливість добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та є надмірним відшкодуванням. Враховуючи викладене, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Національної поліції в Харківській області, позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, надавши пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Суд, вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 звертався до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області із заявою від 03.01.2017 року про внесення відомостей до ЄРДР відносно ОСОБА_13, за ст. 186 ч. 3, 182 ч. 2, 189 ч. 2, 162 ч. 2, 355 ч. 3, 357 ч. 3 КК України. (а.с.12,13)

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2017 року скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_10 на бездіяльність посадових осіб Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволено. Зобов»язано начальника Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області організувати внесення упоноваженою особою до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 від 03.01.2017 року. (а.с.14)

В подальшому ОСОБА_3 ще звертався до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області 15.01.2017 року із заявою про невиконання ухвали суду від 13.01.2017 року (а.с.15)

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.02.2017 року скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_10 на бездіяльність посадових осіб Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволено. Зобов»язано слідчого Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області виконати ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2017 року, якою зобов»язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 03.01.2017 року. (а.с.18)

Відомості за заявами позивача були внесені до ЄРДР, що підтверджується відповідними Витягами (а.с.102,103)

Згідно копії постанови від 08.05.2018 року кримінальне провадження № 12017220460000099 за ч. 1 ст. 162 КК України було закрито, у зв»язку із відсутністю складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК України (а.с.104)

Слідче управління ГУНП в Харківській області від 05.04.2017 року ОСОБА_3 повідомило про розгляд його звернень від 06.03.2017 року та 09.03.2017 року адресовані до МВС України та Національної поліції України щодо протиправних дій ОСОБА_5 та бездіяльності працівників Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області. Зазначили, що проведеною перевіркою встановлено, що в провадженні слідчого підрозділу Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області перебувають кримінальні провадження № 12017220460000099 та № 12017220460000388 за ч. 1 ст. 162 КК України, розпочаті на підставі його заяв та на виконання судових рішень 13.01.2017 року та 15.02.2017 року. Рішеннями Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.01.2017 року та 15.02.2017 року не було зобов»язано уповноважених осіб Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області вносити до ЄРДР відомості за конкретною кваліфікацією. В рамках даних кримінальних проваджень слідчим проведені необхідні слідчі та процесуальні дії. Начальнику СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області вказано на необхідність активізації досудового розслідування в кримінальних провадженням та надання належної правової оцінки діям всіх учасників події. Також було роз»яснено право на оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час проведення досудового розслідування згідно ст. 303,304,306 КПК України (а.с.20)

Згідно постанови від 28.12.2017 року у кримінальному провадженні № 12017220460000099 за ч. 1 ст. 162 КК України було визнано потерпілою ОСОБА_10 (а.с.21)

Прокуратурою Харківської області від 31.03.2017 року на адресу ОСОБА_3 було повідомлено, що прокуратурою області було розглянуто його заява від 06.03.2017 року, яка надійшла із Генеральної прокуратури України стосовно невнесення відомостей до ЄРДР та повідомлено, що його заява не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, у зв»язку із чим не виявляється можливим внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Також було роз»яснено право на оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час проведення досудового розслідування згідно ст. 303,304,306 КПК України (а.с.22)

Згідно ст. 55 Конституції України - кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1,5 ст. 40 КПК України - слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Статею 303 КПК України передбачені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження , в тому числі: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Судовим розглядом встановлено, що позивач використовував право на оскарження бездіяльності працівників Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та його скарги задовольнялись на підставі ст. 214 КПК України.

Згідно ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_12 України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Правовою підставою для відшкодування шкоди позивач зазначає ст. 1174, 1176 ЦК України.

Згідно ст. 1174 ЦК України - шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно ст. 1176 ЦК України - шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, прийшов до висновку про те, що підстав, передбачених законом, для задоволення позову не має. Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги бездіяльністю, незаконними, на його думку, діями і процесуальними рішеннями слідчого під час досудового розслідування. Однак вказана обставина не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Дії та процесуальні рішення слідчого під час досудового розслідування, інше визначення слідчим обсягу і характеру дій при перевірці заяви про скоєння злочину, є предметом оскарження відповідно до правил ст. 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування. Позивачем не надає належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому працівниками поліції моральної шкоди, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_4 управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяною особі незаконними рішеннями органу поліції - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3, адреса реєстрації: м. Харків, вул. Ювілейна,9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області, адреса: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Національної поліції в Харківській області, ОСОБА_2, адреса: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5.

Відповідач:Державна казначейська служба України, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Представник відповідача Державної казначейської служби України ОСОБА_1, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6.

Повне судове рішення складено 01 березня 2019 року.

Суддя - І.В. Ульяніч