Рішення № 80407831, 15.02.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року справа № 2340/4811/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря - Сачинської В.С.,

представника відповідача - Дубиновської Ю.О. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з позовною заявою до Управління Держпраці в Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на позивача штрафу №ЧК-937/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-604 від 13.11.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 19 по 22 жовтня 2018 року інспекторами праці Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого був складений акт №ЧК-937/374/АВ від 22.10.2018. В акті інспекційного відвідування №ЧК-844/365/АВ від 21.09.2018 встановлений факт допуску працівника ОСОБА_3 до роботи перукаря, манікюрника, педикюрника та ОСОБА_4 до роботи продавця продовольчих та непродовольчих товарів, покоївки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Позивач не погоджується з висновками акта інспекційного відвідування та зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконували роботи/надавали послуги за цивільно-правовими договорами. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Умовами цивільно-правових договорів не обумовлено дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, також не передбачено дотримання норм охорони праці, санітарії та техніки безпеки, не передбачено облаштування робочого місця тощо. Про це свідчать письмові повідомлення-пояснення, які надали власноруч ОСОБА_3 та ОСОБА_4

На даний час роботи за цивільно-правовими договорами не виконані в повному обсязі, акт здавання-приймання не складався, кошти не сплачені.

18 січня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що цивільно-правові договори про надання послуг, укладені між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4, не містять жодних вимог щодо обсягу робіт (послуг), який має бути виконаний (наданий) Виконавцем, їх якісних та кількісних характеристик, лише обумовлено у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги). Тобто, у предметі цивільно-правового договору відсутні будь-які відомості про те, який саме результат роботи (послуг) повинен передати Виконавець Замовнику. Договір не містить жодних даних щодо обсягу виконуваної роботи (наданих послуг) у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, строків виконання таких робіт, їх якісних та кількісних характеристик. Вищевикладене свідчить про те, що предметом вказаного договору є процес праці, що не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Крім того, предметом цивільно-правових договорів фактично є виконання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 трудових функцій за конкретними професіями (посадами), визначеними Національним класифікатором України «Класифікатор професій ДК 003:2010», що є ознакою трудових відносин та суперечить природі договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Натомість, викладене вище відповідає природі трудового договору, за яким працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посад відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

25 січня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив на позов, в якій позивач зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів існування підстав для призначення інспекційного відвідування (крім анонімного звернення, яке не підлягає розгляду), визначених п.п. 3 п. 5 Прядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у зв'язку з чим дії посадових осіб відповідача по призначенню інспекційного відвідування позивача є незаконними.

Позивач стверджує, що у всіх цивільно-правових договорах вказані кількість (обсяг) робіт, термін виконання та винагорода, жодна з осіб, з якою укладено цивільно-правові договори, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не є матеріально відповідальною особою, виконує та організовує роботи на свій ризик. При цьому, кожна з осіб, з якими укладені цивільно-правові договори, повинна виконати індивідуально-визначену роботу.

Позивач також зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1, немає а ні кафе-бару готелю, а ні готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1». За даною адресою знаходиться комплекс будівель, що є у приватній власності. Частину приміщень орендують та користуються безоплатно фізичні особи та фізичні особи-підприємці.

31 січня 2019 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стала службова записка начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Кучер Г.В. від 04.10.2018 про отримання інформації щодо фактів використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

Твердження позивача про відсутність за адресою: АДРЕСА_1, готелю, де ним здійснюється господарська діяльність, не відповідає дійсності, що підтверджується даними ряду інформаційних сайтів.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити. У судове засідання, призначене на 15.02.2019, позивач не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 05 лютого 2016 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05 вересня 2018 року між позивачем (Замовник) та ОСОБА_3 (Виконавець) укладено цивільно-правовий договір від 05.09.2018 б/н, згідно з яким на період з 05.09.2018 по 27.10.2018, Виконавець бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): помити волосся, підстригти або зробити зачіску, або покрасити, або зробити манікюр, педикюр - 400 особам та провести розрахунки, що підтверджується актом здавання - приймання виконаної роботи.

01 жовтня 2018 року між позивачем (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець) укладено цивільно-правові договори (далі - Договори):

- №01, за яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): надати та провести розрахунки 120 особам для тимчасового користування приміщення та після звільнення привести у належний санітарний стан дане приміщення, що підтвердиться актом здавання-приймання виконаної роботи;

- №02, згідно з яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): продати 300 будь-яких харчових виробів з меню, що підтвердиться актом здавання-приймання виконаної роботи.

- №03, згідно з яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): продати 20% продукції згідно накладної від 01.10.2018 р.

- № 04, згідно з яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) згідно Додатку №1 та провести розрахунки, що підтвердиться актом здавання-приймання виконаної роботи. Додатком №1 до вказаного Договору передбачено виконання наступних робіт (надання послуг): надання споживачам в прокат праски або прасувальної дошки; надання споживачам в прокат рушників великих або простирадл; надання споживачам в прокат фену; надання споживачам в прокат пральної машини; надання споживачам користування туалетом; надання споживачам запаркувати авто легкове, вантажне та інше; приготування кави, чаю або напоїв.

05 жовтня 2018 року начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Кучер Г.О. подана на ім'я начальнику управління Держпраці у Черкаській області службова записка від 04.10.2018, в якій просить прийняти рішення про проведення інспекційних відвідувань у ФОП ОСОБА_2 та у СФГ «Максим», у зв'язку з тим, що на телефон управління 04.10.2018 зателефонував гр. ОСОБА_9 та повідомив про можливе використання незадекларованої праці у вказаних суб'єктів господарювання.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 18.10.2018 №1019-Н призначено здійснення у період з 19.10.2018 до 22.10.2018 позапланового заходу (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_2.

На підставі вказаного наказу відповідачем видано направлення від 18.10.2018 №2208 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_2.

З 19 по 22 жовтня 2018 року інспекторами праці Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за місцем здійснення підприємницької діяльності - АДРЕСА_1.

За наслідками інспекційного відвідування складено акт №ЧК-937/374/АВ від 22.10.2018 (далі - акт інспекційного відвідування), в якому встановлено, що ФОП ОСОБА_2 допущено до роботи 2-х працівників (ОСОБА_3 та ОСОБА_4.) без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу, чим порушено вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України. Роботи за цивільно-правовим договором з ОСОБА_3 підпадають під ознаки кваліфікаційних вимог перукаря, манікюрника, педикюрника; а роботи за цивільно-правовими договорами з ОСОБА_4 - під ознаки кваліфікацій1них вимог продавця, покоївки.

На підставі акта інспекційного відвідування відповідачем складені: припис про усунення виявлених порушень №ЧК-937/374/АВ/П від 06.11.2018, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_2 усунути порушення вимог ч. 1 ст. 24 КЗпП України, строк усунення порушень - 21.11.2018 та прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-937/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-604 від 13.11.2018, якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 223380 грн.

Не погоджуючись з постановою відповідача про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

В матеріалах адміністративної справи міститься службова записка начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Кучер Г.О. від 04.10.2018 (на ім'я начальника управління Держпраці у Черкаській області), згідно з якою на телефон управління 04.10.2018 зателефонував гр. ОСОБА_9 та повідомив про можливе використання незадекларованої праці у ФОП ОСОБА_2 та у СФГ «Максим».

Вищевстановлені обставини справи свідчать про наявність правових підстав для проведення інспекційного відвідування позивача.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

У акті інспекційного відвідування №ЧК-844/365/АВ від 21.09.2018 встановлений факт допуску працівника ОСОБА_3 до роботи перукаря, манікюрника, педикюрника та ОСОБА_4 до роботи продавця продовольчих та непродовольчих товарів, покоївки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Стосовно правової природи відносин позивача з ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Відповідно до цивільно-правового договору від 05.09.2018 б/н, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на період з 05.09.2018 по 27.10.2018, остання бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): помити волосся, підстригти або зробити зачіску, або покрасити, або зробити манікюр, педикюр - 400 особам та провести розрахунки, що підтверджується актом здавання - приймання виконаної роботи. Згідно з п.2.1 вказаного Договору за виконану роботу Замовник сплачує виконавцеві винагороду в розмірі 3000,00 грн за домовленістю. Оплата виконується не пізніше наступного дня з дня прийняття Замовником роботи за актом здавання-приймання виконано роботи.

Вказаним цивільно-правовим договором обумовлено зобов'язання ОСОБА_3 виконувати роботи (надавати послуги), зокрема: помити волосся, підстригти або зробити зачіску, або покрасити, або зробити манікюр, педикюр 400 особам та провести розрахунки.

Вищевикладене свідчить про те, що у предметі цивільно-правового договору відсутні будь-які відомості про те, який саме результат роботи (послуг) повинен передати Виконавець Замовнику позивачу у справі. Натомість результат послуг отримують треті особи - клієнти. Тобто, предметом вказаного договору є процес праці.

При цьому відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, роботи (послуги), що становлять предмет вказаної цивільно-правової угоди, відповідають професіям «перукар (перукар - модельєр)» (код КП 5141, код ЗКППТР 16437. Завдання та обов'язки вказаної професії передбачені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 5*)), «манікюрник» (код КП 5141. Завдання та обов'язки вказаної професії передбачені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 5*)), а також «педикюрник» (код КП 5141. Завдання та обов'язки вказаної професії передбачені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 5*)).

Таким чином, предметом цивільно-правового договору від 05.09.2018 № б/н, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 фактично є виконання останньою трудових функцій за конкретними професіями (посадами), визначеними Національним класифікатором України «Класифікатор професій ДК 003:2010», що є ознакою трудових відносин.

Виконання робіт (надання послуг) за вказаним цивільно-правовим договором здійснювалося в приміщенні перукарні готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 При цьому, позивачем забезпечено ОСОБА_3 робочим місцем та засобами праці. Вказане відповідає положенням статті 21 КЗпП України, відповідно до якої саме на роботодавця покладається обов'язок забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Характер робіт (послуг), що виконувалися (надавалися) ОСОБА_3 та становлять предмет цивільно-правової угоди, а також виконання цих робіт в конкретному місці вказує на те, що зазначена особа не могла самостійно, на власний розсуд організувати свою роботу, натомість вона підпорядковувалася режиму роботи перукарні, що суперечить природі цивільно-правового договору, за яким Виконавець самостійно організовує свою роботу та виконує її на власним ризик.

Щодо відносин позивача з ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2018 року між позивачем (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець) укладено цивільно-правові договори (далі - Договори):

- №01, за яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): надати та провести розрахунки 120 особам, для тимчасового користування приміщення та після звільнення привести у належний санітарний стан дане приміщення, що підтвердиться актом здавання-приймання виконаної роботи;

- №02, згідно з яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): продати 300 будь-яких харчових виробів з меню, що підтвердиться актом здавання-приймання виконаної роботи.

- №03, зі яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи (надати послуги): продати 20% продукції згідно накладної від 01.10.2018 р.

- № 04, згідно з яким на період з 01.10.2018 по 15.11.2018 ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) згідно Додатку №1 та провести розрахунки, що підтвердиться актом здавання-приймання виконаної роботи. Додатком №1 до вказаного Договору передбачено виконання наступних робіт (надання послуг): надання споживачам в прокат праски або прасувальної дошки; надання споживачам в прокат рушників великих або простирадл; надання споживачам в прокат фену; надання споживачам в прокат пральної машини; надання споживачам користування туалетом; надання споживачам запаркувати авто легкове, вантажне та інше; приготування кави, чаю або напоїв.

Як вбачається з вищевикладеного, у предметі цивільно-правового договору відсутні будь-які відомості про те, який саме результат роботи (послуг) повинен передати Виконавець Замовнику- позивачу у справі. Натомість фактичними отримувачами послуги є треті особи - клієнти. Тобто, предметом вказаного договору є процес праці, що не передбачає будь-якого кінцевого результату.

При цьому, відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, роботи (послуги), що становлять предмет вказаних цивільно-правових угод, відповідають професіям «покоївка» (код КП 5142, код ЗКППТР 11695. Завдання та обов'язки вказаної професії передбачені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 87 «Житлове та комунальне господарство населених пунктів»)) (за договорами від 01.10.2018 №01, 04); «продавець непродовольчих товарів» (код КП 5220, код ЗКППТР 17351. Завдання та обов'язки вказаної професії передбачені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 65 «Торгівля та громадське харчування»)) (за договором від 01.10.2018 № 03); «продавець продовольчих товарів» код КП 5220, код ЗКППТР 17353. Завдання та обов'язки вказаної професії передбачені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 65 «Торгівля та громадське харчування»)) (за договорами від 01.10.2018 №02, №03);

Таким чином, предметом Договорів від 01.10.2018 фактично є виконання ОСОБА_4 трудових функцій за конкретною професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України «Класифікатор професій ДК 003:2010», що є ознакою трудових відносин

Виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами здійснювалося в приміщенні кафе-бару готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач. При цьому позивачем забезпечено ОСОБА_10 робочим місцем, засобами праці та товарами для продажу.

Вказане відповідає положенням статті 21 КЗпП України, відповідно до якої саме на роботодавця покладається обов'язок забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Характер робіт (послуг), що виконувалися (надавалися) ОСОБА_10 та становлять предмет цивільно-правової угоди, а саме: продаж харчової та нехарчової продукції, а також виконання інших робіт (послуг) в конкретному місці вказує на те, що зазначена особа не могла самостійно, на власний розсуд організувати свою роботу, натомість вона підпорядковувалася режимові роботи кафе-бару, готелю, що суперечить природі цивільно-правового договору, за яким Виконавець самостійно організовує свою роботу та виконує її на власний ризик.

Таким чином, судом встановлено факт допуску працівників ОСОБА_3 до роботи перукаря, манікюрника, педикюрника та ОСОБА_4 до роботи продавця продовольчих та непродовольчих товарів, покоївки без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу №ЧК-937/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-604 від 13.11.2018 у сумі 223380,00 грн прийнята на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Управління Держпраці у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39881228, бульвар Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЧК-937/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-604 від 13 листопада 2018 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2019 року.

Суддя А.В. Руденко