Рішення № 80407625, 13.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4385/18

РІШЕННЯ

іменем України

13 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить стягнути з відповідача 24985,73 грн індексації по заробітній платі за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Ухвалою від 22.12.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою 16.01.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що працювала в Кам'янець-Подільській ОДПІ на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб. За період з 01.01.2013 по 31.12.2015 Кам'янець-Подільська ОДПІ не виплачувала їй індексацію заробітної плати. Постановою від 16.01.2017 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Кам'янець-Подільську ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 01.001.2013 по 31.12.2015 включно. Вважає, що сума невиплаченої індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 становить 24985,73 грн, однак Кам'янець-Подільська ОДПІ нарахувала та не виплатила 16861,26 грн індексації. Також вважає, що на Міністерство доходів і зборів України у період з 2012 року по 2014 рік, а в подальшому на Державну фіскальну службу України, як головного розпорядника бюджетних коштів, покладений обов'язок по забезпеченню організації та фінансування Кам'янець-Подільської ОДПІ. Тому з Держаної фіскальної служби України необхідно стягнути 24985,73 грн індексації заробітної плати.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що роботодавцем позивача є Кам'янець-Подільська ОДПІ, а не Державна фіскальна служба України. Кам'янець-Подільська ОДПІ є самостійною юридичною особою та самостійно виплачує своїм працівникам заробітну плату. Тому Державна фіскальна служба України не може бути відповідачем у справі щодо стягнення індексації заробітної плати на користь позивача. Крім того, вказав, що на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 Кам'янець-Подільська ОДПІ нарахувала та виплатила позивачу індексацію заробітної плати в сумі 18279,29 грн за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2015. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 працювала в Кам'янець-Подільській ОДПІ на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Кам'янець-Подільської ОДПІ.

Наказом Кам'янець-Подільської ОДПІ від 28.01.2016 №5-О ОСОБА_1 звільнена з посади головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб у зв'язку з скороченням штатної чисельності.

18.04.2016 позивач звернулася до Кам'янець-Подільської ОДПІ з заявою про проведення нарахування та виплату індексації заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Листом від 19.05.2016 №4433/Я/22-09-05-047 Кам'янець-Подільська ОДПІ повідомила позивача, що індексація за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2015 працівникам не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку із постійними змінами базового місяця для проведення індексації, що виникали внаслідок збільшення посадового окладу, зміни надбавки за вислугу років, присвоєння чергового спеціального звання та проведення реорганізації (утворення) територіальних органів Державної податкової адміністрації України, Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України. Крім того, кошторисами Кам'янець-Подільської ОДПІ на 2013-2015 не передбачено видатки на індексацію заробітної плати працівників.

Позивач оскаржила вказану відмову до суду.

Постановою від 16.01.2017 по справі №822/2598/16 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо проведення індексації заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 та зобов'язав Кам'янець-Подільську ОДПІ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 включно.

Постановою від 09.10.2017 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДФС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа №822/2598/16.

Листом від 31.01.2018 №625/10/22-09-05-34 Кам'янець-Подільська ОДПІ повідомила відділ примусового виконання рішень Управління ДФС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, що з метою виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 нарахувала індексацію заробітної плати за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 в сумі 16861,26 грн. Однак кошторис Кам'янець-Подільської ОДПІ на 2018 рік не містить додаткових асигнувань для виплати індексації заробітної плати.

Вважаючи, що Кам'янець-Подільська ОДПІ не виконує рішення суду, а головним розпорядником бюджетних коштів, який забезпечує фінансування Кам'янець-Подільської ОДПІ, є Державна фіскальна служба України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а.

Постановою від 16.01.2017 у справі №822/2598/16 Хмельницький окружний адміністративний суд встановив, що виплата позивачу індексації заробітної плати є обов'язком Кам'янець-Подільської ОДПІ.

Зазначене означає, що право позивача на отримання індексації заробітної плати порушене Кам'янець-Подільською ОДПІ, а не Державною фіскальною службою України.

За змістом статті 94 Кодексу законів про працю України заробітну плату та індексацію заробітної плати відповідно до вимог законодавства України виплачує роботодавець.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила, що Державна фіскальна служба України як головний розпорядник бюджетних коштів зобов'язана виплатити індексацію заробітної плати.

Відповідно до частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

Таким чином, Державна фіскальна служба України, як головний розпорядний бюджетних коштів, в межах своїх повноважень лише доводить до Кам'янець-Подільської ОДПІ бюджетні асигнування та здійснює їх розподіл. В свою чергу, повноваження щодо розпорядження цими коштами, зокрема, виплата позивачу індексації заробітної плати належать Кам'янець-Подільській ОДПІ.

Суд також враховує, що на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 по справі №822/2598/16 Кам'янець-Подільська ОДПІ нарахувала та виплатила позивачу індексацію заробітної плати за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2015 в сумі 18279,29 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.12.2018 №604, №619, №620, №621.

Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, спір щодо розміру індексації заробітної плати, перерахованої Кам'янець-Подільською ОДПІ на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2017 по справі №822/2598/16 вирішується в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подачі до суду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання такого рішення суду, а не окремого позову.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог позивача до Державої фіскальної служби України необхідно відмовити.

У зв'язку з звільненням позивача від сплати судового збору та відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір у відповідності статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення заробітної плати відмовити.

Судовий збір у справі з відповідача не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1) Відповідач:Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, Київ 53, 04053 , код ЄДРПОУ - 39292197)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук