Рішення № 80406954, 12.03.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2019 року м. РівнеСправа №460/3099/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКостопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Костопільське ОУПФУ Рівненської області) про зобов'язання вчинення дій щодо призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21.10.1985 по 29.12.1987 фактично проживала в АДРЕСА_1, а з 30.12.1987 по даний час в АДРЕСА_2, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 відноситься до четвертої зони - зони посиленого радіоекологічного контролю. У листопаді 2018 року позивач звернулася до Костопільського ОУПФУ Рівненської області із заявою про призначення як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, відповідачем відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку з тієї підстави, що період проживання і роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 складає 1 рік 8 місяців 15 днів, оскільки ОСОБА_1 з 09.07.1984 по 15.01.1991 працювала на Рівненській фабриці індпошиву та ремонту одягу, яка розташована на території м.Рівного. Однак, з такою позицією позивач не погоджується, оскільки факт постійного проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю підтверджується відповідною довідкою селищної ради. Таким чином, з урахуванням вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Разом з тим, відповідачу встановлено строк для подання суду відзиву.

Відповідач у строк встановлений судом надав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. ОСОБА_1 з 09.07.1984 по 15.01.1991 працювала на Рівненській фабриці індпошиву та ремонту одягу, яка розташована на території м.Рівного, тобто не на забрудненій території, а тому період проживання зоні посиленого радіоекологічного контролю складає 1 рік 8 місяців 15 днів. Відповідно права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілій 4 категорії в позивача не має. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 07.02.2019 судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Глибочок Березнівського району Рівненської області.

Відповідно до довідки Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області від 30.11.2018 №930, позивач з 21.10.1985 по 29.12.1987 фактично проживала в АДРЕСА_1, а з 30.12.1987 по даний час в АДРЕСА_2.

У листопаді 2018 року позивач звернулася до Костопільського ОУПФУ Рівненської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та надала відповідні документи для визначення права на пенсійне забезпечення.

Листом Костопільського ОУПФУ Рівненської області від 26.11.2018 №1760/04 на звернення позивача щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 з 09.07.1984 по 15.01.1991 працювала на Рівненській фабриці індпошиву та ремонту одягу, яка розташована на території м.Рівного, тобто не на забрудненій території, то період проживання зоні посиленого радіоекологічного контролю складає 1 рік 8 місяців 15 днів. Відповідно права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілої 4 категорії в позивача не має.

Не погоджуючись з такою відмовою пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відноситься до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Абзацом 4 ч.1 ст.55 Закону №796-XII визначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Разом з тим, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" внесено зміни до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: жінкам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

З огляду на викладене, для зменшення пенсійного віку на 5 років та призначення пенсії за віком по досягненню віку 53 роки 6 місяців, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна була проживати на території зони посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС протягом 6 повних років, в тому числі в період з моменту аварії та до 01.01.1993 не менше 4 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії вона досягла віку 53 років 9 місяців.

Оцінюючи обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності у неї права на призначення пенсії по досягнення 53 років 9 місяців, суд враховує, що згідно з п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч.1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4).

Позивачем до позовної заяви додано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серія НОМЕР_6, виданого Рівненською облдержадміністрацією, відповідно до якого пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.12).

За змістом позовної заяви ОСОБА_1 вважає, що наявність у неї статусу громадянки, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 є підтвердженням того, що станом на 1 січня 1993 року вона протягом чотирьох років проживала на радіоактивно забруднених територіях, які належать до зони посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, вважає, що в неї є право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку з дати звернення до відповідача із відповідною заявою від 07.08.2018.

Згідно з п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (яка була чинною на момент видачі позивачу посвідчення) (далі - Порядок №51) передбачено, що Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до п.2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серія НОМЕР_6 підтверджує той факт, що ОСОБА_1 з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживала або постійно працювала чи постійно навчалася у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років.

Відповідач стверджує, що в період з 09.07.1984 по 15.01.1991 позивач працювала поза межами зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується записами трудової книжки про роботу на Рівненській фабриці індпошиву та ремонту одягу, яка розташована на території м.Рівного, тобто не на забрудненій території. Відтак, на його думку, не виконана основна умова - позивач, станом на 01.01.1993, постійно не працювала у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років.

Разом з тим, довідкою Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області від 30.11.2018 №930 підтверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач з 21.10.1985 по 29.12.1987 фактично проживала в АДРЕСА_1, а з 30.12.1987 по даний час в АДРЕСА_2. В довідці зазначено, що даний населений пункт відноситься до 4 зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Довідка видана на підставі погосподарських книг (а.с.12).

Довідка про період проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення видана уповноваженим на те органом та відповідно до вимог чинного законодавства, підписана головою та секретарем-друкаркою Соснівської селищної ради Березнівського району Рівненської області.

Крім того, позивач зазначає, що дійсно працювала на Рівненській фабриці індпошиву та ремонту одягу, проте з 1986 року перебувала у декретній відпустці та у відпустці по догляду за дітьми у смт Сосновому Березнівського району Рівненської області.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народився син ОСОБА_3, місце народження смт Соснове, актовий запис про народження серії НОМЕР_2 від 12.08.1986; ІНФОРМАЦІЯ_4 - народилися син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_6, місце народження смт Соснове, актовий запис про народження серії НОМЕР_3 від 25.12.1988 та серія НОМЕР_4 від 25.01.1988; ІНФОРМАЦІЯ_5 - народився син ОСОБА_5, місце народження смт Соснове, актовий запис про народження серії НОМЕР_5 від 12.12.1991.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що не виконана основна умова - позивач, станом на 01.01.1993, постійно не працювала у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, оскільки положеннями ст.55 Закону №796-XII гарантовано, що початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки встановлюється особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Така позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної в постановах від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, згідно з якою при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивач з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 01.01.1993 проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, та в період 26.04.1986 по день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку не менше 4 років.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 4 років, тобто у 53 роки 6 місяців відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував належними і допустимими доказами правомірність його поведінки щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача суд враховує, що частиною 1 ст.45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком у листопаді 2018 року, відтак порушені права, свободи та інтереси ОСОБА_1 слід відновити з дати її звернення до пенсійного органу з відповідною заявою.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи положення ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Бурова, 17а/3, м.Костопіль, Рівненська область, 35000; ідентифікаційний код 41247908) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дати звернення із заявою про призначення такої пенсії.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Бурова, 17а/3, м.Костопіль, Рівненська область, 35000; ідентифікаційний код 41247908), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 березня 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.