Ухвала суду № 80406846, 13.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 березня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4570/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Клочко К.І, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді Головка А.Б., головуючого у справі №440/4570/18 за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 13.06.2016 ВП № 51417820.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 відкрито провадження у справі №440/4570/18 за даним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи Державну податкову інспекцію у м. Полтаві.

У судовому засіданні 11.03.2019 представник позивача ОСОБА_2 заявив відвід судді Головку А.Б., головуючому у даній справі, надавши суду відповідну заяву від 11.03.2019.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість /частина третя/.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід/частина четверта/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 провадження у справі зупинено до вирішення заяви про відвід судді та передано справу для вирішення заяви про відвід іншому складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою зупинення провадження у справі та її передачі для вирішення заяви про відвід судді Головка А.Б. іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість тверджень поданої представником позивача заяви про відвід судді.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 суддею з розгляду заяви представника позивача про відвід судді Головка А.Б. визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І.

Частиною першою статті 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин восьмої, одинадцятої цієї статті суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід /частина восьма /.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід /частина одинадцята/.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача від 11.03.2019 про відвід судді Головка А.Б. у порядку письмового провадження.

Оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача про відвід судді Головка А.Б., суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу /частина четверта/.

Як слідує зі змісту заяви представника позивача про відвід судді, остання обґрунтована існуванням обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Головка А.Б., оскільки на переконання заявника, за наявності підстав для заміни неналежного відповідача у справі суддя Головко А.Б. без виходу до нарадчої кімнати та будь-якого умотивування оголосив висновок про відмову у задоволенні клопотання про заміну неналежної сторони відповідача.

На переконання заявника, будь яке рішення у справі прийняте судом в такому складі буде незаконним та необґрунтованим.

Отже, заява представника позивача від 11.03.2019 про відвід судді Головка А.Б. фактично ґрунтується на незгоді сторони позивача з процесуальним рішенням суду.

Вказані обставини, на думку представника позивача свідчать про наявність підстав для відводу закріплених в пункті 4 частини першої статті 36 КАС України, а саме суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд враховує, що процесуальною гарантією забезпечення безсторонності (неупередженості) та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У своєму рішенні у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) Європейський суд з прав людини зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Суд вважає, що наведені позивачем у заяві про відвід судді обставини не можуть бути підставами для відводу судді Головка А.Б., оскільки відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а відтак не свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді.

Доказів наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Головка А.Б., інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Головка А.Б., представником позивача не надано та судом не встановлено.

За викладених обставин, заява представника позивача про відвід судді Головка А.Б. від 11.03.2019 задоволенню не підлягає.

Суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Вказана заява подана позивачем з порушенням строку для заявлення відводу, визначеного частиною третьою статті 39 КАС України.

Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Головка А.Б. від 11.03.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Полтаві про визнання протиправною та скасування постанови.

Справу передати для продовження розгляду судді Головку А.Б.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя К.І. Клочко