Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47960/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Серги С.М.,
при секретарі –Олійник Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Жиліної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об"єднаної державної податкової інспекціїдо Кредитної спілки "Лубно"про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, -
В С Т А Н О В И В:
24 листопада 2009 року Миргородська об"єднана державна податкова інспекція (далі також позивач)звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кредитної спілки "Лубно" (далі також відповідач)про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 1327,39 грн, обгрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем приписів Закону України "Про погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов"язання.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте про дату, час та місце судового розгляду даної справи повідомлявся належним чином про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову не направив.
Відповідно до частини 2 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд. Проте, положення вказаної норми відповідачем виконано не було, що розцінюється судом як неналежне виконання ним процесуальних обов'язків.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований 15.06.2004 виконавчим комітетом Лубенської міської ради Потавської області (ідентифікаційний код 26091230).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 N 2535-XII (далі - Закон N 2535) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 N 161-XIV (далі - Закон N 161) встановлено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру та індексації.
Платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян), як визначено статтею 14 Закону N 2535, самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Судом встановлено, що відповідач 30.01.2009 подав до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції звітну податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, відповідно до якої орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності становить1524,49 грн, в тому числі - за січень - серпень 2009 року по 208,19 грн за кожний місяць, за вересень - 67,16 грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі- Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку.
Платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181.
Статтею 17 Закону N 2535 встановлено, зокрема, що податкове зобов'язання з орендної плати за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
На виконання приписів зазначеної норми позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000371502/0 від 10.03.2009, яким визначена сума штрафу у розмірі 20.82 грн.
10.03.2009 зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано, про що свідчить підпис бухгалтера-касира на корінці податкового повідомлення-рішення.
Якщо сума узгодженого податкового зобов'язання не погашається платником у законодавчо встановлені терміни, така сума податкового зобов'язання відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону N 2181-III визнається сумою податкового боргу платника податків. Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На виконання приписів зазначеної норми позивачем надіслані перша податкова вимога № 1/54 від 06.04.2009 та друга податкова вимога №2/69 від 13.05.2009, які відповідачем отримані, про що свідчать копії зворотніх поштових повідомлень.
Судом встановлено, що в добровільному порядку сума заборгованості у розмірі 1327,39 грн, в тому числі 1316,3 грн - за основним платежем, 11,09 грн - за штрафними санкціями, відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом з облікової картки платника.
Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Враховуючи викладене, Миргородська об'єднана державна податкова інспекція відповідно до повноважень, покладених на неї Законом України "Про державну податкову службу в Україні", обґрунтовано звернулась до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості та штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції до Кредитної спілки "Лубно" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки "Лубно" (код ЄДРПОУ 26091230) до місцевого бюджету м. Миргорода на р/р 33215812700012, код бюджетної класифікації 13050200, код платежу 34698720, банк одержувача ГУ ДКУ в Полтавській області, МФО 831019 заборгованість зі сплати орендної плати за землю у розмірі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп.
Копію постанови направити відповідачу.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2010 року.
Суддя С.М. Серга
Судове рішення № 8040684, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 25.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-47960/09/1670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: