Постанова № 8040663, 17.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48415/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Кузьменко М.В.,

за участю:

представника позивача - Бойченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду м. Комсомольскудо суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансової санкції та пені, -

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2009 року Управління Пенсійного фонду м. Комсомольскзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення боргу по сплаті фінансової санкції, нарахованої пені та недоїмки.

В обґрунтування позовних вимог Управління Пенсійного фонду України м. Комсомольск посилалося на те, що відповідач в порушення вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” несвоєчасно сплачує страхові внески до Пенсійного фонду України, у звязку із чим виникла недоїмка, яка підлягає стягненню одночасно із застосованими фінансовими санкціями.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду заяву, якою зменшив суму позовних вимог, у звязку з виявленою помилкою при розрахунку розміру пені у рішеннях про застосування фінансової санкції № 345 від 25.07.2008 року та № 216 від 01.06.2009 року. При перерахунку Управлінням Пенсійного фонду в м. Комсомольскувиявлено, що сума, яка підлягає стягненню становить 4099 грн12 коп.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання”

Відповідно ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування, підлягають загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню, тобто є застрахованими особами.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 06.12.2005 року виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код НОМЕР_2

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Комсомольськута є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 07.11.2000 року за реєстраційним записом 1892.

З 07.11.2000 року по 01.01.2009 року ОСОБА_2 знаходився на загальній системі оподаткування (сплачував 32% від чистого доходу), з 01.01.2009 року перейшов на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 1 статті 19 та підпункту 2 пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV фізичні особи-суб"єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню з доходів фізичних осіб в межах максимальної величини, з якою справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.

Згідно з пунктом 5.3.2 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, фізичні особи- суб"єкти підприємницької діяльності сплачують за себе страхові внески, якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32,2 %.

Крім того, зазначені особи зобов"язані подавати до органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації щорічно до 1 квітня року, наступного за звітнім роком, розрахунок сум страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за звітній рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем несвоєчасно сплачено суму страхових внесків, зазначених у розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2006 рік.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську винесено рішення № 345 від 25.07.2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 нараховано штраф у розмірі 2979 грн. 98 коп., пеню у розмірі 1095,21 грн., на загальну суму 4075 грн. 19 коп. Дане рішення отримано 23.02.2009 р., про що свідчить підпис відповідача на копії рішення № 345 від 25.07.2008 року, наявного в матеріалах справи.

Як вбачається з картки особового рахунку фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності, наявної в матеріалах справи вищезазначена сума сплачена відповідачем частково та несвоєчасно.

Залишок боргу станом на 31.03.2009 року становив 185,17 грн., з яких:

- 135,41 грн. - борг по сплаті фінансової санкції;

- 49,76 грн. - борг по сплаті пені.

30.03.2009 року відповідач надав до Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2008 рік, відповідно до якого розмір страхових внесків за березень, серпень, грудень 2008 року складає 3 887,39 грн. Зазначена сума нарахувань занесена до картки 01.04.2009 року і своєчасно не сплачена, що підтверджується копією картки особового рахунку фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності, наявної в матеріалах справи.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську на підставі вказаних норм винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків № 216 від 01.06.2009 року, яким до відповідача застосовано пеню за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. у сумі 118,05 грн. Зазначене рішення отримано відповідачем 10.06.2009 р., про що свідчить підпис відповідача на копії повідомлення про вручення поштового відправлення, наявної в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 106 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу (в розмірах передбачених цією статтею). Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно абз. 3, 4 ч. 14 ст. 106 Закону суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються у тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій повязано з виникненням та сплатою недоїмки.

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду , або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби , а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську направлено відповідачу вимогу № Ф 164/3 від 05.06.2009 р. про сплату боргу із страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування станом на 31.05.2009р. у сумі 4 072 грн. 56 коп., у тому числі недоїмка із внесків 3 887 грн. 39 коп., фінансові (штрафні) санкції 135 грн. 41 коп., пеня 49 грн. 76 коп., яку відповідачем отримано 10.06.2009 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи підписом відповідача на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказану вимогу, на момент розгляду справи, відповідачем не виконано, що підтверджується даними наявних у матеріалах справи карток особового рахунку страхувальника.

Відповідно до наданої у судовому засіданні 15.02.2010 року заяви позивача, про зменшення суми позовних вимог, у звязку з виявленого помилкою при розрахунку розміру пені у рішеннях про застосування фінансової санкції № 345 від 25.07.2008 року та № 216 від 01.06.2009 року, сума боргу відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Комсомольську складає 4099,12 грн.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені за вищезазначений період в розмірі 4099 грн. 12 коп., тому позовні вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду м. Комсомольску до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансової санкції та пені задовольнити.

Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду м. Комсомольску заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, фінансової санкції та пені в розмірі 4 099 грн 12 коп. (чотири тисячі дев"яносто дев"ять гривень дванадцять копійок) на рахунок № 25600312304 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадбанк України", МФО 331467, код 22529681.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько