Рішення № 80406437, 13.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5647/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.,

секретаря судового засідання Сердюк І.С.,

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача - Наумова К.М., (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2018 року №0448261305 та №0448271305, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0448261305 та №0448271305 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.10.2018 року посадовою особою Головного управління ДФС в Одеській області було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.08.2016 року по 31.07.2018 року №2128/1532-13-05/НОМЕР_1. В результаті вказаної перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що позивачем нібито порушено: п.181.1, ст.181, п. 183.2 ст. 183 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено неподання заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість до 11.08.2018 року; також п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.187.1; ст.187, пп.188.1 сг.188, пп.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПК України, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість у загальній сумі 36 353 грн., та пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203, пп.202.1 ст.202 ПК України, внаслідок чого встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2017 - травень 2018 року. На підставі висновків акту Головним управлінням ДФС в Одеській області 16.10.2018 року складено податкові повідомлення-рішення №00448261305 та №00448271305, якими притягнуто позивача до фінансової відповідальності. Позивач вважає висновки в даному акті №2126/15-32-13-05/НОМЕР_1 необґрунтованими, неправомірним, безпідставним, такими, що суперечать вимогам діючого податкового законодавства України та такими, що підлягають скасуванню в повному обсязі, адже сукупна сума обсягу продаж за 12 календарних місяців наростаючим підсумком за період з 01.082016 року по 31.07.2017 року без урахування непрямих податків (ПДВ та акцизного збору) не досягло 1 мільйону гривень та склало лише 969106,89 грн.

Представником відповідача 04.12.2018 року до суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.35-39), згідно якого відповідач зазначає, що не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню, адже документальною позаплановою невиїзного перевіркою встановлені порушення. Одним з порушень було встановлено несвоєчасна реєстрація платника податку на додану вартість. Відповідно до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок» «виторги РРО» за період з 01.08.2016 року по 31.07.2017 року виторг ФОП ОСОБА_3 перевищив 1 000 000,00грн. та склав 1 017 562,25 грн. ФОП ОСОБА_3 у зв'язку перевищенням суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом 12 календарних місяців 1 000 000 гривень, виконуючи вимоги п. 181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 статті 183 Податкового Кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, повинна була надати до Білгород-Дністровського району Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області реєстраційну заяву про реєстрацію платником до 11.08.2017 року. В порушення вимог п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183 ПК України ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як платник ПДВ лише з 11.05.2018 року. Також, перевіркою встановлено порушення щодо визначення податкових зобов'язань і як результат заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 36353 грн., та несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість, а саме ФОП ОСОБА_3 податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 - травень 2018 року не надано до Білгород-Дністровського відділення Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області. За вказаних обґрунтувань представник відповідача вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Представником позивача 10.12.2018 року надано до суду відповідь на відзив на позов (а.с.50-54), в якому представник позивача наголошує на тому, що не погоджується із методикою розрахунку зобов'язань позивача до якого відповідач включає непрямі податки та штучно притягує позивача до відповідальності за порушення, які позивач не допускав.

Представником відповідача 21.02.2019 року надано до суд додаткові пояснення (а.с.82-84), в яких представник зазначає, що відповідно до інформаційної бази даних ІС «Податковий блок» «аналітична система - виторги РРО» було встановлено, що за період з 01.08.2016 року по 31.07.2017 року виторг ФОП ОСОБА_3 перевищив 1000000,00грн. та склав 1017562,25 грн. Отже, на підставі вищезазначеного позивач у зв'язку із перевищенням суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом 12 календарних місяців 1 000 000 грн., повинна була надати до Білгород-Дністровського району Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області реєстраційну заяву про реєстрацію платником до 11.08.2017 року. Крім того, під час надання платником податків Z-звітів РРО, в них зазначаються суми виторгу вже із включенням акцизного податку, так дійсно під час отримання інформації з інформаційних систем, сума виторгу перевищила 1000000 грн., а саме 1017562,25 грн. із включенням акцизного податку. Посилання позивача на те, що «Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» є довільним трактуванням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 04.03.2019 року представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 04.03.2019 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями, наказу ГУ ДФС в Одеської області №6452 від 29.08.2018 року, головним державним ревізор інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Грачовою В.В., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.08.2016 року по 31.07.2018 року.

За результатами проведеної перевірки перевіряючим 02.10.2018 року складено Акт №2126/15-32-13-05/НОМЕР_1 (а.с.24-27)

Відповідно до висновків вказаного акту, під час здійснення перевірки діяльності фізичної особи-підприємця виявлено порушення а саме:

п.181.1. ст. 181, п.183.1, п.183.2 ст.183 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в наслідок чого встановлено неподання заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість до 11.08.2017 року;

п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.187.1 ст.187, пп.188.1 ст.188, пп.194.1.1. пп.194.1. ст.194 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в наслідок чого донараховано податку на додану вартість у загальній сумі 36 353грн., в тому числі в розрізі періодів: серпень 2017 року - у сумі 18 591грн.; вересень 2017 року - у сумі 15 801грн.; жовтень 2017 року - 1 964грн.;

пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.п.203.1 ст.203, п.п.202.1 ст.202 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в наслідок чого встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2017 - травень 2018 року.

Вказаний акт 03.10.2018 року підписано позивачем - ОСОБА_3 та представником позивача - ОСОБА_1 із зазначенням про незгоду з висновками акту (а.с.27).

Головним управлінням ДФС в Одеській області 16.01.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0448271305, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 45441,25 грн. (а.с.21) та податкове повідомлення-рішення №0448261305 на суму штрафних санкцій в розмірі 1530,00 грн. (а.с.22).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній до 01.01.2017 року) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Податковий кодекс України визначає як обов'язкову, так і добровільну реєстрацію особи платником податку на додану вартість.

Вимоги щодо обов'язкової реєстрації особи платником податку на додану вартість передбачено ст.181 ПК України.

Відповідно до п.181.1. ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

В свою чергу, пунктами 183.1. та 183.2. ст.183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, якщо сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню нарахована такій особі за останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень без урахування податку на додану вартість.

При цьому положення «без урахування податку на додану вартість» слід розуміти як необхідність вирахування суми податку на додану вартість із загальної суми із здійснення операцій з постачання товарів, в іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки відповідні норми стосуються осіб, що не є платниками податку на додану вартість та відповідно не пов'язані з жодним іншим податком на додану вартість, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів (послуг).

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 09.08.2018 року по справі 811/1367/13-а.

Згідно пп. "б" п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.191. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (п.14.1.4. ст.14 ПК України).

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.177.3.1. ст.177 ПК України, не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, до загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом VІ ПК України (ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ) не включаються суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Так, як сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню нарахована за останніх 12 календарних місяців, сукупно не перевищила 1000000 гривень, адже сума акцизного податку з реалізованих позивачем підакцизних товарів не включається до загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом, VІ ПК України, то у позивача і не виникло обов'язку реєстрації як платник податку на додану вартість,

Таким чином, встановлені судом обставини справи і наведені норми чинного законодавства свідчать, що відповідачем безпідставно встановлено суму отриману позивачем від здійснення операцій в розмірі 1017562,25 грн. з врахуванням суми акцизного податку, що і стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та збільшення суми податкових зобов'язань.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені в даному позову підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 78, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2018 року №0448261305 та №0448271305 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенння від 16.10.2018 року №0448261305 та №0448271305.

Стягнути з відповідача по справі - Головного управління ДФС в Одеській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 13.03.2019 року.

Позивач: ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_1);

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5);

Суддя П.П. Марин

.