Ухвала суду № 80405766, 11.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 березня 2019 року м. Київ № 320/1056/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" військової частини 1492 Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" військової частини 1492 Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 18 лютого 2019 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, прийняте начальником 2-го відіпс впс "Бориспіль" (термінал D)" ОКПП "Київ" ДПС України майором ОСОБА_3;

- стягнути на користь громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1) заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 61400,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" (Військова частина 1492) (код ЄДРПОУ 14321475).

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України, рішень Європейського суду з прав людини у справах "Pronina v. Ukraine", "Tatenko v. Ukraine" зовнішньою формою відображення процесуальних вимог позивача до адміністративного суду щодо задоволення та реалізації прав, свобод і законних інтересів є, у даному випадку, адміністративний позов.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, вимоги щодо форми та змісту позовної заяви передбачені положеннями статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається із частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

Згідно із частиною четвертою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Отже, за приписами Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов подається до суду у вигляді надрукованого оригіналу письмової позовної заяви або у вигляді заповнення бланка, шляхом нарочного подання, або направлення документів засобами поштового зв'язку.

У той же час, судом встановлено, що у порушення статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем подано до суду позовну заяву у вигляді фотокопії, а отже не містить оригіналу підпису особи, яка підписала позовну заяву.

У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду позовну заяву у письмовій формі та з оригінальним підписом особи, яка звертається до суду або її представника.

Також, згідно із частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Частиною 3 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Так, судом встановлено, що позовну заяву підписано адвокатом ОСОБА_4, як представником позивача.

На підтвердження своїх повноважень підписант надав: незасвідчену у належний спосіб ксерокопію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5152 від 29.08.2012, незасвідчену у належний спосіб ксерокопію договору про надання правової допомоги №123 від 19.02.2019 та ксерокопію ордера серії КВ №407321 від 19.02.2019.

Відповідно до частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що додана до позовної заяви ксерокопія договору про надання правової допомоги правової допомоги №123 від 19.02.2019 нзасвідчена у визначеному законом порядку, оскільки така копія не містить жодних необхідних реквізитів, зокрема, дати засвідчення, прізвища та ініціалів особи, її підпису, яка вчинила відповідний запис тощо.

Також, суд зазначає, що копія може бути засвідчена суддею, але, враховуючи, що на стадії відкриття провадження суддя позбавлений можливості засвідчувати копії документів, до позову має бути доданий оригінал ордеру.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно із статтею 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Таким чином, положення вищевказаної статті Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не надають повноважень адвокату на засвідчення справжності копії ордера.

У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду документи на підтвердження повноважень ОСОБА_4 як представника позивача, а саме, оригінал ордеру, а також належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги №123 від 19.02.2019.

Крім цього, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3773-VI від 22.09.2011 паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 (ОСОБА_1) адміністративної процесуальної правосуб'єктності є паспортний документ іноземця.

Суд зазначає про те, що до позовної заяви позивачем додано незасвідчену копію першої сторінки паспортного документу, який оформлений іноземною мовою, що не дозволяє суду прочитати вказаний документ та встановити, що цей паспортний документ виданий саме на ім'я позивача.

У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду нотаріально посвідчений переклад на українську мову паспортного документу громадянина В'єтнаму ОСОБА_1

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду позовну заяву у письмовій формі та з оригінальним підписом особи, яка звертається до суду або її представника;

- надати документи на підтвердження повноважень ОСОБА_4 як представника позивача, а саме, оригінал ордеру та належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги правової допомоги №123 від 19.02.2019;

- надати нотаріально посвідчений переклад на українську мову паспортного документу громадянина В'єтнаму ОСОБА_1

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.