Ухвала суду № 80405685, 13.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"13" березня 2019 р. справа № 300/401/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши в приміщенні суду клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 неправомірними, зобов'язання призначити та виплатити пенсію з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 11.10.2017.

Підставою звернення із вказаним позовом є відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах за Списком № 1.

Представником відповідача 11.03.2019 подано суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 звернулася в суд із даним позовом через 16 місяців після прийняття управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Розглянувши заявлене клопотання, суд встановив наступне.

У відповідності до п.8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Строки звернення до суду регламентовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, частиною 1 вказаної статті визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 11.10.2017 позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську і заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, за результатами розгляду якої відповідачем листом від 27.10.2017 № 3058/03 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні такої пенсії.

З приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.

Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема згідно з абзацом чотирнадцятим статті 1 Закону України № 2235-III «Про громадянство України» заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

В частині другій статті 2 Закону України № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.

Відповідно до ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини другої ст.233 Кодексу законів про працю України можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

За таких обставин, клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.