Рішення № 80405324, 06.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2019 року 12 год. 34 хв.Справа № 280/4744/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., та сторін

від позивача: адвокат Шулякова М.В.,

від відповідача: Крамар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_3 (70635, Запорізька область, Пологівський район, с. Інженерне, вул.. Механізаторів, буд. 9, код ДРФО НОМЕР_1)

до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, бду.29)

про визнання протиправним та скасування наказу від 02.10.2014 №1275 в частині попередження про неповну посадову відповідальність,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасування наказу відповідача від 02.10.2018 №1275 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині попередження про неповну посадову відповідальність поліцейського відділення конвойної служби ІТТ №6 ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, оскільки жодних порушень вимог чинного законодавства України та трудового розпорядку нею не допускалось. Вважає, що відповідачем не правомірно проведено службове розслідування та притягнуто її до дисциплінарної відповідальності. Вказує на те, що під час проведення службового розслідування не було належним чином забезпечено його право на надання пояснень по суті перевірки, а також не було забезпечено можливість ознайомитись з результатами службового розслідування, а про проведення службового розслідування дізналась лише після ознайомленні з оскаржуваним наказом. Крім того, позивач вважає, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності є наслідком неприязного ставлення до неї керівництва підрозділу, де вона проходить службу, оскільки жодної інформації, яка б свідчила про невиконання/не належне виконання позивачем посадових обовязків не було ані на початок проведення службового розслідування, ані під час його завершення. Позивач також зазначає, що у зв'язку з недотриманням відповідачем чинного законодавства, щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, порядку накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. На підставі викладеного, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.11.18 відкрито загальне позовне провадження по справі №280/4744/18 та призначено підготовче засідання суду на 04.12.18 об 17 год. 00 хв.

28.11.2018 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №38813) був поданий відзив, в якому відповідач зазначив, що ОСОБА_3 при виконанні службових обов'язків порушила вимоги Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, та вимоги «Правил етичної поведінки поліцейських», які затверджено наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, «Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених підрозділів (відділів, відділень)», затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987 і на неї правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність. Вказує на те, що з вказаного питання у встановленому законом порядку було призначено службове розслідування, в ході якого було встановлено, що ОСОБА_3 не належним чином виконуються посадові обовязки (особова недисциплінованість, до виконання своїх обов'язків відноситься невідповідально), що зумовило наявність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну посадову відповідність. Вказує, що відповідачем дотримано процедуру проведення службового розслідування та обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

14.01.2019 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №41556) була подана відповідь на відзив, згідно зі змісто якої, представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.12.2018 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 14.01.2019.

Ухвалою суду від 14.01.2019 продовжено процесуальний строк зупинення провадження для примирення сторін до 06.03.2019.

Усною ухвалою суду від 06.03.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі, підготовче засідання призначено на 06.03.2019.

Усною ухвалою суду від 06.03.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та клопотання про закриття підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у цей же день.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, представник відповідачів проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 станом на 02 жовтня 2018 року (дата видання оскаржуваного наказу відповідача) проходила службу в органах Національної поліції України та займала посаду поліцейського відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області та їй присвоєно звання сержант поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 02 жовтня 2018 року № 1275 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення службової дисципліни, вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, та п. п. 1, 2, 4 розділу 1, п. п. 1, 3 розділу 2, п. п. 3, 4 розділу 4 «Правил етичної поведінки поліцейських», які затверджено наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, п. 1.1 пункту 2 розділу 2 «Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених підрозділів (відділів, відділень)», затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987 на мене - поліцейського відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність.

04 вересня 2018 року наказом ГУНП в Запорізькій області № 1031 «Про призначення та проведення службового розслідування», за фактом реєстрації кримінального провадження № 12018080310000588 внесеного до Єдиного редржавного реєстру досудових розслідувань 18.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським відділення конвойної служби ІТТ №6 ГУНП в області сержантом поліції ОСОБА_3, призначено службове розслідування (а.с.).

02 жовтня 2018 року заступником начальника ВОД ІТТ ГУНП в Запрорізькій області підполковника поліції Гребенбк І.Є. та інспектором ВОД ІТТ ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Яковенко І.В. складено Висновок про результати службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_3 (далі Висновок службового розслідування), який того ж дня затверджений начальником ГУНП в Запорізькій області генералом поліції третього рангу С.А. Коміссаровим (а.с. ).

У пункті 2 Висновку службового розслідування зазначено, що за порушення службової дисципліни, вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, та п. п. 1, 2, 4 розділу 1, п. п. 1, 3 розділу 2, п. п. 3, 4 розділу 4 «Правил етичної поведінки поліцейських», які затверджено наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, п. 1.1 пункту 2 розділу 2 «Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених підрозділів (відділів, відділень)», затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987 на поліцейського відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність (а.с.).

02 жовтня 2018 року наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 1275 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності на ОСОБА_3 - поліцейського відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність (а.с.).

Вважаючи протиправним наказ начальника ГУНП в Запорізь кій області від 02.10.2018 в частині попередження про неповну посадову відповідність (п.2 наказу), позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу став висновок службового розслідування від 02.10.2018, в якому зазначено, що: «поліцейський відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області сержант поліції ОСОБА_3, порушуючи субординацію, дозволила собі непристойні дії та бесіди по відношенню до свого безпосередньго керівника, заступника начальника ІТТ № 6 ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_7, спровокувала конфлікт з його дружиною - ОСОБА_8 В подальшому, порушуючи в грубій формі етику поліцейського НПУ, вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію», вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, та п. п. 1, 2, 4 розділу 1, п. п. 1, 3 розділу 2, п. п. 3, 4 розділу 4 «Правил етичної поведінки поліцейських», які затверджено наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, п. 1.1 пункту 2 розділу 2 «Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених підрозділів (відділів, відділень)», затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, перебуваючи у цивільному одязі під час виконання службових обов'язків, вчинила конфлікт та скоїла бійку з цивільною особою (ОСОБА_8.). Пізніше, продовжуючи порушувати встановлені відомчі правила та накази, за участю капітана поліції ОСОБА_9 почала погрожувати ОСОБА_8 розправою та кримінальним переслідуванням, підбурюючи останню на неправомірні дії щодо закриття питання».

Суд зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» №3460-IV від 22.02.2006 (далі Дисциплінарний статут, у редакції чинній на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за №541/23073 (далі Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно -правовими актами.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський зобовязаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Службова дисципліна, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють (стаття 7 Дисциплінарного статуту).

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

З наведених норм вбачається, що за порушення службової дисципліни поліцейський може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. При цьому, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку призначається службове розслідування, порядок проведення якого визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС. Підставою для притягнення особи дисциплінарної відповідальності є встановлення факту скоєння такою особою дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 Дисциплінарного статуту.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, повязані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з п. 2.5 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Як встановлено судом з наказу ГУНП України в Запорізькій області «Про призначення та проведення службового розслідування» від 04.09.2018 № 1031, службове розслідування призначено за фактом реєстрації кримінального провадження № 12018080310000588 внесеного до Єдиного редржавного реєстру досудових розслідувань 18.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським відділення конвойної служби ІТТ №6 ГУНП в області сержантом поліції ОСОБА_3, призначено службове розслідування.

Натомість, за результатами проведеного службового розслідування встановлено неналежне виконання ОСОБА_3 своїх службових обов'язків, порушення субординації, допущення порушення службової дисципліни, допущення проступків, повязаних з порушенням етики поліцейського, допущення конфлікту, скоєння бійки з цивільної особою та підбурення цивільної особи (ОСОБА_8.) на неправомірні дії.

При цьому, службовим розслідуванням не встановлено жодних обєктивних обставин порушення позивачем вимог законодавства, повязаного з фактом, за яким було призначено та проведено службове розслідування, а сааме: реєстрації кримінального провадження № 12018080310000588 внесеного до Єдиного редржавного реєстру досудових розслідувань 18.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським відділення конвойної служби ІТТ №6 ГУНП в області сержантом поліції ОСОБА_3

Крім того, відповідачем до матеріалів справи не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 порушила субординацію, допустила порушення службової дисципліни, допустила конфлікт, скоїла бійку з цивільної особою та підбурення цивільної особи на неправомірні дії.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що службове розслідування, призначене за наказом від 04.09.2018, проводилось відносно ОСОБА_3 з інших питань, ніж було передбачено наказом ГУНП в Запорізькій області про призначення такого службового розслідування, що не відповідає меті та підставам проведення службового розслідування.

Суд зазначає, що у разі якщо у ГУНП в Запорізькій області була наявна інформація про неналежне виконання позивачкою службових обовязків, порушення субординації, допущення порушення службової дисципліни, допущення проступків, повязаних з порушенням етики поліцейського, скоєння бійки з цивільної особою та підбурення цивільної особи на неправомірні дії, то такі обставини могли бути окремою підставою для проведення службового розслідування та, в разі підтвердження відповідних відомостей, - підставою для притягнення позивачки до відповідальності за такі проступки.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач роблячи вищевказаний висновок не вказує, які саме обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, порушила позивачка, якими нормами на неї покладені обов'язки не знімати формений одяг ні за яких обставин, яким чином позивачка порушила субординацію, та якими нормативними документами на позивачку покладено обовязок щодо вчинення таких дій та в якому обсязі, на підставі чого суд міг би дійти висновку про неналежне виконання позивачкою функціональних обовязків.

Із заперечень відповідача, наданих документів та пояснень неможливо встановити, які саме вимоги посадової інструкції, які вимоги та яких яких саме наказів НПУ, МВС позивачкою було проігноровано, які посадові (функціональні) обовязки позивачка не виконувала чи виконувала не на належному рівні.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачкою субординації, допущення проступків, пов'язаних з порушенням етики поліцейського, а саме скоєння бійки з цивільної особою та підбурення цивільної особи на неправомірні дії, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів вказаних фактів.

Натомість, як у висновку службового розслідування так і в оскаржуваному наказі є посилання на кримінальне провадження № 12018080310000588, внесене до Єдиного редржавного реєстру досудових розслідувань 18.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом отримання тілесних ушкоджень поліцейським відділення конвойної служби ІТТ № 6 ГУНП в області сержантом поліції ОСОБА_3, за фактом якого було призначено службове розслідування.

Разом з тим, як у висновку службового розслідування, так і в оскаржуваному наказі не зазначено результати розслідування вказаного кримінального провадження. Натомість, представник позивача в судовому засіданні зазначила про те, що в Оріхівському районному суді Запоріжької області розглядається зазначене кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 про завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Зазначені факти не заперечувались представником відповідача під час судового розгляду справи.

Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачка в порушення наказу керівника перебувала при виконанні службових обов'язків на робочому місці в цивільному одязі, що вона порушувала субординацію, непристойно себе вела, скоїла бійку та підбурювала осіб на неправомірні дії.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС, особа рядового та начальницького складу (РНС), стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо обєктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

З пояснень позивачки встановлено, що вона не знала, що щодо неї проводиться службове розслідування, незважаючи на те, що вона надавала пояснення стосовно обставин завдання їй тілесних ушкоджень, які мали місце 17.08.2018. При наданні пояснень їй не повідомлялось про факт службового розслідування, підстави його проведення, з наказом про призначення службового розслідування не була ознайомлена. Відповідачем вказані обставини не спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин щодо про неналежного виконання позивачкою службових обовязків, порушення субординації, допущення порушення службової дисципліни, допущення проступків, повязаних з порушенням етики поліцейського, скоєння бійки з цивільної особою та підбурення цивільної особи на неправомірні дії, ігнорування позивачкою вимог наказів НПУ, МВС в частині виконання посадових (функціональних) обовязків, у звязку з чим вважає вимоги ОСОБА_3 такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 704, 80 грн. (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_3 (70635, Запорізька область, Пологівський район, с. Інженерне, вул. Механізаторів, буд. 9, код ДРФО НОМЕР_1) до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29) про визнання протиправним та скасування наказу від 02.10.2014 №1275 в частині попередження про неповну посадову відповідальність - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29) від 02.10.2014 №1275 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідальність на поліцейського відділення конвойної служби ІТТ №6 ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписпане суддею 13.03.2019.

Суддя Р.В. Сацький