Рішення № 8040516, 04.12.2008, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа №2-3049/2008p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2008 року м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі : головуючого судді Юрко І. В. при секретарі Мирошниченко О.Л.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївки цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитом,

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, діючий на підставі доручення, позов підтримав та пояснив суду, що відповідачка уклала 06.07.2006 р. з ВАТ «ВіЄйБі» кредитний договір за № 326А/06 у сумі 24205 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами зазначених в Договорі п.1.3 строком на 60 місяців з щомісячним погашенням кредиту в сумі 403 доларів США згідно п.2.5.1 Договору та Додатку № 1 до Кредитного договору № 326А/06 від 06.07.2006р. Також 06.07.2006р. був укладений Договір застави, посвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі № 1985 згідно якого (п.5.1) Заставодержатель (Банк) набуває права задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави, якщо сума наданого кредиту, відсотки, а також: можливі штрафні санкції та неустойки не будуть погашені у встановлені кредитним договором, договором застави та чинним законодавством України строки.

Згідно п.п.2.5.1, 3.3.2, 1.2 вищевказаного Договору кредиту, Відповідач повинен був здійснювати повернення суми кредиту частками щомісячно, з кінцевим строком повернення кредиту до 05.07.2001р. та сплачувати нараховані відсотки за його використання (13% річних). Але зобов 'язання передбачені п.п.2.5.1, 2.5.2, 2.5.6 договору відповідачем виконувались несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідно до 4.1 Договору, у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, визначених п.1.3, та/або прострочення строків повернення кредиту, визначених п.2.5.1 позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної процентної ставки від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період.

Згідно п.4.5 договору у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3 (крім п.3.3.2) цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 20% від суми кредиту, визначеного уп.1.1 договору.

13.02.2007р. за № 158 ОСОБА_2 була направлена претензія (про наявність несплачених 6-х чергових платежів за кредитом) з проханням якнайшвидше виконати свої договорі обов'язки перед Донецькою філією ВАТ «ВіЕйБі Банк» та попередження, що у разі невиконання до 01.03.2007р. вимог банку до відповідача будуть застосовані заходи примусового стягнення боргу. Але не зважаючи на попередження, відповідач своїх обоє'язків не виконав.

Банком було направлено листа з проханням вчинити виконавчий надпис з метою звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням виконання зобов'язань по кредитному договору № 326AJ06, який був вчинений 27 лютого 2007р. зареєстрований в реєстрі за № 339 та в подальшому направлений до ДВС гірницького районного управління юстиції м. Макіївки на виконання, але арештоване майно тривалий час не реалізовувалось. У зв'язку з цим банк подав заяву про повернення виконавчого документу без виконання та заяву про скасування постанови про виконавчого збору і сплачено витрати на провадження виконавчих дій.

Постановою від 21.03.2008р. скасована

Постанова про стягнення виконавчого збору, знято арешт з заставленого майна, виконавчий напис нотаріуса № 339 від 27.02.2007р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку шляхом звернення стягнення на заставлене майно повернено без виконання.

За домовленістю банку та відповідача заставлене майно — автомобіль був проданий ОСОБА_4 шляхом оформлення генеральної довіреності. Кошти отримані від реалізації заставленого майна були зараховані в рахунок заборгованості відповідача. Але коштів від реалізації майна не вистачило для погашення всієї заборгованості, тому просив розірвати кредитний договір та стягнети з відповідача заборгованість в сумі 73155 грн. 10 коп. та витрати по сплаті судового збору 731, 60 грн. та інформаційних послуг у розмірі ЗО грн.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, проти розірвання вказаного вище кредитного договору не заперечувала та пояснила, що заборгованість за кредитом склалась у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, на даний момент вона не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, просила суд зменшити розмір штрафу.

Згідно cm. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов належить задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 уклала 06.07.2006р. з ВАТ «ВіЄйБі» кредитний договір за № 326А-06 у розмірі 24205 доларів СІЛА з терміном на 60 місяців зі сплатою 13% річних (л.с. 6 -13) . Погашення кредиту відповідачка повинна була проводити згідно графіку, з яким вона була ознайомлена, підписала, та який є додатком до кредитного договору (л.с. 13-14). Також 06.07.2006р. був укладений Договір застави, посвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі № 1985 згідно якого (п.5.1) Заставодержатель (Банк) набуває права задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави, якщо сума наданого кредиту, відсотки, а також можливі штрафні санкції та неустойки не будуть погашені у встановлені кредитним договором, договором застави та чинним законодавством України строки ( л.с. 15 -18). Оскільки відповідачка прострочила платежі погашення кредиту за домовленістю банку та відповідачки заставлене майно - автомобіль ( предмет кредиту) був проданий. Кошти отримані від реалізації заставленого майна були зараховані в рахунок заборгованості відповідача. Але коштів від реалізації майна не вистачило для погашення всієї заборгованості.

За станом на 02.06.2008 року сума заборгованості включаючи відсотки за користування кредитом склала: сума основаного боргу 58096, 36 гривень, нараховані відсотки з користування кредитом-2148, 37 гривні, сума штрафу-13910, 37гривні, а всього 73155, 10гривень (л. спр. 24-26), яка належить стягненню з відповідачки Також: належить стягненню з відповідачки згідно cm. 88 ЦПК України сплачене позивачем держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 731, 60 та ЗО грн. відповідно.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 651 ЦК України та, керуючись ст. ст. . 6, 8, 10, 11, 27, 31, 57, 61, 88, 212-214 ЦПК України,

вирішив:

Розірвати кредитний договір за№326А/06, укладений 06.07.2006року між Відкритим акціонерним товариством «ВіЄйБі Банк» та ОСОБА_2.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» заборгованість за договором кредиту у розмірі 73155, 10 грн. (сімдесят три тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень 10 копійок), судовий збір у розмірі 731, 60 грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 73916 грн. 70 коп. ( сімдесят три тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень 70 копійок ) з перерахуванням вказаної суми на р/р 29097829003500 у Донецькому РУ „ПриватБанку", МФО 335496, код ОКПО 21955660.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 cm. 295 ЦПК України.