Рішення № 80404291, 12.03.2019, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/871/17

Провадження № 2/172/150/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2019 рокуВасильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Битяка І.Г.

за участі секретаря судового засідання – Глушко О.М.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок знищення майна, -

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з вищевказаними позовними вимогами, які в ході розгляду справи збільшили. В обґрунтування позовних вимог вказують, що їм належить в рівних частках домоволодіння розташоване по вул. Будівельна, 3 в с. Добровілля Васильківського району Дніпропетровської області. В ніч з 13 на 14 листопада 2016 року на території даного домоволодіння – в гаражі, сталася пожежа. Актом про пожежу від 14.11.2016 року встановлено, що пожежею знищено автомобіль «ВАЗ-2106», номерний знак А НОМЕР_1, перекриття будівлі на площі 24 кв.м., домашні речі, стіни, двері, вікна, автомобільний інструмент, а причиною пожежі є замкнення електричного пристрою для зарядки акумуляторної батареї. Під час досудового розслідування за фактом пожежі ОСОБА_3 пояснив, що він залишив на ніч акумуляторну батарею, приєднану до саморобного зарядного пристрою. Пожежею їм завдано збитків згідно з висновком експерта від 18.12.2016 року на суму 51 052,52 грн. В ході розгляду справи позивачами повторно проведено експертизу оцінки вартості збитків, відповідно до якого станом на 15.11.2018 року розмір матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди в результаті нанесених пошкоджень від пожежі будівлі гаражу та трьом комплектам шоферських інструментів становить 80973,89 грн. Просять суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 80 973,89 грн., а також моральну шкоду по 15 000 грн. на користь кожного з позивачів, судові витрати по справі зі сплати судового збору та витрат за проведення експертизи.

Ухвалою судді від 16.08.2017 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 19.09.2017 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні № 12016040420000539 від 14.11.2016 року.

Ухвалою суду від 09.08.2018 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 19.09.2018 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок знищення майна постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.10.2018 року задоволено клопотання представника відповідача та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що відповідач за усною домовленістю між ними ставив у гаражі свій автомобіль. Пожежа сталася вночі з 13 на 14 листопада. Пожежею повністю знищено гараж. Причиною пожежі стало коротке замикання пристрою для заряджання акумуляторної батареї автомобіля відповідача. Таким чином оскільки дії відповідача стали причиною знищення її майна то відповідач повинен відшкодувати шкоду. Підтвердила, що у гаражі відсутнє електропостачання, але використовувалась переносна розетка, живлення для якої бралося з електричної розетки на фасаді літньої кухні.

Позивач ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додатково стягнути витрати на правову допомогу.

Представником відповідача ОСОБА_4 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідач не здійснював заряджання акумулятора зарядним пристроєм в гаражі позивачів, оскільки гараж взагалі не підключений до електромережі, а акумуляторну батарею відповідачем було знято з автомобіля та винесено з гаражу. Крім того, позивачами не підтверджено розмір збитків, оскільки до матеріалів позову додано висновок експерта складений 18.12.2016 року з терміном дії шість місяців, а з позовом вони звернулися до суду лише в серпні 2017 року. Останній висновок також викликає сумніви в частині оцінки збитку від знищення комплектів інструментів. Також позивачами додано в якості доказу акт про пожежу від 14.11.2016 року, який не відповідає дійсності та не доведено що збитки завдані саме джерелом підвищеної небезпеки з вини відповідача. Відповідно до наявного у відповідача акту про пожежу причиною останньої став підпал. Моральна шкода не обґрунтована позивачами.

У судовому засіданні відповідач позов не визнав, пояснив, що автомобіль він поставив у гараж та не користувався ним кілька днів. Заряджання акумуляторної батареї не здійснював так як вона була майже нова. Причиною пожежі є підпал невідомою особою про що у нього є акт про пожежу. У гаражі відсутнє електропостачання, переносною розеткою він не користувався. Він та його батьки пропонували позивачці допомогу у відновленні перекриття гаража, але вона відмовилась.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що відповідач є їх сином. ОСОБА_8 ставили автомобіль у гаражі позивачки. Електроживлення до гаражу підведене не було. Переносною розеткою також не користувались хіба що для того, щоб включити музику. Кілька днів до пожежі автомобіль не брали. Акумуляторна батарея була нова і заряджати її не було потреби. Ключі від гаражу були тільки у них, а у власниці гаражу не було.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 також пояснили, що у гаражі електроживлення не було. Могли підсвічувати лампою від акумулятора авто.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що працює командиром ДПРЧ та за своїми службовими обов’язками здійснює гасіння пожеж. Прибувши в ніч з 13 на 14 листопада 2016 року на виклик у с. Добровілля по вул. Будівельників, 3 встановив, що горить гараж. В першу чергу встановили, що людям нічого не загрожує. Потім відразу обійшов будівлю гаражу і встановивши, що немає підключеного електроживлення, газопостачання почали гасіння пожежі. Коли приїхали то дах уже впав. Замка на воротах не пам’ятає, вони були відчинені ломом. Причину пожежі не встановлював бо це не його компетенція.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що живе в одному селі зі сторонами. відносини нормальні з усіма. По телефону йому повідомили, що по сусідству горить гараж. Він прийшов на місце пожежі і допомагав гасити полум’я. Прийшов одночасно з відповідачем. Дверей до гаражу немає. Є тільки ворота і два вікна. Розбитих вікон не було. До гаража через вікно була протягнута переносна розетка. Постійного електроживлення у гаражі немає. Кілька років поспіль до цього гаражем користувався відповідач.

Допитаний судом свідок ОСОБА_13 пояснила, що жила по сусідству з позивачами та іноді доглядала за будинком. У гаражі світла не було, а за необхідності підключалась переносна розетка, що живилась від розетки на фасаді літньої кухні. На місце пожежі прибула перед відповідачем. Ворота відкривали пожежники.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що позивачка проживає по сусідству. Вночі з 13 на 14 листопада 2016 року йому зателефонував син і повідомив, що горить гараж ОСОБА_1. Замок був відкритий і ворота відкривали пожежники за допомогою лома. За необхідності підключалась переносна розетка від кухні бо дроти електроживлення до гаража обірвані. В ту ніч переноску не бачив, але знає, що відповідач не раз користувався таким підключенням. Вважає, що могли встигнути витягнути автомобіль і не згорів би гараж якби відповідач не заборонив підходити до нього.

Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 належить в рівних частках по 1/2 домоволодіння розташоване по вул. Будівельна, 3 в с. Добровілля Васильківського району Дніпропетровської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. На території вказаного домоволодіння є гараж.

Вказаний гараж протягом кількох років до пожежі використовувався відповідачем для того, щоб зберігати там автомобіль. при цьому ключі від гаража були у відповідача та його близьких родичів. Зазначені факти не заперечуються сторонами.

В ніч з 13 на 14 листопада 2016 року на території даного домоволодіння – в гаражі, сталася пожежа в результаті якої знищено автомобіль НОМЕР_2, перекриття гаража на площі 24 кв.м., домашні речі, стіни, двері, вікна, автомобільний інструмент.

Даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та за результатами досудового розслідування постановою слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 23.05.2018 року кримінальне провадження

№ 12016040420000539 від 14.11.2016 року закрито у зв’язку з відсутністю складу злочину.

В ході досудового розслідування встановлено, що 13.11.2016 року у с. Добровілля по вул. Будівельників, 3 сталася пожежа у гаражі, який належить ОСОБА_1 та у якому знаходився автомобіль ОСОБА_3

Під час огляду місця події слідчим у вказаному гаражі виявлено обгорілий автомобіль ВАЗ-2106 у якому була відсутня акумуляторна батарея на місці її розташування в автомобілі та на передньому пасажирському сидінні металева каністра. Будь-яких даних щодо наявності чи відсутності електропостачання у гаражі не зафіксовано.

З пояснень головного інспектора Васильківського районного сектору ГУ ДСНС в області ОСОБА_15, який виїжджав на місце події та складав документи про пожежу встановлено, що він за результатами огляду місця пожежі склав акт у якому зазначив ймовірною причиною пожежі підпал. Однак власник авто, яке згоріло ОСОБА_3 ознайомившись з ним заперечив таку причину та пояснив, що він ставив на зарядку акумуляторну батарею, яку заряджав саморобним зарядним пристроєм, що раніше замикав. З урахуванням нових фактів було переглянуто матеріали та складено інший акт у якому зазначено причиною пожежі замкнення пристрою для зарядки акумулятора. Цей акт і був виданий постраждалим, але первинний акт зник і як він зрозумів його забрав ОСОБА_3

В ході досудового розслідування здійснено тимчасовий доступ та вилучено справу № 114 про пожежу в житловому секторі (гараж) автомобіля ВАЗ-2106 за адресою: с. Добровілля, вул. Будівельників, 3. Вивченням матеріалів про пожежу встановлено, що в оригіналі акту про пожежу від 14.11.2016 року ймовірною причиною пожежі зазначено замкнення електричного пристрою для зарядки акумуляторної батареї. Відповідно до висновку про причину пожежі об’єктом пожежі є автомобіль ВАЗ-2106, який знаходився у гаражі в 20 метрах на північ від проїзної дороги. Пожежа розпочалась з лівого кутка в гаражі. З пояснень свідків пожежі та при огляді місця пожежі було встановлено, що джерелом запалювання стало замкнення електричного пристрою для зарядки акумуляторної батареї. Полум’я вогню рухалось на схід по ганчірках на стелажах та потрапило до кузова і салону автомобіля. З автомобіля полум’я потрапило на перекриття гаража.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки під час заряджання акумуляторної батареї відповідачем у гаражі, що підтверджено висновком про причину пожежі від 13 листопада 2016 року.

Той факт, що у гаражі було відсутнє електропостачання не виключає зазначених висновків оскільки у судовому засіданні свідки повідомили про факти користування електроенергією у приміщенні гаражу за допомогою переносної розетки, живлення для якої бралось від розетки на фасаді кухні.

При цьому суд критично відноситься до показань відповідача та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 так як вони є близькими родичами (мати і батько) відповідача та у зв’язку зі зверненням позивача до суду мають неприязні відносини з позивачем.

На підтвердження розміру завданих збитків позивачем надано звіт з оцінки вартості збитків, завданих гр. ОСОБА_1 в результаті нанесених пошкоджень від пожежі будівлі гаражу та трьом комплектам шоферських інструментів, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Добровілля, вул. Будівельників, 3, виконаний ПП «Експерт-Борисфен». При цьому свій розрахунок відповідачем не надано.

За результатами службового розслідування, що проведено ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області 13.06.2018 року встановлено причини існування різних актів про пожежу та розбіжностей у них. Так, начальник Васильківського РС ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області ОСОБА_16 працюючи на посаді головного інспектора Васильківського РС ГУ ДСНС 13.11.16 склав акт про пожежу зазначивши причиною пожежі підпал, але після спілкування з ОСОБА_3, який категорично заперечив це, склав інший акт, що і містить найбільш ймовірну причину пожежі – замкнення електричного пристрою. При цьому ОСОБА_16, в порушення затвердженої методики, склав новий акт про пожежу замість додатка до акта. Однак слід врахувати, що первинний акт про пожежу, в якому зазначено причиною підпал, не видавався сторонам, а самовільно взятий ОСОБА_3 на робочому столі ОСОБА_15

Згідно з пунктами 8 та 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн. з кожного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтями 16, 23, 1167 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.п. 9, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Під час судового розгляду позивачами не доведено факт моральних страждань та заподіяння моральної шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу суд встановив, що представником позивача до суду надано акт виконання робіт до договору про надання правової допомоги від 12.03.2019 року, який стосується іншої справи, а саме справи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У зв’язку з викладеним зазначені витрати не можуть бути стягнуті у даній цивільній справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок знищення майна - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок знищення майна в сумі 41 486 (сорок одна тисяча чотириста вісімдесят шість) гривень 94 копійки.

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду завдану внаслідок знищення майна в сумі 41 486 (сорок одна тисяча чотириста вісімдесят шість) гривень 94 копійки.

4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені нею під час подання позову до суду в розмірі 960 (дев’ятсот шістдесят) гривень.

5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати понесені нею під час подання позову до суду в розмірі 960 (дев’ятсот шістдесят) гривень.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 березня 2019 року.

Суддя І.Г. Битяк